Охріменко Василь, Баюк Віктор

ДП «Волинські Старожитності»  ДП «НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ

Археологічні розвідки на території села Комарове Маневицького району Волинської області у 2009 році

Восени 2009 року авторами були проведені археологічні розвідки на території Маневицького району Волинської області. Основним завданням робіт було з’ясування сучасного стану відомих поселень Комарове-1 та Комарове-3. Розвідкою було охоплено пологий лівий берер р.Залізниця від с.Комарове до с.Новосілки. Метою було уточнення характеру пам’яток, зони поширення культурного шару, коректування хронології для подальшого встановлення відповідних охоронних знаків на всій площі поширення археологіних матеріалів. Цим було зумовлено характер обстеження території, при якому увага зверталась на долину та пологі схили корінного берега річки в зазначеному районі пошуку, так як відомі прив’язки часто неточні.

Комарове-3 (виявлене Г.Охріменком і фігурує в історіографії як двошарове поселення неоліту та періоду Київської Русі) знаходиться на півніній околиці села, за 50м на південний схід від пилорами (бувший цегельний завод) і за 150м на схід від трансформаторної підстанції, на пологому лівому березі р.Залізниця, в урочищі Каменне. Грунти гумусовані супіски та торфові. На момент розвідки вказана територія перебувала під ріллею.

На поверхні виявлено матеріали епохи бронзи, періоду Київської Русі та пізньосередньовічного часу. Кераміка бронзового часу представлена ліпними, більше грубостінними горщиками коричневого та цеглистого кольорів зі значними домішками у глиняному тісті. Також виявлено фрагмент тонкостінного посуду яскраво-коричневого кольору кращої якості. Період Київської Русі презентований фрагментами денець та вінцем сіроглиняної гончарної кераміки, вінце маленьке, вертикальне до шийки і оформлене потовщенням (манжетом). Кераміка такого типу відома в кінцевому періоді «курганного типу» і датується за аналогією 2-пол. ХІ – 2-пол. ХІІ ст. Також на території зафіксовано значний вихід сірого необробленого кременю, що також міг слугувати як матеріал знарядь праці та побуту.

Тяглість поширення культурного шару, зафіксована по підйомному матеріалі, складає вздовж берега 250м, вглиб 150м, отже  37500 кв. м.

Комарове-1 (виявлене Г.Охріменком і фігурує в історіографії як двошарове поселення І ст. н.е. та періоду Київської Русі) знаходиться за 1,5 км на південний схід від села, за 250м на схід від повітряної ЛЕП та за 200м на схід від автодороги Комарове-Новосілки, на лівому слабогорбистому березі р.Залізниця, в урочищі Стріччина. Грунти в основому гумусовані супіски та торфові.

Виявлено матеріали латенського часу та періоду Київської Русі. Кераміка латенського часу представлена фрагментами ліпних грубостінних горщиків коричневого та світло-коричневого кольорів з ростованими стінками та значними домішками в глиняному тісті. Також зафіксовано значний вихід сірого необробленого кременю та мікролітичний скол з пластини зі слідами ретуші.

Матеріали давньоруської доби презентовані фрагментами кераміки кількох типів, четверта частина яких виготовлена з світлої відмуленої глини. Кераміка, що відноситься до «курганного типу» розрізняється за способом оформлення вінця трьома варіантами:

   1.З слабовідігнутим назовні вінцем та гострим відтягнутим донизу краєм. Фрагменти темні та сіроглиняні з хорошим обпалом та домішками у глиняному тісті (Рис. І,1).  Датується за аналогією Х- першою пол.ХІст.

   2. З ледь відігнутим назовні вінцем та деградованим гострим краєм, що приліплений до стінки посудини. Половина зразків темного, інша половина світлого кольору, виготовлена з світлої відмуленої глини та незначними домішками у глиняному тісті (Рис. І,2). Датується 2 пол.ХІ-поч. ХІІст.

3. З плавно відігнутим назовні невеликим вінцем, що оформлене потовщенням, і горизонтально зрізане по відношенню до стінки. Зразки світло-коричневого кольору з незначними домішками у глиняному тісті (Рис. І,3). Датується 2 пол.ХІ -ХІІст.

Фрагмент іншого типу, в якого край слабовідігнутого вінця закінчується округлим валиком, відноситься до пізнішого часу. Подібні до нього були поширені на всій території Русі в ХІІ-ХІІІ ст. (Рис. І,4).

Також, окрім кераміки підйомний матеріал включає знахідки криці (Рис. І,5) та шлаку, що вказує на процес залізоробного виробництва в описаному місці. Шлак досить легкий, що вказує на високий процент видобутого з руди металу. З цим процесом можна повязати також значні виходи болотної руди в низинах річки на торфових грунтах та топонім річки Залізниця.

Тяглість поширення культурного шару, зафіксована по підйомному матеріалі поселення складає вздовж берега 280м, вглиб 160м, отже  44800 кв.м. У наступному польовому сезоні за умови отримання авторами Відкритого листа на розвідки з правом шурфування планується провести шурфовку крайніх точок поселень з метою встановлення глибини залягання культурного шару, що особливо важливо, так як в обох випадках воно нищиться оранкою.

Отже можна стверджувати, що на багатошаровій памятці Комарове-1 поселення періоду Київської Русі є домінуючим, воно існувало безперервно протягом Х-ХІІІст. і було центральним для околиці на данному відрізку річки Залізниця. Окрім яскравого житлового на його виробничий характер вказують близькість сировинної бази та знахідки слідів залізоробного виробництва.

Анотація