5 вересня 2015 року експедицією ДП «Волинські старожитності» Інституту археології НАН України було проведено одноденні археологічні розвідки з пошуку місця розташування середньовічного монастиря у селі Яревище Кримненської сільської ради Старовижівського району Волинської області. Розвідка була організована за кошти меценатів  після інформації, що пам’ятку активно руйнують так звані «чорні археологи».

Панорама пам'ятки

Розвідкові дослідження у Яревище були проведені волинськими археологами ще у 2011 році. Тоді завданням науковців було обстеження стіжкового городища на лівому березі р.Прип’ять, яке з легкої руки Павла Раппопорта у 1962 році стало називатися літописним містом Рай. Проте літопис під 1255 роком чітко зазначає, що місто Рай знаходилось на березі озера, яке у Яревище споконвіку відсутнє. Дослідження 2011 року виявили слабкий культурний шар на городищі у селі, що дало можливість науковцям «розмістити» літописний Рай у Шацьку на березі озера Люцимер, де дослідження на городищі тривають з 2009 року і де виявлено вже 24 об’єкти (житла і споруди), князівські печатки, прикраси давньоруського періоду.

Але у 2011 році в Яревище на правому березі р.Прип’ять в урочищі Монастирисько, навпроти городища виявлено потужний культурний шар XV-XVI ст. Місцеві жителі пов’язують цю місцевість з колишнім монастирем Вознесіння Господнього.

Монастир заснував у 1444 році князь Олександр Сангушко. Першим  настоятелем його став рідний брат князя, який прийняв чернечий постриг з ім’ям Іоаким. Монастир процвітав до середини XVIII ст. У 1961 році храм зачинили, а святиню перетворили у колгоспний склад.

Виявлені фундаменти монастиря

5 вересня 2015 року під час візуального огляду науковцями засвідчено значне руйнування пам’ятки так званими «чорними археологами». В  найперспективнішому місці, на західному краю підвищення було закладено траншею розмірами 1,0х10,0 м. На глибині 0,45 м від денної поверхні виявлено залишки стародавніх фундаментів шириною близько 1,0 м та товщиною біля 10 см.

Другою розвідковою траншеєю засвідчено наявність оборонного рову по периметру пагорба. Отриманий матеріал являв собою фрагменти середньовічної кераміки, нумізматичний матеріал (півгрош коронний Казимира IV Ягеллончика, півгрош коронний Олександра Ягеллончика, дводенарій Сигізмунда ІІ Августа, дводенарій Рудольфа ІІ Габсбурга Угорського, два соліди Яна Казимира) середньовічного часу та перстень XV ст.

Після завершення робіт

Розвідки засвідчили наявність на місці дослідження залишків капітальних споруд, які могли бути середньовічним монастирем. Ця пам’ятка потребує захисту держави від нищення скарбошукачів. Археологи мають надію також знайти інвестора для більш масштабних досліджень території колишнього монастиря.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"