СУ "Волинські старожитності" П'ятниця, 29.03.2024, 09:22
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Категорії розділу
Публікації О.Златогорського [127]
Публікації С.Панишка [13]
Публікацій Г.Охріменко [1]
Публікації Д.Козака [6]
публцікації Д.Н.Козака
Публікації В.Ткача [7]
Публікації В.Баюка [16]
Публікації В.Г. Охріменка [2]
Публікації А.Бардецького [4]
Публікації М.Вашети [1]
Публікації С.Демедюка [5]
Публікації Д.Дем'янчука [0]
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 662
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » Статті » Публікації у наукових збірниках » Публікації В.Ткача

Ткач В. Поселення Рованці – Гнідавська гірка: нашарування слов’яно-руського часу за матеріалами розкопу 12

Ткач В., Баюк В.

 

Поселення Рованці – Гнідавська гірка: нашарування слов’яно-руського часу за матеріалами розкопу 12

 

Археологічні дослідження багатошарового поселення в урочищі Гнідавська Гірка в 2010 році здійснювалися Луцькою рятівною археологічною експедицією під керівництвом Златогорського О.  Є. відповідно до договорів із замовниками на земельних ділянках, відведених під індивідуальне житлове будівництво і відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за кошти замовника робіт.

Розкоп 12 було закладено в північній частині пам’ятки. Всього розкрито площу 209 м². Культурні нашарування поселення Гнідавська гірка в межах розкопу простежувались від денної поверхні до глибини -0,7 м, де змінювались материковим лесом жовтого кольору.  Окремі культурні шари не виділяються, знахідки різних періодів трапляються на різних глибинах. Візуально прослідковується орний шар чорного грунту від 0 до глибини -0, 3 м і шар дещо світлішого грунту до глибини -0,7 м, в якому виявлена більшість знахідок.

За матеріалами, виявленими в спорудах, їх можна розділити на три окремих будівельних горизонти, які відбивають етапи забудови ділянки і функціонування поселення.

Перший будівельний горизонт представлений об’єктами 2, 6, 10, 11 та 19, які концентруються в північно-східній частині розкопу (рис. 2). Матеріали з них належать до культури Луки-Райковецької.

Об’єкт 2 – яма круглої форми діаметром 1,4 м, виявлена на рівні -0,6 м, глибиною  -2,05 м, дно чашоподібне, стінки звужуються (рис. 4; І). В заповненні, яке складалось з темного ґрунту виявлено кераміку розвал ліпного горщика коричневого кольору з домішкою шамоту в глиняному тісті, з розширеним у верхній частині тулубом, відігнутим назовні косо зрізаним вінчиком, орнаментованим овальними нахиленими вдавленнями та вираженою закраїною в донній частині (рис. 4; 1). Інші зразки керамічного посуду збереглись фрагментарно. Серед них верхня частина ліпного горщика, близького вищеописаному, але з заокругленим неорнаментованим вінчиком (рис. 4; 4), фрагмент повторно перепаленого вінчика горщика з орнаментом, що імітує гончарний – прямими і похиленими лініями (рис. 4; 2). Верхня частина цієї посудини обточена на поворотному столику або слаборотаційному гончарному крузі. Вінчик простої форми, заокруглений. Ще один фрагмент вінчика мав темно-сірий колір, був орнаментований і сформований подібно попередньому, однак мав зовнішню закраїну (рис. 4; 5). Орнамент, який імітує гончарний, нанесено на ще двох стінках посудин коричневого кольору з домішкою шамоту в глиняному тісті (рис. 4; 3, 7). Крім того в заповненні виявлено уламки противня з слабо випаленої глини жовтого кольору.

Об’єкт 6 – споруда яйцеподібної форми розмірами 2×1,45 м, орієнтована по лінії північ - південь, виявлена на рівні -0,6 м, глибиною -0,7 м, дно та стінки рівні (рис. 4; ІІ). В заповненні, яке складалось з темного ґрунту виявлено уламок стінки ранньогончарної посудини (рис. 4; 9).

