Троневич П. Комплекс споруд Луцького православного братства – перспективи реставрації і реконструкції
Петро Троневич (Луцьк) Комплекс споруд Луцького православного братства – перспективи реставрації і реконструкції Луцьке братство разом із Львівським та Київським належало до найвизначніших громадсько-релігійних і культурно-освітніх організацій всіх соціальних станів українського народу, які боролися за збереження національної православної віри, мови, культури, письма в умовах перебування в складі польської католицької держави. В першій третині ХУІІс т. стараннями та коштом луцьких братчиків на місці давнього руського шпиталю і церкви святого Лазаря споруджується новий ставропігійний комплекс Хрестовоздвиженської церкви, дзвіниці і монастирських келій, в якому розмістилася слов'яно-греко-латинська школа, келії, шпиталь для хворих і престарілих, а з 1635 року розпочинає працювати й друкарня. В крипті і підвалах церкви хоронили визначних братчиків і фундаторів комплексу. Наприкінці ХУІІІ ст. Хрестовоздвиженська церква одержала статус Луцького міського православного собору, а в монастирському корпусі розмістилося духовне правління і соборний крилос. Проте вже в 1803 році храм постраждав від вогню. Необхідно було зовсім небагато часу і засобів, щоб звести над ним новий дах, проте справа з ремонтом затягнулася на пів-століття. Після того як завалилися склепіння, руїни церкви продають на аукціоні і розпочинають розбирати на цеглу. Коли від храму лишилася тільки вівтарна частина, через Луцьк проїжджав київський генерал-губернатор. З подання освічених осіб супроводжуючої його свити, він заборонив остаточне розібрання давньої православної святині. Згодом вівтар було відремонтовано і освячено, до чого немало зусиль доклало відновлене в 1871 році Луцьке православне братство. На урочистості по відкриттю Хрестовоздвиженської церкви завітав навіть російський імператор Олександр ІІІ із всією родиною. Як православний храм, Хрестовоздвиженська церква була діючою до середини ХХст.. У 1957 році храм відібрали у віруючих, до нього здійснили прибудову й відкрили планетарій. Від 15 травня 1990 року будівлю знову передали церковній громаді і вона з того часу використовується за призначенням, як храм. Розміщений поруч з церквою монастирський корпус обладнали під житловий будинок, одну з його квартир займає нововідновлене православнее Волинське крайове братство св. ан. Андрія Первозванного (Луцьке Хрестовоздвиженське), інша запланована під музей братства. Нині Хрестовоздвиженська церква на вул. Данила Галицького, 2 в м. Луцьку разом із будинком колишнього „монастиря василіанів” на вул. Конзелевича, 5 складають комплекс споруд Луцького братства 17ст. і внесені до Реєстру нерухомих пам’яток національної культурної спадщини України. Визначна пам’ятка, від якої, фактично, збереглася лише її вівтарна частина, та, частково, фундаменти її повного об’єму, у свій час була включена до Програми відтворення видатних пам’яток історії та культури України, якою передбачено відтворити її в первинному вигляді, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 700. Фахівцями УкрНДІпроектреставрація (автор архітектор Є.І.Осадчий) м. Київ був розроблений ескізний проект відновлення всього комплексу. За період 2000-2007 років реставрація комплексу споруд Луцького православного братства не проводилася за винятком заміни даху монастирського корпусу за кошти субвенції державного бюджету на збереження історичної забудови. Разом з тим, 21 березня 2007 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову за №543 "Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури”, згідно з якою вищезазначена постанова №700 від 23 квітня 1999 року втратила свою чинність. Новою постановою Міністерству культури і туризму та Міністерству регіонального розвитку і будівництва за участю Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури доручалося розробити і затвердити у тримісячний строк Порядок відтворення визначних об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини. Зважаючи на вищевикладене, а також стурбованість громадськості з приводу незадовільного технічного стану споруд комплексу, депутати Волинської обласної ради на тринадцятій сесії п’ятого скликання 21 липня 2007 року прийняли звернення до Міністра регіонального розвитку та будівництва України Яцуби В.Г. щодо виділення у 2008 році коштів у сумі 300 тисяч гривень на розроблення науково-проектної документації по реставрації і відновленню комплексу споруд Луцького братства. В останній час релігійна громада, виходячи з поганого стану збереженості фундаментів розібраної частини церкви, занедбаності братського некрополю в її підвалах та довготривалості і ризику передбачуваного нового будівництва на тутешніх болотистих ґрунтах, у своєму листі в управління містобудування і архітектури облдержадміністрації висловила своє небажання у відновленні храму в повному об’ємі. Натомість громада запропонувала провести менш затратливе і більш безпечне та швидке пристосування під потреби богослужіння існуючої прибудови планетарію й реставрації збереженої вівтарної частини церкви. Одночасно буде проведено і необхідне впорядкування некрополю визначних українських громадських діячів ХУІІ – ХУІІІ ст.ст.. Обидва варіанти підходу до реставрації чи реконструкції комплексу споруд Луцького православного Хрестовоздвиженського братства вимагають розгляду фахівцями і обговорення громадськістю для визначення найбільш оптимального варіанту вирішення даної проблеми.
Троневич П. Комплекс споруд Луцького православного братства – перспективи реставрації і реконструкції / П. Троневич // Минуле і сучасне Волині та Полісся : Луцька міська громада : історія, традиції, люди : матеріали XXVI Волинської обл. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 16-й річниці Незалежності України, 510-ій річниці надання м. Луцьку Магдебурзького права і 390-ій річниці створення Луцького православного братства. – Луцьк, 2007. – С. 186–187.
