Ткач Віталій, м. Дубно.

Багатошарова пам’ятка Тараканів-8 на Дубенщині

Багатошарове поселення Тараканів-8 займає високий мис корінної тераси лівого берега р. Ікви за 2,3 км на південний захід від Спасівської церкви м. Дубна (рис. 1) на північній окраїні с. Тараканів Дубенського району Рівненської обл. Виявлене під час археологічної розвідки В. Ткачем в 2003 р. [2, 574, 636]. Площа зайнята поселенням сягає 1,25 га. Під час обстеження памятки було зібрано підйомний матеріал.

Найранішими матеріалами на поселенні є кілька вкритих білою патиною відщепів та правильно огранених пластинок, на одній з яких виготовлено черешкове вістря стріли (рис. 2; 5), характерне для періоду фінального палеоліту.

До мідного віку належать зламана сокира з кременю, чотирикутна в перетині, добре шліфована (рис. 2; 4) та кінцевий скребок на пластині (рис. 2; 6). Два уламки кераміки також належать до цього періоду. Це фрагмент посудини коричневого кольору, мучнистий на дотик, з рельєфним виступом під вінчиком (рис. 2; 16) та уламок горщика коричневого кольору, з відігнутим вінчиком, орнаментованим дрібними ямками (рис. 2; 15). Подібний посуд трапляється на волинських памятках пізньотрипільської культури, зокрема на поселенні Голишів [1, 326].

До доби бронзи належить більшість знахідок з поселення. На поверхню городів після оранки викидає велику кількість відщепів та бракованих і поламаних уламків заготовок , які свідчать про значну кременеобробну діяльність давнього населення. Частина відщепів має ретуш і використовувалась як ріжучі та скоблячі знаряддя, однак датування таких виробів утруднене. Знайдено також відбійники сфероїдної форми та ретушер на відщепі з спрацьованою робочою поверхнею. Знайдено також вироби з двохсторонньою обробкою: кремяну сокиру, лінзовидну в перетині, з слідами незакінченого ремонту леза (рис. 2; 1), дві сокири-тесла з шліфованими лезами (рис. 2; 2, 3), трикутне вістря стріли (рис. 2; 7). Зібрано підвіску з невеликої скойки викопної мушлі, яку виготовлено шляхом свердління отвору у верхній частині (рис. 2; 9). Інша підвіска з мушлі мала прямокутну форму, обидва її кінці не збереглись (рис. 2; 8). Підвіски з викопних мушлів, та прямокутні, аналогічні описаним, знайдені на кількох поселеннях постшнурових культур Дубенщини [2, 608, 609],

Зібрано кераміку кількох культур, представники яких проживали на поселеннях Волині в ранній період доби бронзи – мєжановіцької, стжижовської та культури багатоваликової кераміки (КБК). Мєжановіцька кераміка має переважно сірий колір, рідше коричневий, домішку дрібного кременю в глиняному тісті, вигладжену або лощену поверхню. Окрім неорнаментованих вінчиків горщика (рис. 2; 13) та мисочки (рис. 3; 14) трапились вінчик з наліпним гудзом (рис. 2; 12), уламок шийки з подвійним шнуровим орнаментом (рис. 2; 14), стінка з поєднанням подвійного шнура та вертикальних смуг (рис. 2; 11), стінку з поєднанням горизонтального та підкопоподібного шнура (рис. 3; 13). Знайдено також уламок пряслиця з стінки мєжановіцької посудини (рис. 2; 10).

Стжижовська кераміка має коричневий, рідше сірий колір, згладжену, рідше лощену поверхню, середній випал, домішку піску та шамоту в глиняному тісті. Іноді поверхня вкрита розчосами. Зібрано уламок горщика з вертикальною шийкою, трохи відігнутим вінчиком, орнаментованого подвійними рядами штампу неправильної форми по плечу та зрізу вінця (рис. 3; 4), вінчик неорнаментованої миски (рис. 3; 9), неорнаментованої амфори з потовщеним вінцем (рис. 3; 3), амфори, прикращеної двома валиками на шийці, на яких розташовані ряди зерноподібного штампу (рис. 3; 2). На інших уламках кераміки трапилась орнаментація з комбінацій парного горизонтального шнура та вертикального парного шнурового штампа (рис. 3; 1, 6), праного шнура та штампу неправильної форми (рис. 3; 7), а також похилого шнура (рис. 3; 10), різних штампів – овального (рис. 3; 11), шнурового (рис. 3; 12), прямокутного (рис. 3; 8) та неправильної форми (рис. 3; 5).

