Археологічні дослідження в Україні 2013. – К., 2014. – С.103-104.

С. В. Демедюк, А. Б. Бардецький

ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ БАГАТОШАРОВОГО ПОСЕЛЕННЯ РАННЬОЗАЛІЗНОГО ВІКУ – ХV СТ. 

У смт. ШАЦЬК ВОЛИНСЬКОЇ обл.

В червні-серпні 2013 р. Шацькою рятівною археологічною експедицією під керівництвом Демедюка С.В. продовжувались дослідження (5-й сезон) багатошарового поселення в ур. Сад  на північному березі озера Люцимир.

В центральній частині пам'ятки було розбито розкоп 7 площею  100 м² (10×10 м), орієнтований за сторонами світу, який примикав до західної стінки розкопу 5. В його межах шар перевідкладеного темно-сірого гумусованого супіску залягав до глибини -0,4, нижче досліджено збережений шар потужністю 0,1-0,15 сірого супіску насичений залишками поселень залізного віку – римського часу, який підстилався материковим світло-жовтим супіском. Археологічні об'єкти чітко фіксувались при зачистці на рівні материка. В розкопі  виявлено і досліджено 50 об’єктів (№190-139): 3 скупчення каміння; одну яму вельбарської культури (об’єкт 200), 16 ям латено-римського часу (об’єкт 198, 199, 201, 205, 206, 207, 214, 216, 224, 225, 228, 229,  230, 233, 234, 235),  16  ям лужицької культури (об’єкти 204, 209, 210, 213, 215, 217, 218, 219, 222, 223, 226, 227, 231, 232, 237, 239); 7 стовбових ям залізного віку - римського часу (об’єкти 197, 203, 208, 211, 212, 236, 238), одну споруду ХІ - поч. ХІІ ст. (об’єкт 192);  6 ям ХV ст. (об’єкти 190, 191, 196, 202, 220, 221).

В даному розкопі відкрито найбільшу кількість ям лужицької культури, що підтвердило попередні припущення, про розповсюдження їхнього скупчення у західному напрямку від досліджених в попередні роки  ділянок. Усі вони мали круглу форму діаметром 1,5-2 м, вертикальні, або заглиблені підбоєм стінки і рівне дно глибиною -0,7-0,85 м від рівня виявлення.  Заповнення їх складалось з світло-сірого слабогумусованого супіску. Часто в нижній його частині залягав шар жовтого супіску, який потрапив в яму, очевидно, внаслідок завалу стін і майже не містив культурних решток. В заповнення ям виявлено дуже малу кількість матеріалів, переважно фрагментований керамічний посуд. Серед особливих знахідок – бронзове шило і крем’яний наконечник стріли.

Ями латено-римського часу були дещо мілкіші (-0,15-0,5 м від рівня виявлення) і заповнені відносно темнішим сірим супіском. Вони також містили малу кількість матеріалів, що утруднює більш точну культурну атрибуцію. Вперше за всі сезони знайдено виразний комплекс кераміки вельбарської культури, який походить з однієї ями (об’єкт 200) і складається з ліпних та гончарних посудин.

Винятковою є наявність лише одного заглибленого об’єкту давньоруського часу. Проте в умовах незадовільної збереженості культурного шару, а відтак відсутності даних про наземну архітектуру, це не вагомо впливає на стан дослідження планіграфії поселення.

З культурного шару походить  також декілька крем’яних виробів, виготовлених у мікролітичній техніці, в тому числі трапеція. Це повторює факти подібних поодиноких знахідок в попередніх розкопах. Знайдено також фрагмент крем’яної сокири культури кулястих амфор і декілька енеолітичних знарядь на пластинах.

Рис.1. 1 – Шацьк на карті річкової системи Західної України; 2 – план топографічної зйомки місцевості в районі урочища Сад з позначенням місця досліджень (умовні позначення: а -  приватні садиби;  б – існуючі будівлі; в – розкопи 2013 року; охоронні межі пам’ятки; номери на плані співпадають з номерами розкопів). 3 – фото скупчення каміння (об’єкт 195); 4 – фото загального вигляд розкопу 7 після зачистки на рівні збереженого культурного шару залізного віку – римського часу і досліджені об’єкти ХІ – поч. ХІІ ст. та ХV ст.; 5 – фото північно-західного сектору розкопу 7 з дослідженими об’єктами, в тому числі перерізом ями лужицької культури (об’єкту 227).