О.Є. Златогорський, В.В. Ткач, А.Б. Бардецький

Рятівні дослідження на території уроч.

Гнідавська Гірка

У 2010 р. на багатошаровій пам’ятці в уроч. Гнідавська Гірка (південна околиця с.Рованці біля Луцька) було закладено два розкопи та спостереження за прокладанням траншеї для каналізації (рис.). Загальна площа дослідження становить  618 м² (розкоп 11 – 409 м², розкоп 12 – 209 м²). Довжина траншеї становить 372 м. 

Розкоп 11 орієнтовано за сторонами світу, розбито на 3 ари по лінії захід-схід і додатково ще по пів ара з північного і південного боку відповідно до топографічних умов і меж відведеної під будівництво ділянки.  З метою повного дослідження важливого об’єкту було закладено дорізку розмірами 3×3 м. Нульовий репер забито в північно-західному куті ару 3. В межах розкопу рельєф понижується в  південному і східному напрямку і рівень денної поверхні  південно-західного сектору розкопу на 0,3 м нижче.

Всього  в розкопі 11 виявлено і досліджено 36 об’єктів. Серед них: 1 інгумаційне поховання волино-люблінської культури, 4 ями середньої епохи бронзи, 1 споруда і 1 яма тшинецько-комарівської культури, 1 житло і 1 зернова яма ІХ-Х ст., 3 житла, 1 зернова яма і 11 споруд і ямок ХІІ-ХІІІ ст, 2 зернових ями давньоруського часу, 1 споруда XV ст. і 9 ям невизначеного часу.

Розкоп 12 орієнтовано за сторонами світу. Всього  в розкопі 12 виявлено і досліджено 24 об’єкта. Серед них: 1 житло, 1 споруда, 3 ями культури лінійно-стрічкової кераміки; 1 споруда доби бронзи; 1 черінь тшинецько-комарівської культури;  3 ями  і 1 споруда стжижовської культури; 3 ями культури Луки-Райковецької; 1 інгумаційне поховання давньоруського часу; 1 черінь нішоподібної печі давньоруського часу; 1 споруда Х ст.; 2 житла Х – початку ХІ ст.; 1 житло ХІІ-ХІІІ ст.; 1 житло XV-XVI ст.; 1 споруда і 1 яма XVII ст.; скотомогильник ХХ ст.; 1 споруда невизначеного часу.

Спостереження за прокладанням траншеї під каналізацію проводилось в короткі строки. У зв’язку з цим проводилась лише зачистка вертикальних стінок і фіксація стратиграфії і заповнень об’єктів. Останні були виявлені лише в стінках  північно-східної частини траншеї. На цій ділянці зафіксовано наступну стратиграфію: до глибини -1-1,2 залягав темно-сірий суглинок з вкрапленнями перепаленої глини і вугілля, нижче знаходився шар сірого суглинку потужністю 0,2-0,3 м, який підстилався перехідним до материкового шаром жовто-сірого суглинку потужністю 0,4-0,5 м. В стінках траншеї зафіксовано усього 20 об’єктів. Серед них: 3 культури лінійно-стрічкової кераміки, 3 стжижовської культури, 2 лужицької культури, 2  Х ст.,  1 ХІІ – першої половини ХІІІ ст., 1 давньоруського часу, 1 XVI ст. і 7 невизначеного часу. Вдалося дослідити повністю безінвентарне інгумаційне поховання в ямі епішнурової культури. Кістяк лежав в скорченій позі на правому боку, орієнтований головою на схід. Біля нього в заповненні ями знайдено фрагменти кераміки культури багатоваликової кераміки і крем’яні відщепи.

Рятівні дослідження на території уроч. Гнідавська Гірка