Науковий вісник Волинського національного університету
імені Лесі Українки. Історичні науки. №22 // За ред. С.В.Гаврилюк. - Луцьк: «Вежа», 2009. – С.64-68.
УДК [904:314.6] (477.82)
Баюк Віктор Геннадійович
Селище Княжої доби на території урочища
«Гнідавська Гірка»
Баюк В.Г. В статті систематизовано результати багаторічних польових досліджень ВФ ДП «ОАСУ»
на давньоруському поселенні багатошарової памятки археології в урочищі «Гнідавська
Гірка». Розкопки
на памятці були проведені у звязку з забудовою ділянок індивідуальними
житловими будинками. Досліджено чотири житла, дві печі, дві господарські
споруди і яму давньоруського часу. Виявлені матеріали суттєво доповнюють
наукову базу щодо еволюції поселенської структури луцького мікрорегіону
давньоруського часу.
Ключові поняття: житло, піч, господарська споруда,
поселенська структура, давньоруський період.
Баюк В.Г. Поселение княжего времени в районе
«Гнидавская Горка». В стате систематезированны результаты исследований на
протяжении многих лет ВФ ДП «ОАСУ» на давньоруском поселении многошаровой
памятки археологии в районе «Гнидавская Горка». Раскопки на памятнике были
проведены в связи с застройкой участков частными жилыми домами. Исследовано 4
жилища, 2 печи, два хозяйственных сооружения и яму древнерусского времени.
Исследованые материали существенно дополняют научную базу в вопросе эволюции
поселенской структуры луцкого микрорегиона в древнерусское время.
Ключевые слова: жилище, печь, хозяйственное
сооружение, поселенская структура, древнерусский период.
Bayuk V.G. Оldrus
settlement of multiserious memorial in archaeology in the
area of "Gnidavska Girka”.
The result of longstanding field studies VF public enterprise "OASU” on oldrus
settlement of multiserious memorial in archaeology in the
area of "Gnidavska Girka” are methodized
in the article. Excavation on an instruction has been spent in connection with
building on a site of individual apartament houses. 4 dwellings, 2 furnaces, 2
econovic constructions and a of Old Russian time are investigated. Observed
materials considerably complete scientific base as to evolution of settlement
structure of Lutsk
district of oldrus period.
Key words:
dwellings, furnaces, econovic constructions, settlement structure, oldrus
period.
Постановка наукової проблеми. Урочище «Гнідавська Гірка» займає високий лівий корінний берег р.Стир, обмежений із заходу р.Рудкою, з півночі –
балкою, висотою до 12 м над рівнем заплави. Край берега інтенсивно розорюється уже впродовж
40 років, на сьогоднішній день на території пам’ятки майже 50% території займає забудова, через те повні дослідження цієї ключової для питання виникнення і розвитку міста та функціонування приміських поселень памя’тки набуває особливого значення.
Аналіз попередніх досліджень. Археологічні обстеження на території урочища «Гнідавська Гірка» проводили у 1930-х рр. працівники Луцького музею: директор Ян Фітцке та науковий співробітник Зиґмунд Леський
[9, 99-100]. Ян Фітцке на початку
1935 р. виявив тут матеріали давньоруського часу, а пізніше З.Леський, який продовжив його дослідження, виявив, окрім давньоруських матеріалів, знахідки епохи неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки) і бронзи (тшцінецька культура).
«Гнідавська Гірка» також відома в історіографії завдяки дослідженням М.П.Кучери, який у 1968-1969 рр. виявив, і частково дослідив залишки жител неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки та ранньослов’янське поселення. [1, 98-104].
В 1981 році Г.В.Охріменком розкопано кілька неолітичних
жител. [4, 97; 5,120; 6,210]. Окрім
неолітичних матеріалів, в розкопах та на поверхні знайдено кераміку та
крем’яні, кам’яні, кістяні вироби пізнього Трипілля (етап СІ за Т.Пассек),
лендельської культури, кулястих амфор епохи енеоліту, шнурової кераміки,
стжижовської, східно-тшцінецької бронзового віку [7,23-26], ранньоскіфського
часу, пшеворської, зарубинецької культур залізного віку, ранніх слов’ян (VI-VII ст. н.е.),
Давньої Русі (ХІ-ХІІІ ст.) [8,150], пізнього середньовіччя. Крім того тут
виявлені поховання так званої лендельської та стжижовської культур та
ранньослов’янське поселення, що має площу кілька гектарів – напівземлянки,
майстерні, залізні та інші знаряддя, ювелірні прикраси, знайдено срібні монети
та грошова гривня давньоруського часу, а в 1970 році розкопувався шляхетський
будинок XVII ст. [2, 100-105; 3,297-298].
