Протягом червня 2010 року Луцька рятівна археологічна експедиція проводила дослідження на ділянці відведеній під індивідуальну житлову забудову в урочищі «Куповаті», на околиці села Рованці Боратинської сільської ради. Територія урочища разом з сусідніми «Панський город» та «Гнідавська гірка» була заселена ще з часу неоліту, однак найбільший розвиток тут відбувся протягом ХІ-ХІІІст., коли ці території складали комплекс південних передмість княжого Луцеська. Суцільним розкопом було досліджено площу в 156м.кв., виявлено багатий культурний шар та різночасові об’єкти. Культурний шар розкопу хоча і перемішаний, однак чітко розділявся на часові горизонти. Тут виявлено знахідки, які можна віднести до часу Вельбарської культури (германські племена готів), культури типу Лука Райковецька (слов’яни) та давньоруського періоду. Вельбарська культура представлена фрагментами лощеного посуду коричневого та темного кольорів хорошої якості з вінцями характерними для цього часу. Слов’янські старожитності представлені фрагментами кераміки гіршої якості, з характерним для цього періоду хвилястим врізним орнаментом. Найбільш багатим виявився шар періоду Київської Русі. Виявлену у більшій кількості кераміку «курганного типу» з гострим відтягнутим до низу краєм можна продатувати кінцем Х-ХІст. До цього часу можна також віднести і виявлені в розкопі індивідуальні знахідки – срібну сережку, перстень з схематичним малюнком хреста та половинку бронзової іконки-складня з біблійним сюжетом. Досліджені різночасові об’єкти повністю повторюють хронологічну картину культурного шару: це житла періоду Лука Райковецька та давньоруського часу а також споруда, яку за знахідками та типом планування можна віднести до часу Вельбарської культури. На ній потрібно зупинитись детальніше. Споруда має форму овалу, розтягнутого по лінії захід-схід, з розмірами 4,5х3м, і впущена в материк на глибину 0,3-0,35м. В північно-західній її частині стінка похила, що вказує на високу вірогідність розміщення в цьому місті входу. Долівка рівна і достатньо добре утрамбована. В північній та західній її частинах, під стінками, виявлено ряд стовпових ямок, що слугували опорними для підтримання каркасу споруди. В її заповненні виявлено характерну для Вельбарської культури кераміку, а також глиняний тягарець до ткацького верстата. Виявлені знахідки можуть слугувати доказом виробничого характеру споруди (ремесло ткацтво), вони мають аналогії на синхронних пам’ятках вельбарської культури, зокрема в урочищі «Шанків яр» на Хрінницькому водоймищі. Таким чином розкопки підтвердили багатошаровість і багатсво археологічної пам’ятки в урочищі «Куповаті» і підтверджують необхідність проведення археологічних розкопок при будь-якому будівництві в регіоні Луцьких околиць.
