Златогорський О.Є. ,
Баюк В.Г.
ДОСЛІДЖЕННЯ НА СХІДНИХ ОКОЛИЦЯХ
ЛУЦЬКА
У 2011 р.
Луцька рятівна експедиція ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН
України проводила дослідження на східних околицях м. Луцьк у зв’язку з
приватними забудовами.
У Луцьку роботи
проводилися за адресою вул. Шота Руставелі 5/2, що за 0,5 км на
південний захід від відомої в історіографії пам’ятки «Гнідавська Гірка». Тут
закладено траншею розмірами 2,0 × 8,0 м і частково досліджено
заглиблену в материк споруду — південно-східний кут господарського льоху
розмірами 2,0 × 1,0 м і завглибшки 1,0 м від рівня виявлення.
Біля південної стінки прослідковано три сходинки (залишки входу), стінки
глиняні, прямовисні, дно рівне, слабко утрамбоване. У заповненні зібрано
фрагменти горщиків, мисок, профіль гончарної сковорідки та вироби з металу
(цвяхи та фрагмент шпори). Загалом, комплекс можна віднести за формами посуду до
ХVІІ—ХVІІІ ст.
У
с. Підгайці роботи проведено на південно-західній околиці, за 0,5 км
на захід від церкви. Розкоп розмірами 2,0 × 10 м закладено на краю
високого правого берега р. Стир, паралельно руслу. Досліджено великий
(розміри 8,0 × 3,5 м, глибина 0,7 м від рівня
виявлення) котлован заглибленої у материк споруди, яку можна інтерпретувати як
залишки житлової будівлі. Її вдалося прослідкувати за сильногумусованим
заповнення та залишком плями печини в північно-східному куті. У цьому
заповненні траплялася кераміка (фрагменти горщиків, мисок і кахель) та інші
знахідки: точильні брусочки та кругла в перетині поясна пряжка. Також у
котловані знайдено фрагмент ліпної лискованої посудини, який можна віднести до
«рованцівського типу» ульвівецьких келихів. Судячи з дрібних фрагментів черепа
поганої збереженості, найімовірнішим видається висновок про зруйнування
котлованом частини давнішого могильника в ХVІІ—ХVІІІ ст.
Дослідження у
с. Крупа провадилися на північній околиці, за 200 м на південний
захід від мосту через р. Конопелька, в уроч. Бірки. Тут на площі розкопу
(84 м2) зібрано різноманітний матеріал і досліджено залишки
цікавої за плануванням і знахідками споруди.
Споруду 1
вдалося дослідити за контурами середньовитоптаної долівки жовто-цеглистого
кольору, що виділялася на фоні світло-жовтого материкового піску. Контур має
підпрямокутну форму, більш видовжений за лінією захід—схід, розмірами 6,6 ×
5,6 м. Долівка добре утрамбована лише в центральній частині, ближче до
стінок вона стає слабшою. У східній частині споруди досліджено потужний завал
глиняної обмазки з фрагментами цегли, який можна інтерпретувати як залишки
сильно зруйнованого опалювального пристрою, про що свідчить черінь і
підковоподібна форма розміщення збережених цеглин. Челюсті її повернуті на захід —
всередину споруди, черінь добре випалений, однак сильно зруйнований. Ще одне
подібне скупчення розміщувалося за 2,0 м на захід від першого, тут над
завалом з обмазки збереглося кілька виставлених за лінією схід—захід цеглин.
Заслуговує на увагу і значний (до 0,3 м) прошарок темного ґрунту з попелом
і вугликами, що розташовувався під скупченням. Долівка загалом рівна, однак у
деяких частинах зруйнована. На долівці був значний (до 0,05 м) шар попелу.
Керамічний комплекс
зі споруди складається з численних фрагментів виключно гончарних виробів —
горщиків, покришок, посудин типу мисочок і кухликів. Весь такий посуд можна
датувати часом ХVІ—ХVІІ ст. Так само датуються знайдені у споруді
індивідуальні знахідки. Серед них є цілі та половинчасті зразки підков, цвяхів,
фрагменти вудил, стремена й ості (гарпуна) для риболовлі.
На окрему увагу
заслуговують мідний тубус і медальйон (рис. 1). Останній зроблено зі
свинцю, вушко збереглося. На аверсі герб Англії, по колу надпис латиною (девіз
Ордену Підв’язки); герб і надпис читаються. Виріб використовувався повторно вже
не як пломба, а як прикраса, на зразок сучасного медальйону. У лабораторії ІА
НАН України проведено спектральний аналіз знахідки. Свинець містить домішки,
зокрема і золота, що наразі встановлюється. Такий виріб міг належати
наближеному до великої торгової факторії. Він датує комплекс другою половиною
ХVІ ст.
Рис. Торгова пломба-медальйон з Крупи
|