СУ "Волинські старожитності" Понеділок, 21.08.2017, 19:03
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 615
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2010 » Вересень » 25 » Таємниця Шанкового Яру
12:39
Таємниця Шанкового Яру
Нещодавно завершила польові дослідження Хрінницько-Волинська археологічна експедиція. Про них нам розповів заступник директора Інституту археології НАНУ Денис Козак.
            
     -Денисе Никодимовичу, експедиція у Хрінниках вже стала традиційною, триває більше десятка років. Які результати маєте цього року?
     - Хрінницько-Волинська археологічна експедиція триває вже 18 років. Вона діє цілий рік: три місяці польового сезону, а решта часу триває лабораторна обробка матеріалу. Щороку маємо якісь відкриття, які не перестають дивувати вже вісімнадцятий рік. Цей сезон також цікавий. Ми почали досліджувати найвищу точку урочища Шанків Яр. І нарешті, здається, знайшли пояснення назві урочища. Ми натрапили на садибу місцевого феодала польсько-литовської доби XIV-XV століття. Ймовірно, його звали Шанко, Шанків або якось так. Очевидно, з того часу це урочище і називається Шанків Яр або Шанкове поле. Це дуже цікаво як для історії села, так і для науки, бо польсько-литовська доба - це біла пляма не тільки в історії Волині, але й України. Якісь писемні свідчення є, але археологічних даних майже немає. А без них повністю розкрити історію того часу неможливо. Особливо життя економічного, оскільки писемні дані стосувалися в основному політичних подій, життя князів чи місцевих князьків.
     - І що вдалося знайти на обійсті у боярина Шанка?
     - У цій садибі ми натрапили на зерносховище десь приблизно на три-п'ять тонн зерна і знайшли пекарню. Точніше - це кухня-пекарня, дуже цікавої, оригінальної конструкції. Вона заглиблена у землю, до споруди якої примикав ряд глиняних печей, де не тільки випікали хліб, а й, очевидно, готували їжу. За писемними джерелами ми можемо відтворити палаци та замки, а от побут народу - це вперше. Судячи з усього, власник цієї садиби був особою знатною і багатою, оскільки він був воїном. Ми знайшли прекрасно збережену залізну шпору, що чітко датується XV століттям. Також маємо набір панцирів із рогової кістки. Це також цікаво, бо досі вважали, що панцирі були тільки залізні та шкіряні. Виявляється, були і кістяні. Маємо пластинку, за її формою можемо відтворити весь панцир. Із знахідок, що стосується спорядження коня, є так звані вудила-псалії. Очевидно, що цей феодал був воїном-вершником, якщо казати по-європейськи, то лицарем. А лицарем міг бути тільки знатний чоловік.
     - Отже, садибу феодала дослідили вже повністю?
     - Ні, наступного року хочемо продовжувати. Якщо ми повністю розкриємо цю садибу, то це буде вперше в історії археології України. Я думаю, що ми це зробимо, оскільки локалізація цього панського двору досить чітка, обмежена.
     - Чи знайшли щось, крім пізньосередньовічних матеріалів?
     - Є також цікаві слов'янські речі. У Хрінниках був цілий осередок культури Луки-Райковецької. Це ранні слов'яни IX-X століть, переддень утворення Київської держави. Цей період цікавий тим, що мало досліджений, особливо на Волині. Маємо два об'єкти цього періоду. В одному з них - житлі VIII-IX століття - виявлено вироби із металу. Це так звана срібна лунниця, яка була оберегом і яку носили всі багаті, знатні слов'янки того часу. А особливо цікава так звана черепаховидна фібула. Вперше на території України черепаховидна фібула виготовлена із посрібленої бронзи. Вона нагадує черепашку із чотирма лапками та головою. Ще будемо шукати аналогії, але, судячи з усього, вона походить із Прибалтики чи Скандинавії. Якщо це так, то можна сказати, що зв'язки Волині та України із Скандинавією почалися не з вікінгів Х століття, а набагато раніше. Знахідка дасть змогу глибше простежити ці зв'язки.
