О.Є. Златогорський, М.Г. Бузинний

Обстеження території Святогірського Зимненського монастиря у Володимир-Волинському р-ні

На території монастиря у липні 2010 р. експедицією ДП «Волинські старожитності» було проведено обстеження внутрішньої частини Успенського собору, закладено 4 шурфи на території північно-східної частини плато, 4 шурфи на території південно-західної частини плато, 2 траншеї на західній частині плато (за межами монастирського комплексу, на місці будівництва монастирського готелю).

Обстеження було проведено у зв’язку з ремонтними роботами у внутрішній частині Успенського собору. Під час обстеження виявлено, що у східній (вівтарній), північній та південній частинах собору знята підлога та викопані вздовж стін траншеї глибиною від 0,60 м до 2,00 м від денної поверхні. На нижньому рівні траншей у бурові отвори вставлено металеві каркаси і залиті бетоном. Похований під підлогою ґрунт не є однорідним, він перевідкладений, сильногумусований, чорного кольору. У заповненні траншей робітниками було виявлено більше 100 окремих поховань, фрагменти тканих виробів (обладунку монахів?). За інформацією робітників кістяки для подальшого обробітку забиралися сестрами монастиря. Складуються вони у підземеллях з метою подальшого перепоховання.

Цегла бокових стін відноситься до так званої «пальчатої» широкої цегли.  Вона має розміри 28,0х12,0х6,0 см, за аналогією відноситься до періоду XVIII ст.

Радіовуглецевий аналіз черепу з поховань проводився у Лабораторії радіаційного моніторингу Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва Академії медичних наук України (Київ) кандидатом технічних наук Бузинним М.Г. Для даної проби було визначено наступне: вуглецева дата 1110+45 BP, калібрована з рисунку на осі іксів – 890-950 календарний вік нашої ери (Рис. 1).

Шурфи №№1-4 були закладені у північно-східній частині плато за звичайною методикою по лінії північ-південь розміром 1 кв.м кожний. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,90/1,15 м – суглинок, що лежав на глиняному материку. Виявлено фрагменти кераміки XVII-ХХ ст.

Шурфи №№5-8 були закладені у південно-західній частині плато за звичайною методикою по лінії північ-південь розміром 1 кв.м кожний. Виявлено наступну стратиграфію: 0,0-0,40/0,45 м – суглинок, що лежав на глиняному материку. Виявлено фрагменти кераміки XV- ХХ ст.

На західній околиці села, за 100 м на схід від дослідженої експедицією М.Малевської пічки, за 30 м на південь від зеленого господарства монастиря, за 350 м на схід від городища, за 420 м на південь від русла річки виявлено котлован для будівництва монастирського готелю розмірами 1250 кв.м (50х25 м), глибиною до 1-1,2 м. Материкова глина простежується з глибини 0,40-0,80 м. У стінках котловану простежено 4 плями від заповнення. Це археологічні об’єкти, знищені землерийною технікою.

За 10 м на північ від центру котловану, на схилі мису закладено траншею №1 розмірами 4х2 м. Стратиграфія: 0,0-0,40 м – суглинок, що лежав на материковій глині. Виявлено фрагменти кераміки XVII-XVIII cт.

З південної сторони котловану, навпроти виявлених плям, за 2 м на південь від котловану закладено траншею №2 розмірами 7х1 м. У східній стінці траншеї на глибині 0,40 м від денної поверхні виявлено заповнення об’єкту у вигляді темної плями. Було зроблено дорізку: 3 м на схід і 1 м на південь. У заповненні траншеї виявлено фрагменти ліпної кераміки ранньослов’янського часу V-VI cт. та металеву пряжку давньоруського періоду. В дорізці виявлено господарську яму розмірами 1,18 м х 1,00 м . В заповненні ями виявлено розвал ліпного горщика празько-корчацької культури.