Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє»: у 2 т. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім.Лесі Українки, 2010. – Т.1. – С.50-51.

Баюк Віктор

Розвідка заплавного поселення біля городища Борисковичі

                                                                    .

     В польовий сезон 2009 року експедицією ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ з метою уточнення характеру та сучасного стану пам’ятки було проведено археологічні розвідки на території городища періоду Київської Русі Х-ХІVст. в селі Борисковичі.

Окрім інших різночасові матеріали також були знайдені на заплавних територіях навколо городища з тяглістю культурного шару по підйомному матеріалу протягом 250-300м від укріпленої лінії. При дослідженні С.Терського він вказує на наявність там культурного шару, однак лише у незначній частині біля самих валів [8, 47-48].

Матеріали епохи бронзи представлені незначною кількістю описаних вище фрагментів ліпної кераміки коричневого кольору середньої якості зі значними домішками у глиняному тісті. Як видається, центр поселення бронзового віку був на підвищенні і ці матеріали потрапили сюди звідти.

Давньоруський час представлений найбільшим числом знахідок,серед яких за означенням вінець можна виділити такі типи:

1. Фрагменти горщиків «курганного типу», в яких високе вертикальне вінце має невелике потовщення і гострий відтягнутий донизу край. Вироби якісні, часто білоглиняні. Датується така кераміка Х-поч. ХІст. [4, 210].

2.  Фрагменти горщиків «курганного типу», в яких край вінця має невелике потовщення та плавно доліплений до стінки край. Вироби якісні, часто білоглиняні. Датується така кераміка ХІст. [6, 96].

3. Фрагменти горщиків в яких маленьке вертикальне вінце гостро скошене всередину посудини. Вироби якісні, коричневого кольору з незначними домішками шамоту. Датуються матеріали за аналогією ХІ-ХІІст.

4. Фрагменти горщиків, в яких маленьке вінце оформлене валиком. Вироби якісні, сірого кольору. Датується такий загальноруський тип кераміки ХІІ-ХІІІст. [3, 102].

5. Посудини в яких високе вінце вертикальне і косо зрізане всередину(Рис ІІ,1). Виріб середньої якості, темно-коричневого кольору з значними домішками. Датується ХІст.

Фрагменти денець з заплавного поселення у кількості 3 екземплярів раннього типу, виготовлені з ознаками ручного гончарного кола. Фрагменти стінок частково білоглиняні, у деяких випадках вони орнаментовані врізними паралельними лініями по тулубу горщиків. Також тут виявлено фрагменти ротаційних жорен, пряслице з рожевого овруцького шиферу, фрагменти шлаку. Шлак досить легкий, що вказує на високий процент видобутого з руди заліза а значить високі виробничі можливості майстрів варки заліза [7, Глава 2,Розділ1].

Багата колекція металевих виробів, зібрана на поверхні заплавного поселення. Вона включає невеликі свинцеві товарні пломби Дорогичинського типу, фрагменти металевих пряжок та окуття ременя, металеве кільце для захисту робочого пальця лучника в момент пострілу, бронзову накладку-застібку книжки а також шпильку-стилет, на якій варто зупинитись окремо.

Довжина виробу 5,7см, діаметр голівки 0,9см, 0,35см. Виготовлений артефакт технікою лиття, а нижня частина його прокована, що надавало вістрю витягнутої та загостренної форми.  На Волині такі шпильки представлені знахідкою з с.Лище Луцького району ( фонди Волинського краєзнавчого музею), однак вона орнаментована і прикрашена [5, 137-138]. Схожі до описаного вироби зберігаються у фондах Національного музею історії України ( інв. №№ 1700(3) та 1702 (4)). Відрізняються від виявленої знахідки вони більшим розміром та орнаментацією [1, 235-240]. Косий наскрізний отвір в головці виробу відрізняє його від двох виявленних в похованні №16 Гордіївського курганного могильника [2, 110], однак така особливість прослідкована в шпильках зі скарбу Ресешт, а також у знахідці з Хлашківців [2, 110]. Подібні шпильки відомі як особиста зброя для близького бою в Припрутській Румунії, в Трансільванії та Середньому Придністров’ї у пам’ятках культури Ноа, що датується ХІІІ-ХІІст.до.н.е.

Отож можна зробити висновок, що поселення в сучасній заплаві р.Липи було досить значним, відігравало велику роль в поселенській системі городища та його поселень-супутників. На його значущість нам вказує багатсво та різноплановість археологічних матеріалів. Поселення ж в сучасній заплаві на нашу думку було досить значним, враховуючи що хронологічно воно припадає на час Кліматичного оптимуму і обстежувана територія до ХІІст була значно сухішою. Потім, з різким настанням Малого льодовикового періоду територія значно зволожилась, що безперечно вплинуло на подальше заселення у всьому регіоні та і в районі городища Борисковичі.

Подальші археологічні роботи на цій безперечно цікавій пам’ятці зможуть дати новий науковий матеріал.

Література.

1. Гошко Т. Два бронзових вироби з фондів національного музею історії України // На пошану Софії Станіславівни Березанської: Збірка наукових праць.-К., 2005.                                                                                                     

2. Клочко В.І. Озброєння та військова справа давнього населення України.-К.:АртЕк,2006.-336с.

3.Козак Д.Н., Прищепа Б.А., Шкоропад В.В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінницькому водоймищі). – К., 2004. – 300 с. –235 іл.

4. Кучера М.П. Керамика // Археология Украинской ССР.-К.:Наук.думка, 1986.-Т.3.

5. Маркус І., Охріменко Г. Знахідки металевої зброї із Західної Волині // Старий Луцьк:Науково-інформаційний збірник. Вип. ІV-Луцьк.2008.-с.216.

6. Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с.Григоровка).-К., 2004.- 264 с.-130 илл.

7. Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси.-М: Издательство Академии Наук СССР,1958.-784с.

8. Терський С.В. Середньовічні городища басейну р.Липи в дослідженнях краєзнавців Волині // Минуле і сучасне Волині:історичні постаті краю.-Луцьк, 1991.