Златогорський О.Є., Баран В.В.,

Стадник А.Ю.

РЯТІВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЗАХІДНИХ ОКОЛИЦЯХ ЛУЦЬКА

У 2011 р. Луцька рятівна експедиція ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН України провадила дослідження на західних околицях м. Луцьк у зв’язку з приватними забудовами.

У Луцьку роботи провадилися по вул. Зарічній, Ю. Тютюнника та Селищній. Остання належала колись до складу с. Вишків. Дослідження по вул. Селищній провадилися на поселенні доби бронзи та давньоруського часу. Там було закладено розкоп розмірами 6,0 × 4,0 м, орієнтований за сторонами світу, згодом зроблено прирізку. Загальна досліджена площа становить 30 м². Зафіксовано таку стратиграфію: до 0,25 м — гумусований темно-сірий суглинок зі знахідками сучасного періоду та фрагментами кераміки пізньосередньовічного часу; 0,25—0,85 м — гумусований темно-сірий суглинок, у якому траплялися матеріали пізньосередньовічного часу, давньоруської доби, стжижовської і тшинецько-комарівської культур доби бронзи. У розкопі досліджено три об’єкти, що відрізнялися заповненням на фоні світлого материка. Об’єкт 1 (господарська яма) підкруглої форми розмірами 2,0 ×2,0 м і завглибшки 0,71 м від рівня виявлення. У північно-східній частині ями зафіксовано сходинку завглибшки 0,28 м від рівня розкриття. У заповненні знайдено крем’яний відбійник, кістяну проколку, фрагменти обмазки, яка зберігає сліди конструкцій споруди, численні фрагменти типової для носіїв стжижовської культури кераміки та кістки тварин. Об’єкт 2 — (господарська яма 2) підкруглої форми, що була досліджена частково, розмірами 1,8 × 1,0 м і завглибшки 0,5 м від рівня виявлення. У заповненні були фрагменти обмазки зі слідами конструкцій споруди, численні фрагменти типової для носіїв стжижовської та тшинецько-комарівської культур кераміки. Частково досліджений об’єкт 3 (споруда 1) овальної форми розмірами 1,8 × 0,8 м, видовжений за лінією схід—захід, завглибшки 0,32 м від рівня виявлення. У заповненні був горщик стжижовської культури (рис. 1), крем’яний серп і оброблена пластина.

Дослідження по вул. Ю. Тютюнника (колишнє с. Черчиці) провадилися на багатошаровому поселенні тшинецько-комарівської культури, давньоруського часу ХІІ — першої половини ХІІІ ст. та пізнього середньовіччя XV—XVI ст. У розкопі розмірами 56 м² виявлено та досліджено п’ять об’єктів. Об’єкт 1 (споруда) підпрямокутної форми, орієнтований стінами за сторонами світу, видовжений за лінією північ—південь, розмірами 2,1 × 1,3 м, заглиблений у материк на 0,25 м. У заповненні трапилися фрагменти кераміки тшинецько-комарівської культури та давньоруського періоду, остеологічний матеріал. Об’єкт 2 (господарська яма) овальної форми, розмірами 1,1 × 1,3 м, заглиблений в материк на 0,4 м. У заповненні були фрагменти кераміки тшинецько-комарівської та поморсько-кльошевої культур, а також остеологічний матеріал. Об’єкт 3 (споруда) овальної форми, видовжений за лінією північ—південь, розмірами 1,9 × 1,8 м, заглиблений у материк на 0,5 м. У заповненні містилися фрагменти кераміки давньоруського періоду та пізнього середньовіччя. Об’єкт 4 (господарська яма) овальної форми, орієнтований за лінією схід—захід, розмірами 1,3 × 1,2 м, заглиблений у материк на 0,25 м. У заповненні — фрагменти кераміки тшинецько-комарівської культури й остеологічний матеріал. Об’єкт 5 (споруда) неправильної форми, видовжений за лінією північний схід — південний захід, розмірами 2,0 × 0,9 м, заглиблений у материк на 0,4 м; до південно-західної стінки прилягало вогнище на рівні материка. Виявлено фрагменти кераміки тшинецько-комарівської та поморсько-кльошевої культур, остеологічний матеріал.

Дослідження по вул. Зарічній, 46 (колишнє с. Черчиці) провадилися на багатошаровому поселенні раннього залізного віку, давньоруського часу ХІІ — першої половини ХІІІ ст., пізнього середньовіччя XV—XVI ст. Досліджено одну споруду давньоруського часу ХІІ — першої половини ХІІI ст. розмірами 1,17 × 2,34 м, фрагменти кераміки лужицької культури, давньоруського часу та пізнього середньовіччя.

Дослідження у с. Жидичин Ківерцівського р-ну провадилися на західній околиці села на багатошаровому поселенні доби бронзи, раннього заліза, давньоруського часу та пізнього середньовіччя. Роботи здійснювалися на всій території ділянки двома траншеями в напрямку з півночі на південь (траншея 1 — у східній частині ділянки розмірами 40 × 2,0 м з прирізкою до неї розмірами 12 × 2,0 м; траншея 2 — у західній частині ділянки розмірами 4,0 × 2,0 м з прирізкою до неї розмірами 8,0 × 2,0 м). Усього розкопано 128 м². Досліджено один об’єкт волино-люблінської, чотири об’єкти тшинецько-комарівської, три об’єкти лужицької культур (усі — господарські ями) та жіноче поховання середини ХХ ст. без супровідного матеріалу.

Дослідження в с. Липляни Ківерцівського р-ну провадилися на південно-західній околиці села (на правому березі р. Стир, по вул. Селищна) на межі багатошарового поселення доби бронзи, ранньозалізного часу, давньоруського періоду та пізнього середньовіччя. У центральній частині ділянки закладено розкоп розмірами 5,0 × 5,0 м. Об’єктів не виявлено. Натомість у культурному шарі знайдено фрагменти кераміки давньоруського часу Х—ХІІ ст. та пізнього середньовіччя XVI—XVII ст.

Рис. Горщик стжижовської культури з розкопу по вул. Селищній у м. Луцьк