Об’єкт 10 – яма округлої форми,  діаметром  1,8 м, виявлена на рівні -0,7 м, глибиною -1,8  м, дно та стінки рівні (рис. 4; IV). В заповненні, яке складалось з темного ґрунту, виявлено вінчики трьох ліпних горщиків культури Луки-Райковецької - коричневого кольору, з нерівною поверхнею, домішкою піску та шамоту в глиняному тісті, вінчики слабо відігнуті назовні, один з них має невелику закраїну (рис. 4; 12-14). Знайдено також 2 уламки стінок аналогічного ліпного посуду та кістяну проколку (рис. 4; 11).

Об’єкт 11 – яма округлої форми діаметром 1,35 м, виявлена на рівні -0,7 м, глибиною -1,7  м, дно та стінки рівні (рис. 4; ІІІ). В заповненні, яке складалось з темного ґрунту, виявлено 4 уламки стінок ліпного посуду та фрагмент вінчика ліпного горщика культури Луки-Райковецької - коричневого кольору, з нерівною поверхнею, домішкою піску та шамоту в глиняному тісті, орнаментованого насічками по краю вінчика (рис. 4; 10).

Об’єкт 19 – черінь нішоподібної печі, дослідженої частково. Простежені розміри – 1,23×0,6 м. Виявлений на глибині 0,8 м, потужність сягала 0,05 м (рис. 4; V). На черені виявлено уламок ліпної кераміки культури Луки-Райковецької (рис. 4; 8).

В культурному шарі виявлено вінчик ліпної посудини, аналогічний кераміці з об’єктів (рис. 4; 15).

Матеріали з споруд першого горизонту представлені майже виключно керамікою. В об’єктах 10 та 11 виявлено тільки ліпну кераміку, в об’єкті 2 – ліпну і ранньогончарну.  Загалом  цей горизонт поселення можна датувати VІІІ – ІХ ст.

Другий будівельний горизонт представлений двома житлами – об’єктами 12 та 15 і виробничою спорудою 16, які концентрувались в південній частині розкопу (рис. 3). Черінь печі житла 12 був побудований безпосередньо на одному з черенів споруди 16, що дає можливість виділити два хронологічні етапи існування цього горизонту – 2а та 2 б.

Об’єкт 12 – житло неправильно-прямокутної форми, орієнтоване кутами за сторонами світу, більша частина якого виходила за межі розкопу, виявлене на рівні -0,7 м, глибиною -0,8  м, дно та стінки рівні. Довжина повністю дослідженої стіни 2,4 м, інша простежена на 1,6 м. В східному куті влаштовано яму круглої форми діаметром 0,15 м, глибиною -1 м. В північному куті житла знаходилась піч прямокутної форми, виявлена на глибині -0,45 м, орієнтована челюстями на південний захід (рис. 7; І). Ширина печі 1,95 м, довжину простежено на 1,4 м. Черінь було виявлено на рівні -0,6 м, потужність його становила 0,06 м, вимостка складалась з кісток та кераміки Х – початку ХІ ст. – розвалу горщика з манжетним вінчиком, орнаментованого горизонтальними заглибленими лініями та одною хвилястою (рис. 7; 3) та уламка аналогічного горщика (рис. 7; 5). Безпосередньо під вимосткою знаходився черінь одної з печей об’єкта 16. В заповненні, яке складалось з сірого ґрунту з домішкою уламків печини та вугликів, виявлено уламок горщика Х – початку ХІ ст. (рис. 7; 4).

Об’єкт 15 - житло прямокутної форми. Орієнтоване кутами за сторонами світу з відхиленням, виявлене на рівні -0,7 м, глибиною -1,0  м, дно та стінки рівні. Контури житла були нечіткі із-за накладання на об’єкт 21. Розміри житла 3,5×3,6 м, в південному та західному кутах – ями діаметром 0,2 м, глибиною -1,4 м. В північному куті знаходилась піч неправильно-округлої форми, розмірами 1,2×1,2 м, виявлена на рівні -0,5 м, орієнтована челюстями на південь. Черінь виявлено на рівні -0,9 м, він мав потужність 0,1 м (рис. 5; І). В заповненні житла, яке складалось з сірого ґрунту з домішкою уламків печини та вугликів, виявлено кераміку Х – початку ХІ ст. – уламки горщиків з манжетними вінцями, орнаментованих горизонтальними заглибленими лініями (рис. 5; 1-5), залізне шило, квадратне в січенні (рис. 5; 7), та кістяну проколку (рис. 5; 6).

