Святогірський Свято-Успенський Зимнівський монастир, що на Волині, відомий далеко за межами краю. Цей архітектурний комплекс – пам’ятка національного значення. Сотні прочан приїжджають туди, щоб поклонитися чудотворній іконі Богородиці, яка за переказами зцілює від недуг очей та онкозахворювань.

А кілька місяців тому вздовж корінного берега Луги помітили тріщини. Очевидно, вони з’явилися під тиском споруд, бо саме там розташовані Свято-Троїцька церква, пам’ятка кінця ХV століття, та Успенська церква ХV–ХІХ століть. Коли печери під Успенською церквою стали небезпечними, їх закрили, а ігуменя Стефанія звернулася по допомогу до влади.

Відтак  територію Зимнівського монастиря оглянула комісія, створена за розпорядженням голови облдержадміністрації, яка й постановила, що пам’ятку треба терміново рятувати, інакше її можна втратити. І нещодавно на виконання державної програми щодо відновлення технічного стану Зимненського монастиря в область надійшли кошти для укріплення схилу корінного берега річки Луги. Зокрема, ДП "Волинські старожитності" було виділено близько 80 тисяч гривень на сканування небезпечного схилу георадаром, оскільки підприємство може здійснювати такі роботи і має для цього технічні та кадрові ресурси.

 Днями археологи просканували територію монастирського подвір’я, майданчик навколо Свято-Троїцької церкви, схил берега річки та його підніжжя. Після розшифрування даних георадара стане зрозумілим склад ґрунту, його вологість, буде визначено пустоти і тріщини.

"Ми провели підповерхневе зондування на території Зимнівського монастиря георадаром "ОКО-2", – розповів Олексій Златогорський, директор ДП "Волинські старожитності". – Після розшифрування передамо дані проектантам, щоб вони змогли визначити, як саме укріплювати схил берега й де зводити рятівний вал. Те, що схил не витримав ваги споруд і став небезпечним, зрозуміло одразу, бо кілька добрячих тріщин видно неозброєним оком".

Окрім території монастирського подвір’я, було проскановано й Свято-Успенський собор. Службу на ту пору не правили, тож храм був порожній. Однак коли після завершення роботи георадара Олексій Златоргоський поглянув на показники приладу, то неабияк здивувався: чомусь у храмі він показав дані на глибину тільки трьох метрів, хоча всюди "діставався" до восьми!  Таке трапилося вперше.

Після археологів в Зимному працюватимуть геологи. Із врахуванням результатів роботи обох експедицій і складатимуть проект укріплення схилу. Отже, перший крок до порятунку святині зроблено. Можна сподіватися, що золоті маківки монастирських храмів і далі сяятимуть над Лугою й даруватимуть умиротворення всім стражденним.