Кераміка КБК жовтого кольору, міцна, тришарова на зламі, в глиняному тісті домішка піску, зрідка жорстви. Виявлено неорнаментовані вінчики (рис. 3; 17, 18), стінку з розчленованим валиком та заглибленими лініями (рис. 3; 16), стінки з орнаментальними композиціями з заглиблених ліній (рис. 3; 19) та тонких валиків (рис. 3; 20).

Один з уламків кераміки, зібраних на поселенні має орнаментацію з розчленованого валика, характерну для КБК, однак виготовлений з глиняної маси, характерної для кераміки мєжановіцької культури (рис. 3; 15). Така керамікт трапляється на поселеннях, де носії трьох згаданих культур проживали спільно [2, 589].

Матеріали доби пізньої бронзи представлені керамікою тшинецько-комарівської культури. Посуд червоного та коричневого кольору, згладжений та лощений, в глиняному тісті домішка піску та товченого кременю. Частина кераміки неорнаментована (рис. 4; 1-3, 5, 7, 8), одна стінка орнаментована валиком та заглибленими горизонтальними лініями (рис. 4; 4).

Посуд могилянської групи раннього залізного віку коричневий, з домішкою шамоту в глиняному тісті, орнаментований розчленованими валиками та отворами (рис. 4; 9-11). Ще один вінчик орнаментовано рядом прямокутних заглиблень під вінцем (рис. 4; 6).

Група вінчиків горщиків має сірий та коричневий колір, домішку товченого кременю або шамоту в глиняному тісті, частина має орнамент з заглиблень та насічок по вінчику по зрізу вінчика (рис. 4; 14-22). Визначення культурно-хронологічної належності їх ускладнене, оскільки на памятці знайдено матеріали поморської культури – вінчик сіролощеної миски з характерним заглибленим орнаментом (рис. 4; 12) та посудини з ошершавленою поверхнею (рис. 4 ; 13), яку можна віднести до цієї ж культури, а також ранньогончарний вінчик культури Луки-Райковецької з хвилястим орнаментом на внутрішній частині шийки (рис. 4; 23). Не можна виключати і наявність серед вищезгаданих вінчиків горщиків і матеріалів зубрицької культури.

Таким чином на пам’ятці виявлено сліди стоянки доби фінального падеоліту, поселень трипільської культури, поселення ранньобронзового часу (мєжановіцька, стжижовська та багатоваликова культури), до якого належать і двохсторонні вироби з кременю та прикраси з мушлі, поселення тшинецько-комарівської культури пізньобронзового часу, могилянської групи раннього залізного віку, поморської культури та ІХ ст.

Література

1. Охріменко Г., Кучинко М., Скляренко Н., Собуцький М., Охріменко В. Вивчення багатошарової пам’ятки Голишів на Волині. // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О.,  Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – с. 319-402.

2. Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О.,  Ткач В., Романчук О.  Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – с. 571-709.

Ілюстрації

Рис. 1. Розташування поселення Тараканів-8.

Рис. 2. Знахідки з поселення Тараканів-8: 1-3, 7 – вироби з кременю доби бронзи; 4, 6 - вироби з кременю трипільської культури; 5 – вістря з кременю доби фінального палеоліту; 8, 9 – вироби з мушлі доби бронзи; 10-14 – кераміка мєжановіцької культури; 15, 16 – кераміка трипільської культури.

Рис. 3. Кераміка з поселення Тараканів-8: 1-12 – стжижовської культури; 13, 14 – мєжановіцької культури; 15 – з змішаними рисами КБК і мєжановіцькими; 16-20 – культури багатоваликової кераміки.

Рис. 4. Кераміка з поселення Тараканів-8: 1-5, 7, 8 – тшинецько-комарівської культури; 6, 9-11 – могилянської групи; 12, 13 – поморської культури; 15-22 – кін. І тис. до н. е., - І тис. н. е.; 23 – ІХ ст.