Об’єкт 16 – споруда неправильної форми з двома нішоподібними печами по краях, витягнута по лінії північ-південь, південна частина виходила за межі розкопу. Довжину прослідковано на 2,8 м (не враховуючи печі), ширина 2,45 м, виявлена на рівні -0,7 м, глибиною -1,2  м, дно та стінки рівні (рис. 6; І). У західній частині споруди влаштовано овальне заглиблення розмірами  1х0,7 м, глибиною -1,85 м. На північно-східному краю споруди знаходилась нішоподібна піч 1, від якої на ріні -0,8 м зберігся черінь потужністю 0,05 м,  вимощений уламками кераміки Х ст., неправильно-округлої форми, розмірами 2,8×2,6 м. Під шаром кераміки простежено суцільний прошарок деревного вугілля. На південно-східному краю споруди знаходився аналогічний черінь печі 2, досліджений частково. Він був перекритий піччю об’єкта 12. Потужність череня становила 0,05 м, виростка складалась з кісток та кераміки Х ст. В заповненні, споруди, яке складалось з темного ґрунту, виявлено уламок горщика з манжетним вінчиком Х ст. (рис. 6; 2) та кістяну заготовку (рис. 6; 1). Кераміка з вимостки череня печі 1 представлена двома горщиками з манжетними вінчиками і орнаментом з прямих заглиблених ліній (рис. 6; 3, 4). Кераміка з вимостки череня печі 2 представлена розвалом аналогічного горщика (рис. 6; 6) та уламками ще трьох подібних (рис. 6; 5, 7, 8).

До цього ж горизонту належать вироби, знайдені в культурному шарі – вінчик миски конічної глиняної миски, орнаментований прямими лініями (рис. 7; 2) і залізна підковоподібна фібула-пряжка (рис. 7; 1). За керамічними комплексами жител цей горизонт можна датувати Х – початком ХІ ст., не суперечить цій даті і фібула. Найближчі аналогії їй відомі на поселенні Хрінники – Шанків яр, де така фібула знайдена в ямі 22, датованій Х – початком ХІ ст. [2, с. 209]. Така ж фібула була знайдена в Дорогобужі в житлі 11, датованому другою половиною Х ст. [3, с. 46].

Третій будівельний горизонт представлений не повністю дослідженим житлом, яке знаходилось в західній частині розкопу (рис. 2).

Об’єкт 14 – житло прямокутної форми, досліджене частково.  Орієнтоване кутами за сторонами світу, виявлене на рівні -0,7 м, глибиною -1,2  м, дно та стінки рівні. Довжина одної стіни простежена на 2,4 м, іншої на 2 м. Біля південно-західної стіни було влаштовано прилавок шириною від 0,2 до 0,4 м, виявлений на рівні -1 м, в ньому було влаштовано круглу яму діаметром 0,2 м, глибиною -1,4 м. В південному куту влаштовано яму діаметром 0,21 м, глибиною -1,6 м. В цьому ж куті знаходилась піч неправильно-прямокутної форми розмірами 1,2×1,05 м, виявлена на рівні -0,7 м, орієнтована челюстями на північний схід. Глиняний черінь було виявлено на рівні -0,7 м, він мав потужність 0,1 м. Під ним знаходилось ще два черені такої ж потужності, відділені один від одного прошарками глини потужністю 0, 05 м  (рис. 8; І). В заповненні, яке складалось з сірого ґрунту з домішкою уламків печини та вугликів, виявлено розвал горщика з валикоподібним вінчиком, в якому знаходився попіл (рис. 8; 9), уламки подібних горщиків (рис. 8; 2-4), дві кістяні проколки (рис. 8; 7, 8) та залізний виріб (рис. 8; 1). Орнамент кераміки з заповнення складається з прямих, іноді неправильно прокреслених ліній. Під другим черенем печі у шарі глини виявлено уламки двох посудин – горщика, орнаментованого неправильно-горизонтальними лініями (рис. 8; 5) та глека, орнаментованого хвилястою та прямими лініями (рис. 8; 6).