     Такі фібули були в ХІ-ХІІ століттях, досить великі, але золоті і срібні. Ми вважали їх етнічною ознакою вікінгів. А цьогорічна хрінницька знахідка говорить про те, що це також ознака набагато раніших зв'язків із Прибалтикою. Це цікаво з точки зору прихильників та противників норманської теорії. Очевидно, зв'язки із скандинавами не можна зводити лише до воєнних сутичок, бо були глибинніші торгові та економічні зв'язки.
     - З-поміж іншого ви досліджуєте діяльність готів. Щороку маєте якісь знахідки решток життєдіяльності цих давніх германських племен. Хрінники відомі широкому загалу саме завдяки «готським» знахідкам...
     - Цього року ми не натрапили на готське поселення, хоча знайшли місце, де починається готський двір. Було багато хороших знахідок, але якихось об'єктів ми не знайшли. Наступного року плануємо розкоп якраз у напрямі готського поселення, аби знайти його край.
     Зате маємо цікаву знахідку інших східних германців рубежу ІІІ-IV століття нашої ери - житло носіїв ясторфської культури. Вони проживали в основному у Німеччині, Скандинавії та на території північної Польщі, а тепер ми вперше знайшли ясторфську культуру на Волині. Досі на Україні їхні пам'ятки зафіксовані уздовж Дністра та в Подніпров'ї.
     - Тобто це було значне поселення, де люди жили впродовж віків?
     - Хрінники - це надзвичайно цікаве готське поселення. Ці вісімнадцять років додали в історію України дуже багато, вже і в історіографію увійшли. Вперше тут знайшли найдавніше рало, на тисячу років чи півтори давніше, ніж у Європі. Минулого року тут було вперше знайдено готський жертовник. Він цікавий тим, що хоча належав готам, але відрізняється, має явні слов'янські впливи. Германці не різали жертв, не вбивали, а клали усі пожертви у спеціальному місці. Ми ж знайшли жертовник, де горів вогонь, а це чисто слов'янська риса.
     - Ви сказали, що садибу у Шанковому Ярі та готське поселення будете досліджувати наступного року. За час між польовими сезонами чорні археологи не «досліджують» ваші розкопи?
     - Вони не дуже надокучають, бо втратили тут перспективу. По-перше, ми їм нічого не залишаємо. По-друге, культурний шар там на глибині півметра. По-третє, там трава і металошукачем нічого не вловиш. Хоча, коли приїжджаємо, то минулорічний розкоп весь у ямках.
     - Ця проблема актуальна не тільки для Волині.
     - Загалом ситуація страшна. Через це пройшли усі країни. Проте, коли масово відкривалися пам'ятки у Європі, то ще не було металошукачів. Відіграє роль і бідність, бо не від добра люди беруться за нелегальні пошуки. Дехто вважає, що, купивши металошукач, вже через тиждень розбагатіє.
     - Але все-таки українська археологія має перспективу?
     - Європа не має що досліджувати у себе. Тому у них вже прокльовується інтерес і до України. Звичайно, аби у першу чергу вивчати цікаві їм періоди: палеоліт, епоху бронзи. Прокинувся інтерес до трипільської культури, але швидко згас. Вже із ранньозалізного часу історичні шляхи європейських народів розходяться, а тому європейські вчені цим періодом на території України не цікавляться. А ранньослов'янським часом і тим більше. Ці дослідження повинна фінансувати держава, якщо хочемо знати свої корені. Проблема також у тому, що зараз не вистачає вчених-практиків. Коли я почав займатися археологією, то захоплювався німецькими виданнями: видані на крейдовому папері, з прекрасними ілюстраціями. До цього ставилися, як до виду мистецтва. Перспективи у нас колосальні, але от як їх втілити у життя - це вже інше питання.

Сергій НАУМУК



http://www.volyn.com.u
Прикріплення: Малюнок 1
Переглядів: 625 | Додав: mrzlatik | Теги: Козак, Шанків Яр, Хрінники
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017