О.Є. Златогорський, М.П. Вашета,

В.О. Самолюк

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В С. ПЕРЕСОПНИЦЯ

Протягом травня—серпня Рівненською рятівною експедицією ДП «Волинські старожитності» під керівництвом О. Златогорського проводився нагляд за земляними роботами при спорудженні історико-археологічного комплексу в с. Пересопниця Рівненського р-ну. Роботи провадилися на давньоруському городищі (уроч. Шпихтлір), на його посаді (Окольне місто) та в передмісті (уроч. Пастівник).

На городищі закладено шурф розміром 2 × 2 м, який було розширено до загальної площі 7 м. Зафіксовано таку стратиграфію: 0,00—0,25 м — чорний слабогумусований суглинок (орний шар); 0,25—0,55 м — сірий гумусований перевідкладений суглинок із вкрапленнями вугликів і фрагментами печини; 0,55—0,85 м — чорний частково перевідкладений слабогумусований суглинок; 0,85—1,05 м — частково непорушений чорний слабогумусований суглинок, який переходить у бурий перехідний шар; на глибині в середньому 1,1—1,15 м — жовтий материковий суглинок. Виявлено фрагменти ліпної і кружальної кераміки: ліпна представлена розвалом амфорки, фрагментами вінець і стінок з типовими для енеоліту та доби ранньої бронзи технологічними ознаками, фрагментами кераміки та уламком пряслиця доби раннього заліза. Кружальна кераміка представлена фрагментами сіроглиняної кераміки, виготовленої з якісного тіста, інколи вкритої поливою, має якісний випал. За аналогіями датується XІІІ—ХІХ ст. Також знайдено металеві (бронзові та залізні) вироби, крем’яні відщепи й уламки тваринних кісток.

На території Окольного міста археологічних об’єктів не виявлено. Зібрано фрагменти кружальної сіроглиняної кераміки давньоруського часу та пізнього середньовіччя. Виявлено також залізні та бронзові вироби, монети XV—XIX cт. При прокладанні кабелю натрапили на ґрунтовий могильник, досліджено 12 кістяків, безінвентарних, похованих за християнським звичаєм, імовірно, давньоруського часу.

В уроч. Пастівник проводилося дослідження на всій території ділянки. У ході робіт виявлено могильник, об’єкт і культурний шар періоду Київської Русі, культурний шар періоду пізнього середньовіччя (XV—XVII ст.) та окремі знахідки XVIII—XIX ст. Ґрунтовий могильник розташовується поблизу кам’яного хреста, розміщеного в північній частині ділянки. На відстані 3,8 м на північний схід від останнього розчищено дві вирізані з вапняку плити розмірами 2,15 × 0,61—0,66 × 0,19–0,25 м і 1,88 × 0,58—0,69 × 0,25 м. Плити лежали перпендикулярно одна на одній у формі хреста. Верхня плита була зсунута бульдозером і розміщувалася на рівні сучасної поверхні, нижня — на глибині 0,3 м. Приблизно за 1,6 м на південь від нижньої плити виявлено два випростані поховання та нижню частину третього. Поховання орієнтовані за лінією схід—захід, головами на захід, супровідний інвентар відсутній. Сильно зруйнований об’єкт XI—XIII ст. зафіксовано на території муляжу садиби під час встановлення робітниками частоколу. Шурфом розміром 3 × 1 м розкрито залишки глиняної печі та заглиблення, заповнене фрагментами давньоруського кружального посуду.

Крім того, було виявлено значну кількість залізних і бронзових виробів давньоруського часу. Зокрема, бронзові та срібний хрестики, дві натільні іконки Св. Григорія (бронза) та Богоматері Одигітрії (бронза, позолота); торгові пломби «дорогичинського» типу, вислу печатку, фрагмент булави та кистеня, виготовлених з олов’янистої бронзи. Кистень пустотілий, мав рослинний орнамент. Булава була оздоблена псевдозерню та геометричним орнаментом. Металографічний аналіз показав вміст у ній таких металів:

Таким чином, здійснений працівниками експедиції нагляд за земляними роботами показав значну концентрацію матеріалів для вивчення історії розвитку середньовічної Пересопниці. Подальші стаціонарні дослідження, безперечно, дадуть новий матеріал.

 Рис. Пересопниця, уроч. Пастівник. Фрагмент булави