Формування мети і завдання дослідження. Виходячи з наукової
проблеми метою роботи є публікація результатів багаторічної експедиції ВФ ДП
ОАСУ, завданням є показати роль поселення Княжої Доби як центрального на
багатошаровій пам’ятці у процесі формування міської системи та взаємозв’язки з
нею.
Виклад основного
матеріалу. Починаючи з 2002 року на території урочища
проводить дослідження експедиція ВФ ДП ОАСУ (у 2002-2006 рр. під керівництвом
В.В.Шкоропада, у 2008р О.Є.Златогорського). Впродовж даного періоду закладено 9
розкопів - у центральній, південно-західній та східній частинах пам’ятки.
Досліджено близько 700 м2
площі поселення. У розкопах виявлено і досліджено житло раннього
залізного віку (№1), господарську яму стжижовської культури (№2), три житла
(№2,5,8) і господарську споруду(№1) ранньослов’янського часу Лука-Райковецької
культури, чотири житла (№3,4,6,9), дві печі поза спорудами (№1,2), дві
господарські споруди (№3,4) і яму (№2) давньоруського часу Х-ХІІІ ст.
Багатошаровий характер поселення зумовив використання
суцільної нумерації об’єктів. Давньоруське поселення є найбільшим з низки
пам’яток урочища і визначальним в питанні формування міста, тому увага
приділяється власне йому. Зроблено також акцент на комплексах типу Лука
Райковецька так як вони органічно поєднані з поселенням Давньоруського періоду
і є їх безпосередніми попередниками. Культурний шар досить різноманітний (від
неоліту до пізнього середньовіччя) тому основну увагу приділено закритим
комплексам.
Дослідження 2002 р. проводилось двома розкопами, загальна
площа яких 160 кв.м. Поряд з об’ктами різних історичних періодів досліджено Піч №1, яка була виявлена в кв. 5Г на глибині 0,8м від сучасного рівня. Вона
знаходилась за 0,5м на захід від споруди №2. Піч дуже зруйнована. Від неї
залишилась частина череня розміром 0,5 х 0,2м і задня стінка висотою 0,1м від
його рівня. На черені і біля печі були виявлені два фрагменти гончарної
кераміки давньоруського часу . [10,365-367].
У сезоні 2003 р. давньоруських об’єктів не виявлено,
досліджено комплекс споруди раннього періоду типу Лука Райковецька. [10,365-367].
Найбагатший матеріал з історії Київської Русі було отримано
в сезоні 2006 року, коли загальна площа дослідження двома розкопами становила
240 кв.м. і було виявлено три житла із залишками печі. В розкопі №4 площею 120 кв.м.
було досліджено:
Житло № 3 було виявлене в кв.
3-4 В-Г на глибині 1,10 м
від сучасного рівня. Воно має підпрямокутну в плані форму, розмірами 3,8х 2,6 м і висоту земляних
стінок 0,4 м
від рівня долівки. Житло орієнтоване кутами за сторонами світу. У східному куті
житла знаходилися пічка. Піч повністю збережена, висотою 1,07 м від рівня долівки,
діаметром 1,22 м.
Черень розміром 0,5х 0,2м. На черені і біля печі були виявлено сім фрагментів
гончарної кераміки давньоруського часу Х-ХІ ст., а поруч із західною стінкою
печі – горщик банкоподібної форми Х-ХІ ст.
Ширина челюстей, повернутих на південь 0,55 м. У кутах житла та по
центру розміщувалися ями від стовпів округлої форми, діаметром 0,3-0,4 м при глибині 7 см від рівня долівки.
Заповнення житла складав темно-сірий гумус. В ньому було
виявлено значну кількість фрагментів гончарної кераміки Х-ХІ ст., зокрема і
вінчики. Орнамент меандровий. Виявлено також металеві бритву та ніж.
Житло № 4 було виявлене в кв.
