Д.Н. Козак
ДОСЛІДЖЕННЯ НА ХРІННИЦЬКОМУ
ВОДОЙМИЩІ
Волинська експедиція Інституту археології НАНУ продовжила
охоронні дослідження пам’яток археології на Хрінницькому водосховищі біля сіл Боромель—Хрінники—Набережне.
Дослідження розпочато в
місцевості «Цегельня», що розташовується на західній околиці с. Набережне.
У розкопі завдовжки 50 м та завширшки 2—6 м виявлено
сліди від наземної споруди поморсько-кльошової культури та житло-землянку
Х ст.
Об’єкт поморсько-кльошової культури мав вигляд густого
скупчення дрібної глиняної обмазки зі значною кількістю уламків кераміки та
тваринними кістками. Скупчення мало приблизно овальну форму площею
4,4 × 5,4 м. Материкове дно під обмазкою було дещо втоптане та
створювало заглиблення (0,15—0,2 м) без якихось чітких контурів.
Серед глиняної обмазки зібрано, крім значної кількості
уламків ліпного посуду, кілька глиняних пряслиць, кістяну голку та проколку, лезо
від залізних ножиць пружинного типу. Набір керамічних форм, серед яких є
фрагменти вінець середньолатенського стилю, дозволяє віднести об’єкт до ІІІ—ІІ ст.
до н. е.
Давньоруське житло було землянкою квадратної форми,
орієнтованою кутами за сторонами світу. Земляні стінки були дещо звужені до
долівки, а долівка була плоскою, з рядом підвальних ям. Розміри землянки
3,1 × 4,1 м, висота земляних стін 1,2 м від
рівня долівки.
У північному куті розміщувалася глиняна піч. Вона мала
кубоподібну форму розмірами 1 × 1,2 м, збереглася на
висоту 0,8 м від рівня
долівки. Розміри
глиняного череня 0,7 × 0,6 м. Верхня частина печі, судячи за зсунутими
в піч уламками, була плоскою.
У долівці житла було вісім підвальних ям різних розмірів
і глибини.
При зачистці заповнення землянки виявлено значну кількість
уламків від гончарних посудин, характерних для Х ст., кістяну проколку,
залізну проколку з ґудзиком на кінці, два точильні бруски, залишки глиняної
пательні. Біля житла знайдено залізне кільце з двома підвісками, очевидно,
елемент убору кінської вузди.
В уроч. Шанків Яр продовжувалися дослідження в межах
розкопу 24-І завдовжки 50 м
і завширшки 4 м.
Культурний шар перерізаний траншеями та ходами періоду Першої світової війни. У
межах розкопу знайдено дві залізні фібули підв’язної конструкції та бронзову
фібулу з високим приймачем, уламок кістяного гребеня, кілька десятків залізних
ножів, срібну ажурну сережку, срібний перстень, залізний гарпун і рибальський
гачок.
У культурному шарі литовської доби (XIV ст.) зібрано значну
кількість уламків ліпного та гончарного посуду вельбарської культури, посуду
ранньослов’янської доби та литовсько-польського.
У межах розкопу виявлено півземлянку підквадратної у
плані форми, орієнтовану стінами за сторонами світу, розмірами
4,8 × 3,6 м та висотою земляних стін 0,8 м від рівня дна будівлі. Долівка була підмащена глиною. По
периметру стін, за виключенням південної, розміщувалися материкові останці —
прилавки.
Із заповнення споруди вибрано значну кількість уламків
гончарного посуду, характерного для XIV ст. На одному із прилавків знайдено дуже довгий
однолезовий ніж з витим черенком, відділеним від леза округлим потовщенням.
Можливо, це вістря.
В уроч. Високий берег, розташованому на північній
околиці с. Хрінники, досліджено ділянку завдовжки 63 м та завширшки 2—6 м
(розкопи VII—I—V).
У розкопі VII (південний край урочища) розкрито
залишки житла та двох споруд литовської
доби, житло зубрицької культури та дві господарські ями ранньозалізного часу.