Вироби, що належать до цього горизонту виявлені і в культурному шарі – це уламок посудини з вертикальним вінчиком і валиком на шийці (рис. 8; 10) та фрагмент крученого браслета з синього скла (рис. 8; 11).

 Керамічний комплекс житла можна датувати ХІІ – першою половиною ХІІ ст.

Таким чином, в розкопі 12 на поселенні Гнідавська гірка вдалося зафіксувати три етапи забудови слов’яно-руського часу. На першому з них, у VІІІ – ІХ ст. на ділянці розкопу знаходилась господарська забудова. Два житла цього періоду було виявлено в розкопі 10 на цьому ж поселенні, в південно-східній частині пам’ятки [1, с. 107]. Другий етап представлений житлами та виробничою спорудою Х – початку ХІ ст., між ним і першим етапом існував хронологічний розрив, який прослідковується за характером заповнення об’єктів першого будівельного горизонту (у верхніх частинах заповнень ям відсутні пізніші речі) та виразною чистотою комплексів другого горизонту, а також повною відсутністю на ділянці розкопу якісної гончарної кераміки ІХ ст. Ще відчутніше простежується лакуна між другим та третім етапами забудови. На ділянці повністю відсутні матеріали другої половини ХІ – початку ХІІ ст. Така ж ситуація була виявлена на поселенні Хрінники – Шанків яр, де горизонт забудови Х – початку ХІ ст. змінюється горизонтом ХІІ ст. [2, с. 213]. Такі ж тенденції демонструють збірки з більшості поселень слов’яно-руського часу в середній течії р. Ікви та на притоці р. Стубли Розинці [4, с. 208].

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.Златогорський О., Бардецький А. Дослідження багатошарового поселення Гнідавська Гірка біля Луцька у 2009 році // Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. Tom XXXI. - Rzeszów 2010. - S.101-114.

2. Козак Д., Прищепа Б., Шкоропад В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінницькому водоймищі). – К., 2004. – 300 с. – 235 іл.

3.Прищепа Б. А. Дорогобуж на Горині у Х – ХІІІ ст. – Рівне: ПП ДМ, 2011. – 250 с.

4.Ткач В. Археологічні пам’ятки верхів’я р. Розинки.//Археологічні дослідження Львівського університету. – Випуск 11. – Львів, 2008. – С. 195-208.

 

Рис. 1. Поселення Рованці – Гнідавська гірка на топографічній карті.

Рис. 2. Розкоп 12, об’єкти першого (2, 6, 10, 11, 19) та третього (14) будівельних горизонтів.

Рис. 3. Розкоп 12, об’єкти другого будівельного горизонту.

Рис. 4. Об’єкти та матеріали першого будівельного горизонту: І – об. 2, ІІ – об. 6, ІІІ – об. 11, IV – об. 10, V – об. 19; 1-7 – кераміка з об. 2, 8 – кераміка з об. 19, 9 – кераміка з об. 6, 10 – кераміка з об. 11, 11-14 – кістяна проколка та кераміка з об. 10, 15 – кераміка з культурного шару.

Рис. 5. Об’єкт 15 другого будівельного горизонту (І) та матеріали з нього: 1-5 – кераміка, 6 – кістка, 7 – залізо.

Рис. 6. Об’єкт 16 другого будівельного горизонту (І) та матеріали з нього: 1, 2 – кістяна заготовка та кераміка з заповнення, 3, 4 – кераміка з вимостки череня І, 5-8 – кераміка з вимостки череня ІІ.

Рис. 7. Об’єкт 12 другого будівельного горизонту (І), 1, 2 – залізна фібула та кераміка з культурного шару, 3, 5 – кераміка з вимостки череня печі об’єкта 12, 4 – кераміка з заповнення об’єкта 12.

Рис. 8. Об’єкт 14 третього будівельного горизонту (І), 1 – залізний виріб з заповнення, 2-4, 9 – кераміка з заповнення, 5, 6 – кераміка з вимостки череня печі, 7, 8 – кістяні проколки з заповнення, 10, 11 – кераміка та уламок скляного браслета з культурного шару.


 


Категорія: Публікації В.Ткача | Додав: mrzlatik (02.04.2012)
Переглядів: 828 | Теги: рованці, гнідавська гірка | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024