2 Б-В на глибині 0,60 м
від сучасного рівня. Воно має прямокутну в плані форму розмірами 3,6х 1,8 м і висоту земляних
стінок 0,6 м
від рівня долівки. Житло орієнтоване кутами за сторонами світу. У східному куті
житла знаходилися залишки пічки. Висота збережених стінок 0,55 м. В печі, на черені
було виявлено фрагмент горщика, виготовлений з білої глини, орнаментований
лінійним орнаментом, скоріше за все із манжетовидним вінцем, банкоподібної
форми Х-ХІ ст. У кутах житла та по
центру розміщувалися ями від стовпів округлої форми, діаметром 0,3 м при глибині 7 см від рівня долівки.
Заповнення житла складав темно-сірий гумус. В ньому було
виявлено значну кількість фрагментів гончарної кераміки Х-ХІ ст., зокрема і
вінчики. Виявлено також металевий ніж.
Житло №5 було виявлене в кв. 2 В-Г на глибині 0,75 м від сучасного рівня.
Воно частково було знищене житлом №4. Воно має прямокутну в плані форму
розмірами 3,5 м
х 1,8 м
і висоту земляних стінок 0,4 м
від рівня долівки. Житло орієнтовано кутами за сторонами світу. Біля північної
стінки ближче до північно-східного кута знаходилася дуже зруйнована піч,
повернута челюстями на захід. Долівка
житла була добре утрамбована.
В заповнені, яке складав темно-сірий гумус із значними
домішками попелу, знаходилися фрагменти ліпного посуду, які належали у
більшості випадках горщиках, і лише один – мисці. Поверхня виробів
темно-коричнева і шорстка. Випал нерівномірний. В тісті є домішка
крупнозернистого піску та шамоту. Орнаментовані врізаними прямими та хвилястими
лініями. Має аналогії з культурою Лука Райковецька Подніпров’я і Подністров’я.
В розкопі №5 сезону 2006 року площею 120кв.м. було виявлено
одне житло із залишками печі, одна
господарська споруда та яма. Нижче подаємо їх опис.
Житло № 6 було виявлене в кв. 4-6 Д-Е на глибині 0,60 м від сучасного рівня.
Воно має підпрямокутну в плані форму розмірами 4,2х 3,8 м і висоту земляних
стінок 0,3-0,4 м
від рівня долівки. Житло орієнтоване кутами за сторонами світу. У східному куті
житла знаходилися залишки пічки. Піч зруйнована. Від неї залишилась частина
череня розміром 0,5 х 0,2м; задня стінка висотою 0,50 м від його рівня. На
черені і біля печі були виявлені чотири фрагменти гончарної кераміки
давньоруського часу Х-ХІ ст. У кутах житла та по центру розміщувалися ями від
стовпів округлої форми, діаметром 0,3-0,4м при глибині 0,1-0,12м від рівня
долівки. До ями, що в західному куті, примикала яма діаметром 0,6м і глибиною
0,1м від рівня долівки.
Заповнення житла складав темно-сірий гумус. В ньому було
виявлено значну кількість фрагментів гончарної кераміки Х-ХІ ст., зокрема і
вінчики. Орнамент меандровий. Виявлено металевий ніж довжиною 12,6 см.
Господарська споруда
№3 виявлена в кв.2-3 Г-Д на глибині 1 м від сучасного рівня. Вона
має овальну форму розмірами 1,2 х 2,4 і орієнтована стінками за сторонами
світу. Висота прямих земляних стінок 0,3 м від рівня долівки. Вздовж південної
стінки споруди знаходився прилавок довжиною 1 м і шириною від 0,2 м по середині стінки. По
середині північної стінки у долівці була вирізана стовпова ямка овальної форми
розмірами 0,2 х 0,2м і глибиною 0,11
м від рівня долівки. Долівка споруди рівна, не
утрамбована і має нахил до північної стінки.
В заповнені, яке складав сірий гумус з вкрапленням вугликів
і глиняної обмазки було виявлено невелику кількість фрагментів кераміки
давньоруського періоду.
Господарська споруда
№4 виявлена на глибині 0,80 м від сучасного рівня.
Вона має овальну форму розмірами 2,2 х 3,4 м і орієнтована стінками за сторонами світу.
Висота прямих земляних стінок 0,15
м від рівня долівки. Вздовж північної стінки споруди
знаходився прилавок довжиною 2 м
і шириною від 0,2 м
по середині стінки. Долівка споруди рівна, не утрамбована і має нахил до
північної стінки.
В заповнені, яке складав сірий гумус з вкрапленням вугликів
і глиняної обмазки було виявлено невелику кількість фрагментів кераміки давньоруського
часу [12].
Господарська яма №2.