Житло зубрицької культури (житло 5) мало підпрямокутну
форму з дещо опущеною у материк долівкою та було орієнтоване стінами за
сторонами світу. Західна частина житла розширена. Розміри житла 2,8 × 3,5 м,
висота земляних стін 0,28—0,3 м від рівня долівки. Долівка глиняна, дуже
міцно утрамбована, зеленуватого кольору.
Слідів опалювального об’єкта
не зафіксовано, проте підлога всіяна вкрапленнями вугликів і попелу.
Керамічний матеріал житла складається з уламків грубого
ліпного посуду з характерними для зубрицької культури формами та орнаментацією
(пальцеві вдавлення та поперечні насічки на вінцях).
У розкопі І, який є продовженням на північ розкопу VII, розмірами
20 × 4 м, виявлено кілька об’єктів бронзового віку та житлову
споруду XII ст. (житло 6). Житлом була квадратна у плані півземлянка,
орієнтована стінами за сторонами світу, розмірами 4 × 3,8 м та висотою земляних
стін 0,6 м від рівня долівки. У північно-західному куті була глинобитна
піч кубоподібної форми розмірами 1,2 × 1,3 м.
У двох кутах житла збереглися ямки від стовпів. При зачистці споруди зібрано
уламки кружального посуду, характерного для XIІ ст.
Продовженням розкопу І у північному напрямку є розкоп V завдовжки 10 м і завширшки 6 м. У розкопі, крім
об’єктів епохи бронзи, досліджено житло та господарську яму для зберігання
зерна (житло 3). Житло являє неабиякий науковий інтерес, оскільки зберегло
важливий матеріал для вивчення техніки давньоруського житлобудівництва. Це була
півземлянка з котлованом квадратної форми розмірами 3,8 × 3,9 м та висотою земляних стін 0,8 м від рівня долівки.
Стіни котловану підмазані шаром глини завтовшки 5—7 см. Цей шар випалений.
Не мала підмазки північно-східна стіна, посередині якої була сходинка, що
визначала вхід до житла.
Стіни житла орієнтовані з відхиленням від сторін світу на
35º (проти годинникової стрілки). Долівка дуже якісно утрамбована глиною,
рівна, біля печі і перед пічкою випалена.
У всіх чотирьох кутах котловану є вертикальні ніші, врізані
у кут котловану. У всіх нішах на рівні долівки зафіксовано ямки від стовпів.
Піч збудовано у східному куті на рівні долівки на дерев’яному каркасі. Вона
округла у плані, діаметром основи 1,25 м. Відбитки прутів дерев’яного
каркасу добре простежуються на внутрішній поверхні стінок печі та в її основі у
вигляді вертикальних заглиблень. Ямки від прутів мають діаметр 15—18 см, діаметр
відбитків прутів — 3—4 см.
По середині східної стіни розміщувалася підвальна яма. У
підніжжі північної стіни була округла ніша діаметром 0,2 м та завглибшки
0,32 м. Можливо, це була скарбничка господарів.
На середині довжини північно-східної стіни котловану є сліди
від вертикального стовпа з пазом на всю висоту стіни, а внизу, у долівці,
збереглася яма від цього стовпа.
У заповненні житла було багато перепалених дерев’яних
конструкцій, деколи великих фрагментів, обгорілих брусів. У стовпових нішах по
кутах житла містилися рештки обгорілих напівколод. Крім горщика, який стояв у
печі (рис. 1, 4), у житлі розкопано рештки перегорілих жорнових
каменів. Жорна стояли в північному куті. На долівці знайдено фрагменти ножа,
амулет у вигляді кінця рогу кози (дуже сильно витертий) (рис. 1, 1),
кістяний фрагмент накладки лука з орнаментом у вигляді закручених спіралей і
поперечних насічок (рис. 1, 3). Недалеко від житла знайдено
бронзовий натільний хрестик (рис. 1, 2).
Виявлена в житлі кераміка дає змогу датувати його
ХІІ ст.
| 
