Охріменко Василь, Вашета Михайло

ДП «Волинські Старожитності»  ДП «НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ

Археологічні розвідки у с.Гораймівка Маневицького району

Волинської області у 2009 році

Восени 2009 року авторами були проведені археологічні розвідки на території Маневицького району Волинської області. Основним завданням робіт було з’ясування сучасного стану відомих поселень Гораймівка-1, Гораймівка-5, Гораймівка-6 та Гораймівка-7. Розвідкою було охоплено береги р.Кормин від південної околиці с.Гораймівка до с.Матейки. Метою було уточнення характеру пам’яток, зони поширення культурного шару, коректування хронології для подальшого встановлення відповідних охоронних знаків на всій площі поширення археологіних матеріалів. Цим було зумовлено характер обстеження території, при якому увага зверталась на долину та пологі схили корінного берега річки в зазначеному районі пошуку, так як відомі прив’язки часто неточні.

Гораймівка-1 (виявлене Г.В. Охріменком і фігурує в історіографії як одношарове періоду Київської Русі) знаходиться на відстані близько 1,5км на південь від села, за 150м на схід від лінії електропередач, в урочищі Селище. Грунти – супіски та торфяники. На момент розвідки вказана територія перебувала під ріллею.

Виявлені матеріали належать періоду Київської Русі. Кераміка цього часу презентована фрагментами денець, стінок та вінцями гончарної кераміки. Серед керамічних матеріалів можна виділити наступні типи: 1 – білоглиняна кераміка з домішкою піску та дрібного шамоту, вінце відхилене назовні з незначним потовщенням під вінцем; 2 – світлочервоного кольору, з домішкою жорстви та піску, прикрашена манжетом під вінчиком, так званого «курганного типу»; 3 – сіроглиняна кераміка з добре відмуленої глини, із незначною домішкою дрібного шамоту, вінце рівно зрізане по краю прикрашене незначним виступом ззовні нижче вінця; 4 – світлокоричневого кольору, виготовлена з добре відмуленої глини, із незначною домішкою піску, вінце відхилене назовні та оздоблене валиком зсередини. Описана вище кераміка, датується за аналогією Х – ХІІІ ст.. Крім того, на поселенні знайдено фрагменти болотної руди та кременю зі слідами обробки, що могли слугувати як матеріал знарядь праці та побуту.

Тяглість поширення культурного шару, зафіксована по підйомному матеріалі поселення і складає по лінії північ-захід близько 130м, вглиб – 120м, отже загальна площа складає близько 15600 кв.м.

Гораймівка-5 (виявлене Р.І. Грибовичем і фігурує в історіографії як одношарове періоду Київської Русі ) знаходиться на відстані близько 2 км на південь від села, за 50м на схід від лінії електропередач, в урочищі Селище. Грунти – гумусовані супіски. На момент розвідки вказана територія перебувала під ріллею.

Виявлено матеріали доби енеоліту періоду Київської Русі та пізнього середньовіччя. Матеріали доби енеоліту представлені крем’яним вістрям стріли та двома уламками кременю зі слідами обробки. Вістря виготовлене з пластини, має правильну трикутну форму та біфаціально загострене дрібною струйчастою ретушшю. Аналогії таких наконечників стріл зустрічаються в кількох культурах доби міді та ранньої бронзи, виявленими на Волині, на думку авторів,  дане вістря належить до волино-люблінської культури та датується IV-ІІІ тис. до н.е.[Рис.1]

Матеріали Києво-Руської доби презентовані фрагментами гончарної кераміки з них 5 фрагментів стінок та 6 фрагментів вінець. Серед них можна виділити наступні типи: 1 – світлокоричневого кольору, виготовлена з добре відмуленої глини, із незначною домішкою піску, вінце відхилене назовні та оздоблене валиком зсередини; 2 – сіроглиняна кераміка з добре відмуленої глини, із незначною домішкою дрібного шамоту, вінце рівно зрізане по краю прикрашене незначним виступом по краю вінця; 3 – білоглиняна кераміка з добре відмуленої глини, із незначною домішкою піску, вінце рівно зрізане по краю прикрашене виступом по краю вінця. Фрагменти типу 2 та 3 мають міцний випал. Датується за аналогією ХІІ – 1 пол. ХІІІ ст.