Виявлена в квадраті 4 Д-Е. Вона має круглу в плані
форму діаметром 1,6м і глибину 0,2м від рівня виявлення. Стінки ями прямі, дно
рівне. В заповненні ями виявлено фрагменти гончарної кераміки давньоруського
часу[13].
Дослідження 2008 р. проводилися на місці будівництва
житлового будинку та прокладання траншеї під газову трубу, за 50 м на південь від початку
схилу у північно-східній частині берега, за 30 м на схід від розкопу №6
2006 року. Дослідження проводилося розкопом (№9), який було закладено на місці
будівництва, і траншеєю (№1). Загалом розкопана площа становила 96 кв.м.
В розкопі було виявлено одне житло-напівземлянка із
залишками печі.
Житло № 8 було виявлене в кв.Г,Д – 3,4 при зачистці дна розкопу на глибині 1,80 м від рівня сучасної
денної поверхні. Воно має овальну у плані форму розмірами 2,90х2,10 м і висоту
земляних стінок 0,40-0,80 від рівня долівки. Житло орієнтоване кутами за
сторонами світу. У південно-західному куті житла знаходилися залишки
зруйнованої печі. Залишки від неї збереглися у формі збитої глини, печини,
шматків вугілля і землі висотою 0,96
м від рівня долівки. По центру напівземлянки знаходився
виступ висотою 0,52 м
від рівня долівки розмірами 2,10х1,50 м овальної форми, очевидно, залишки
лежанки. У північно-західному куті житла знаходився виступ неправильної
прямокутної форми розмірами 0,21х0,23 м при висоті 0,11 м від рівня долівки –
прилавок.
Долівка житла покрита сумішшю вапняка і глини товщиною до 4 см та дуже добре
утрамбована.
Заповнення житла складав темно-сірий гумус з домішками
вапняку. В ньому було виявлено незначну кількість фрагментів ліпної кераміки,
великі шматки вапняку, пташині кістки, ракушки.
На долівці житла було знайдено два уламки ліпного посуду,
ще чотири – після розбирання залишків опалювальної споруди. Поверхня останніх
шорстка, світло-коричневого та чорного кольорів. Випал нерівномірний, в тісті є домішки жорстви та шамоту. Вінця
прості, косо зрізані. Орнаментований такий посуд зображеннями у вигляді
комбінацій з врізаних прямих та хвилястих ліній. За аналогією він відноситься
до раннього етапу культури типу Лука Райковецька.
У заповненні житла було виявлено також три індивідуальні
знахідки: дві кістяні проколки та залізний ніж. Заслуговує на увагу також
індивідуальна знахідка - на глибині 0,60 м в кв. Б-4 виявлено кістяний амулет –
підвіску, так звану «лунницю» Давньоруського часу.
Житло № 9, досліджене під час
закладання Траншеї №1 мало підпрямокутну в плані форму, розмірами 3,65х3,05 м і
висоту земляних стінок 0,30 м
від рівня долівки. Житло орієнтоване кутами за сторонами світу. Глинобитна піч
була збудована у північно-східному куті житла, вона підковоподібна у плані, під
тиском землі набула овальної форми, розмірами 1,20х1,40 м, висотою збережених
стінок 0,87 м. Черінь овальний у плані, розмірами
1,05х0,90 м. Челюсті печі повернуті на схід.
Заповнення житла
складав темно-сірий гумус, в якому було виявлено незначну кількість фрагментів
гончарної кераміки «курганного типу».
Варто також відмітити, що у східному куті дорізки в кв.
А-14, приблизно за 0,50 м
від стінок житла на глибині 0,60
м від рівня сучасної денної поверхні виявлено залишки
зруйнованої печі у вигляді уламків глини та череня, поверх якого проходив
кабель телефонного зв’язку, прокладений у 1990-х роках. [11].
Розглядаючи об’єкти давньоруського часу, досліджені в
окреслений темою статті період можна зробити певні узагальнення.
Житла. З 4 представлених об’єктів всі класично
підпрямокутної форми з розмірами від 3,6 до 4,2м (довші стіни) х від 1,8 до
3,8м (коротші стіни). Незважаючи на досить значні розбіжності в розмірах (різниця в довжині стін до 2м) всі котловани
жител орієнтовані кутами чітко за сторонами світу. Опалювальні пристрої
розміщені в східних кутах жител, лише у житлі №9 він дещо зміщений до півночі.
