Златогорський О.Є. , Вашета М.П.

РЯТІВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В с. РОВАНЦІ ЛУЦЬКОГО р-ну

У листопаді 2010 — квітні 2011 рр. експедицією ДП «Волинські старожитності» продовжено рятівні дослідження у с. Рованці Луцького р-ну. Нові розкопи закладено в уроч. Куповаті та Гнідавська Гірка.

У східній частині уроч. Куповаті закладено розвідкову траншею розміром 2,0 × 12 м, за лінією захід—схід. Глибина до материка сягає 0,7 м. На цьому рівні виявлено споруду 1 овальної форми, розмірами 1,8 × 1,7 м, заглиблену в материк на 0,2 м. За керамічними матеріалами датується ХVІІ—ХVІІІ ст. З огляду на доволі нечисленний матеріал, виявлений у культурному шарі та споруді, можна говорити про край поселення в межах досліджуваної території.

В уроч. Гнідавська Гірка досліджувана ділянка знаходиться на верхній надзаплавній терасі лівого берега р. Стир, займає територію між розкопами 10 та 11. Враховуючи попередні дослідження, розкопу присвоєно № 13. Закладено розкоп розмірами 4,0 × 10 м паралельно течії річки та розширено площу до 64 м². Виявлено та досліджено сім об’єктів: один часів неоліту, чотири господарські ями та два житла ранньослов’янського періоду.

Об’єкт 1. Господарська яма, округлої форми, близько 1,25 м в діаметрі, заглиблена в материк на 0,8 м. Стінки ями похилі, заповнення складалося з темно-сірого суглинку з фрагментами вугликів, обмазки, кераміки ранньослов’янського часу VII—VIІI ст. та остеологічними рештками.

Об’єкт 2. Господарська яма, овальної форми, розмірами 1,35 × 1,70 м, заглиблена в материк на 1,5 м. Стінки ями похилі, обпалені, заповнення складалося з темно-сірого суглинку з фрагментами вугликів, обмазки, кераміки ранньослов’янського часу VII—ІХ ст. та остеологічними рештками. На краю ями збереглися рештки череня з невеликим бортиком, вочевидь, для просушування зерна.

Об’єкт 3. Господарська яма, овальної форми, розмірами 1,5 × 1,6 м, заглиблена в материк на 0,6 м. Стінки ями похилі, заповнення складалося з темно-сірого суглинку з фрагментами вугликів, обмазки, кераміки ранньослов’янського часу VIІI—ІХ ст. та остеологічними рештками. Під час спорудження ями знищено черінь, пов’язаний з попереднім об’єктом, що свідчить про пізніший час її спорудження відносно двох попередніх ям.

Об’єкт 4. Житло, підпрямокутної форми, орієнтоване кутами за сторонами світу, розмірами 2,5 × 2,7 м, заглиблене в материк на 0,25 м. У південно-східному куті знайдено залишки печі з діаметром череня близько 0,9 м. Стінки прямовисні, дно рівне, трамбоване, заповнення складалося з темно-сірого суглинку з фрагментами вугликів, обмазки, кераміки ранньослов’янського часу VIІI—ІХ ст. та остеологічними рештками. На долівці житла зафіксовано розвал горщика ІХ ст.

Об’єкт 5. Досліджений частково, неправильної форми, розмірами 4,1 × 2,5 м, заглиблений у материк на 0,7 м. У північному куті виявлено залишки печини у вигляді овальної пропаленої плями розмірами 0,8 × 0,6 м. У південній частині досліджуваного об’єкта була сходинка розмірами 2,0 × 0,7 м, заглиблена в материк на 0,4 м. Стінки похилі, дно нерівне, заповнення складалося з світло-сірого суглинку з фрагментами обмазки, кераміки культури лінійно-стрічкової кераміки, остеологічними рештками та крем’яними пластинами.

Об’єкт 6. Житло підпрямокутної форми, орієнтована кутами за сторонами світу, розмірами 2,1 × 1,4 м, заглиблена в материк на 0,8 м. У північно-східній стінці на рівні 0,5 м від долівки відкрито нішоподібну піч з діаметром череня близько 1,1 м. Стінки прямовисні, дно рівне, заповнення складалося з темно-сірого суглинку з фрагментами вугликів, обмазки, кераміки епохи бронзи, раннього залізного та ранньослов’янського часу VII—ІХ ст. та остеологічними рештками.

Об’єкт 7. Господарська яма, овальної форми, розмірами 0,8 × 1,1 м, заглиблена в материк на 0,1 м. Стінки ями похилі, заповнення складалося з темно-сірого суглинку з фрагментами вугликів, кераміки ранньослов’янського часу VII—VIІI ст. та остеологічними рештками.