Матеріали пізнього середньовіччя представлені сіроглиняним вінцем, що є прямим по відношенню до посудини з різко відхиленим та піднятим догори вінцем, має добрий випал та виготовлений з добре відмуленої глини. За аналогією даний фрагмент датується ХІV-XV століттям.

Тяглість поширення культурного шару, зафіксована по підйомному матеріалі поселення і складає по лінії північ-захід 170м, вглиб 110м, отже  18700 кв.м.

Гораймівка-6 (виявлене Р.І. Грибовичем і фігурує в історіографії як одношарове поселення стжижовської культури) знаходиться на відстані близько 0,5 км на північний-захід від села, за 200м на захід від проїжджої частини Гораймівка - Матейки, в урочищі Кузьмин Кут. Грунти – супіщані. На момент розвідки основна частина вказаної території перебувала під ріллею.

Виявлено матеріали доби бронзи представлені малоінформативними фрагментами кераміки та крем’яним знаряддям, зі слідами обробки, а також двома крем’яними відщепами.

Тяглість поширення культурного шару, зафіксована по підйомному матеріалі поселення і складає по лінії північ-захід 150м, вглиб 90м, отже  13500 кв.м.

Гораймівка-7 (виявлене Г.В. Охріменком і фігурує в історіографії як одношарове комарівської культури) знаходиться на південній околиці села на відстані близько 100м на захід від вежі мобільного зв’язку, в урочищі Старий Тік. Територію поселення з північного заходу на південний схід перетинає лінія електропередач. Грунти – супіски та торфяники. На момент розвідки вказана територія перебувала під ріллею.

Виявлені матеріали належать періоду Київської Русі. Кераміка цього часу презентована фрагментами денець, стінок та вінцями гончарної кераміки. Серед керамічних матеріалів можна виділити настунні типи: 1 – світлочервоного кольору, з домішкою жорстви та піску, прикрашена манжетом під вінчиком, так званого «курганного типу»; 2 – білоглиняна кераміка з домішкою піску та дрібного шамоту, вінце відхилене назовні з потовщенням під вінцем; 3 – сіроглиняна кераміка з добре відмуленої глини, із незначною домішкою дрібного шамоту, вінце рівно зрізане по краю прикрашене незначним виступом ззовні нижче вінця. Описана вище кераміка, датується за аналогією Х – ХІІІ ст.

Також окрім кераміки підйомний матеріал включає знахідки криці та шлаку, що вказує на процес залізоробного виробництва на описаному поселенні. Крім того, на поселенні знайдено фрагменти болотної руди та кременю зі слідами обробки, що могли слугувати як матеріал знарядь праці та побуту.

Тяглість поширення культурного шару, зафіксована по підйомному матеріалі поселення і складає по лінії північ-захід близько 150м, вглиб – 250м, отже загальна площа складає близько 37500 кв.м.

Отже можна стверджувати, що в даному регіоні найбільш масовими є матеріали поселень періоду Київської Русі, що існували безперервно протягом Х-ХІІІст., а одне з них (Гораймівка-5) пережило татарське лихоліття та дало поштовх для подальшого розвитку регіону. Крім того, на території даного поселення виявлені матеріали епохи енеоліту, що вказує на багатошаровість даної пам’ятки, а також його топонім „Селище”. І нарешті, поселення Гораймівка-5, хоч знаходиться на певній віддалі від річки Кормин, займає високий мис серед навколишніх боліт і є найвищим по відношенню до інших поселень, а отже було центральним для околиці на данному відрізку берегової лінії річки Кормин. Також за матеріалами проведеної розвідки можна припустити наявність на даній території яскравого житлового комплексу, а враховуючи наявність широкої сировинної бази для залізоробного виробництва – його виробничий характер.