1 серпня 70-річчя відзначила відома дослідниця Лесі Українки, музеєзнавець, краєзнавець, історик, завідуюча фондами Волинського краєзнавчого музею Наталія Юхимівна Пушкар.
Народилася вона у с.Хрінниках на Рівненщині, звідки родом був батько, дитинство провела у с. Полонка біля Луцька, куди переїхала мати у 1945-му р. У 1948 р. родина переїхала до Луцька. У 1961 р. вступила до Луцького педінституту на історико-філологічний факультет, після закінчення якого почала працювати науковим співробітником Волинського краєзнавчого музею. З лютого 1972 р. по сьогоднішній день - Наталія Юхимівна завідує фондами музею.
Н.Ю.Пушкар - великий популяризатор музейних здобутків. Кожне цікаве надходження викликає у неї бажання поділитися ним з якнайширшою аудиторією, адже не всі музейні предмети відразу знаходять шлях до відвідувачів музею через експозиції. Багато музеїв нашого краю налагодили свою роботу завдяки діяльності Н.Пушкар: Володимир-Волинський, Маневицький і Ковельський історичний, Лобненський і Лопатенський музеї бойової Слави, Кортеліський музей історії села.
"Червоною ниткою" досліджень невтомного знавця нашого краю є тема волинських сторінок біографії Лесі Українки, якій присвячено більше 100 публікацій та виступів на наукових конференціях.
До ювілею знаного краєзнавця у видавництві "Волинські старожитності" побачили світ два видання: "Наталія Юхимівна Пушкар: біобібліографічний покажчик" (упорядник А. Понагайба) та "Леся Українка. Волинські сюжети: Історико-краєзнавчі нариси" (Упорядники Н.Пушкар та В.Комзюк).
Перше видання розповідає про саму ювілярку, в ньому вміщено біографічний нарис Зінаїди Пахолок, спогади ("Музейні бувальщини"), бібліографічний покажчик, допоміжні покажчики та світлини. Друге видання, присвячене Лесі Українці, вміщує статті, дослідження, спогади про роки проживання Лесі Українки на Волині в її історичних межах (1871-1907).
Колектив ДП "Волинські старожитності" приєднується до привітань Наталії Юхимівни. З роси, і води, Вам!
Життя у кожного своє,
Нам Бог лиш раз його дає
І в вічність простеляє шлях.
І ми виходимо у світ,
Радіти сонцю і росі
І сумувать по журавлях.
І щиро хочемо щоб нам
Весь вік цвіла в душі весна.
Щоб нам усім з роси й води,
І хліб, і пісня щоб завжди
В оселі сонячній були,
Вуста солодкий мед пили.
І щоб любов в серцях жила,
Дітей на радість вам дала,
І щоб вночі і в денний час
Оберігала доля вас від біди.
Осінні айстри відцвіли
І заметілі відмели -
Знов усміхається весна.
І кличе знов життя "на біс",
Часом не заздриш і собі,
Йти проти вітру треба нам.
І знову віримо що ми
В житті залишимось людьми.
Щоб нам усім з роси й води,
І хліб, і пісня щоб завжди
В оселі сонячній були,
Вуста солодкий мед пили.
І щоб любов в серцях жила,
Дітей на радість вам дала,
І щоб вночі і в денний час
Оберігала доля вас від біди.
Степан Галябарда
Прес-центр ДП "Волинські старожитності"
|
