О.Є. Златогорський, М.П. Вашета

У вересні 2010 року експедиція ДП „Волинські старожитності” працювала на багатошаровому поселенні на північній околиці Луцька – Вишкові, що донедавна був приміським селом та відносився до Ківерцівського району. Ділянка, на якій проводились дослідження, знаходиться у топографічному плані на високому корінному березі р. Стир. У 20-х роках ХХ ст. дослідження у Вишкові проводила експедиція Варшавського археологічного музею за участю його директора Романа Якимовича, зберігача фондів Стефана Круковського та Лева Чикаленка. З Вишкова у теперішніх фондах Волинського краєзнавчого музею походять унікальні бронзові сокири-кельти епохи раннього заліза. У 1936 році на території села Казимир Пшемиський відкрив поселення давньоруського часу Х-ХІІІ століть. Були до радянського часу в селі і давньоруські кургани.

На досліджуваній у 2010 р. території було розбито розкоп розмірами 5х4 м, орієнтований за сторонами світу. Розкоп було доведено до глибини 0,6 м, на якій було виявлено темну округлу пляму біля східної стінки розкопу, що отримав назву об’єкт №1. Була досліджена лише частина об’єкту в межах розкопу розмірами 1,7 м завдовжки, 0,8 м в найширшому місці та заглиблений на 0,6 м від рівня виявлення. Яма мала похилі стінки, що звужувались до центру. Заповнення складав гумусований суглинок, в якому виявлено ліпні фрагменти кераміки та фрагмент кістяної проколки. За типологією кераміки  об’єкт можна характеризувати як господарську яму ранньозалізного часу лужицької культури.

Ліпну кераміку, виявлену у об’єкті та культурному шарі розкопу можна умовно поділити на три типи. Перший представлений двома фрагментами сірого та світло-коричневого кольору з домішками піску та жорстви в тісті, мають загладжену поверхню. Другий тип представлений фрагментами з рівними, ледь відхиленими назовні вінцями, підлощеними ззовні з домішкою товченого кременю в тісті. Третій тип має міцний випал, загладжений зсередини, ошершавлений ззовні, з домішкою жорстви та кременю в тісті. Дані типи відносяться до стжижовської, тцшінецько-комарівської та лужицької культур відповідно.

Гончарні вироби представлені різноманітними варіаціями форм вінець та стінок посудин XVI-XVIII ст., а також фрагментом ручки сковорідки того ж часу. Було виявлено невеликий фрагмент посудини з гутного скла та бронзова накладка XVIІ-XVIII ст. Також виявлено литовський шеляг XVIІ ст.