Завдяки виявленню цілої глинобитної печі із житла №3, де розміри череня
складали 0,5х0,2м можна реконструювати інтер’єр житлових споруд №4 і №6, де
розміри досліджених черенів співпадають повністю, а самі купола печей не
збереглись. Ці печі у трьох подібних житлах (№3,4,6) були замощені фрагментами
кераміки «курганного типу», у більшій печі з житла №9 ознак замощення виявлено
не було. Основа конструкції трьох вище описаних жител – каркасно-стовпова
(чітко простежено всі ознаки), в житлі №9 їх не виявлено. Всі житлові комплекси
датуються за аналогією кераміки Х-ХІст., тобто функціонували в межах
синхронного поселенського комплексу общини і будувались за єдиним зразком
(можливо по спадковості). Відмінності в побудові одночасового з іншими житла №9
можна пояснити життям на поселенні в один час кількох родів, які мали дещо
відмінну будівельну традицію.
Господарські споруди представлені
двома заглибленими в материк об'єктами овальної форми, орієнтовані по сторонам
світу довшими стінами. Розміри споруд по обох діаметрах різняться рівно на 1м
(1,2х2,4 і 2,2х3,4), що вказує на використання їх для схожих цілей для
господарських потреб. Прилавки вирізані в спорудах одного розміру, однак
розміщені вздовж протилежних стін. Датуються споруди по незначній кількості
кераміки Х-ХІ ст. та входили в один комплекс з житлами.
Дві виявлені Печі поза спорудами можна за
аналогічними розмірами черенів реконструювати по типу печі з житла №3, а
значить за спорудами на поселенні зводились печі аналогічні внутрішнім, які
також займали своє місце в системі планування.
Висновки. Отже, багаторічна експедиція ВФ ДП «НДЦ«ОАСУ» дослідила частину
поселенського комплексу періоду Київської Русі в урочищі «Гнідавська Гірка», що
біля Луцька. Виявлені матеріали значно доповнюють наукову базу щодо еволюції
поселенської структури луцького мікрорегіону давньоруського часу, питань звязку
міста зі своєю найближчою околицею. Дослідження на території памятки тривають.
Література
1. Кучера М.П.
Поселення волинян на околиці м.Луцька // Археологія. – 1975. - №15. – С.98-104.
2. Кучінко М.М.
Давньоруське поселення на Гнідавській гірці у Луцьку // Археологія. – 1976. –
Вип.19. – С.100-105.
3. Кучинко М.М.
Исследования в Луцке // Археологические открытия 1973 года. – М.: Наука, 1974.
– С.297-298.
4. Охріменко Г.В.
Волинська неолітична культура. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 154
с.
5. Охріменко Г.В.
Культура лінійно-стрічкової кераміки на Волині. – Луцьк: Волинська обласна
друкарня, 2001. – 137 с.
6. Охрименко
Г.В. Раскопки в окрестностях г.Луцк //
Археологические открытия 1983 года. – М.: Наука, 1985. – С.337.
7. Свєшніков І.
Нові поховання початку бронзової доби на Західній Волині // Studia archeologia. – 1993. – №1. – С.23-26.
8. Терський
С.В. Лучеськ Х – XV ст.. – Львів: Видавництво
Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 252 с.
9. Фітцке Я.
Цьогорічні археологічні дослідження на Волині // Археологічна спадщина Яна
Фітцке. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. – С.99-100.
10. Шкоропад
В.В. Охоронні дослідження на
багатошаровій пам’ятці в с.Рованці (урочище Гнідава), що на Волині //
Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр.: Збірка наукових праць. – Київ:
ІА НАНУ, 2004. – Вип.6. – С.365-367.
11. Златогорський
О.Є. Звіт про охоронні археологічні дослідження проведені в 2008р. на
багатошаровому поселенні в урочищі «Гнідавська Гірка» село Рованці Луцького
району. Науковий архів ІАНАНУ 2009/1.
12. Шкоропад В.В.
Звіт про охоронні археологічні дослідження проведені в 2002-2003р.р. на
багатошаровій памятці в с.Рованці Луцького району Волинської області в урочищі
Гнідава. 2002-2003/240. Науковий архів ІАНАНУ Ф28774
13. Шкоропад В.В.
Звіт про рятівні археологічні дослідження в селі Рованці урочище «Гнідавська
Гірка»Луцького району.Розкоп 5. 2006/260 Науковий архів ІАНАНУ Ф29031.
Категорія: Публікації В.Баюка | Додав: mrzlatik (14.03.2011)
| Автор: Баюк В.
|