У селищі Шацьк на Волині та у селі Пересопниця на Рівненщині археологами ДП "Волинські старожитності" виявлено нові знахідки та матеріали, що дозволяють зробити нові висновки стосовно минулого нашого краю. Про це йдеться у відеосюжетах:
http://1tv.com.ua/ru/news/2011/07/25/6446
В городищі древнього Рай-міста волинські археологи натрапили на культурний шар, який датують 5 століттям до нашої ери
Нові знахідки волинських археологів. Три роки вони розкопують городище
древнього Рай-міста, яке згадується в літописах 11 століття. І нині
дослідники натрапили на культурний шар, який датують ще 5 століттям до
нашої ери.
Це городище на околиці райцентру Шацьк - залишки
Рай-міста. Перша письмова згадка про нього - від 1157 року, в
Іпатіївському літописі. У 13-му столітті місто відбудував князь Михайло
Василькович, внук Данила Галицького. Історики дослідили: Рай-місто було
ласим шматком.
За володіння ним місцеві князі постійно сварились. Чому так назвали поселення - достеменно не відомо.
Сергій Демедюк, керівник Шацької експедиції:
-
Єдине, що можемо сказати: завдяки оцій природі, багатству природному.
Саме тому його назвали Раєм. Тобто, певно, що досить зручне було місто і
досить багате на… Що було основне в той час - прожити і прохарчуватися.
Керівник
експедиції на розкопках з першого дня. Що це саме літописне Рай-місто
зрозуміли, коли знайшли залишки городища й дві князівські печатки. Одна з
них належала внуку Ярослава Мудрого. Припускають: цією територією з
11-го століття проходив торговий шлях. Як свідчення - тогочасні монети
кількох європейських країн. Однак найцікавішою знахідкою археологи
вважають ливарну лійку.
- Лійка для відливання, скоріш за
все, кольорових металів якихось виробів. Тобто, можемо говорити про свою
якусь внутрішню металургію кольорову. Тобто, відливання своїх прикрас.
Що досить є унікальним для городищ.
Татарські наконечники
стріл підтверджують літописні згадки, про напади кочівників на цей
озерний край у 13 столітті. А от останні знахідки дуже здивували
археологів. Вони розкопали залишки так званої Поморської культури. Це
5-4 століття до нашої ери! Серед 40-ка об'єктів - вогнище з кам'яною
кладкою - прототип слов'янської печі-кам'янки.
Андрій Бардецький, керівник розкопок:
-
Більшість дослідників поморської культури вважають її носіїв предками
слов'ян. Принаймні, першими достовірними, які простежуються археологічно
і підтверджуються на основі генетичних співставлень.
Археологи
впевнені: роботи на цих землях їм вистачить ще принаймні на
півстоліття. За умови, якщо матимуть хоч якесь фінансування. Та
порозуміються з городниками, які заважають розкопкам.
Олексій Златогорський, директор ДП "Волинські старожитності":
-
От наприклад, оцей город, то є римський час, то Вельбарська культура.
Ми не можемо сюди влізти. І причому, городи - самозахват, документи люди
не мають.
Археологи підрахували: на повноцінне дослідження
унікального городища й музею просто неба треба близько 10 мільйонів
гривень. Вважають, ці гроші можуть окупитися за 10-15 років завдяки
туристам.
Автори: Володимир Мельник, Олександра Фетисова, Віталій Гаврилець. Перший Національний.
http://rivne1.tv/Info/?id=13710
// 26.07.2011
У Пересопниці будівельники натрапили на могильник часу Київської Русі
Слідом за булавою, екскаваторник відкопав поховання. Людські кістяки
лежали у землі за православною традицією. Ймовірно це лише частина
давнього кладовища. Археологи уже підняли частину похованих вісім
століть тому. Окрім людських кісток натрапили на кераміку, монети та
вироби із металів.
Давні православні поховання у Пересопниці — ще одна знахідка
екскаваторника. Своїм ковшем машина зачепила плиту із ракушняка. Під нею
та поряд археологи розкопали поховання жінок й чоловіків. Відносять їх
до періоду княжої доби: 12-13 століття. Ще на полі у Пересопниці
археологи виявили кераміку, вироби з металу та бронзи. Окрім цього
монети: радянські, шведські, Речі Посполитої, навіть, Візантійської
імперії. Тут і мідні, й срібні, із білону та сучасніших сплавів. Пояснення
такій кількості цінних знахідок на сільському полі має львівський
археолог Святослав Терський. Разом із батьком, також археологом,
досліджував літописне місто Пересопницю із 74 року. Каже: на цьому полі є
знахідки і кам'яної доби. Жіночі прикраси, монети різних часів та
імперій на території колись торгово-адміністративного центру не дивина.
Бо Пересопниця стояла на колишньому шляху із Києва у Європу. Усі
знахідки із пересопницького поля упорядкують й задокументують. А перед
відкриттям музею-пантеону, розмістять у експозиції новобудови.
Тетяна Коваль, Артем Лаговський
|
