Директор ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський прийняв участь в ексгумації та перевезенні останків Героя Радянського Союзу Андрія Дячука з Угорщини в Україну.
Пам'ятник на могилі Дячука А.Ю.
15 травня 2014 р. у м. Пілішмарот області Комаром-Естергом в Угорщині відбулася ексгумація тіла Героя Радянського Союзу старшого сержанта Дячука Андрія Юхимовича (1921-1945), уродженця с. Великі Орлинці на Хмельниччині. Ексгумаційні роботи проводилися відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Угорщини про збереження та увічнення місць пам'яті загиблих військовослужбовців та цивільних жертв воєн та про статус поховань від 16.11.1996 року. На підставі цієї Угоди угорська сторона надала дозвіл на проведення ексгумаційних робіт та перевезення останків на батьківщину Дячука А.Ю., які були ініційовані громадою села Великі Орлинці Красилівського району Хмельницької області за підтримки Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення жертв війни та політичних репресій з боку України.
Представники України оглядають місце ексгумації.
Андрій Юхимович Дячук (у деяких документах – Дьячук) (1921-1945) – старший сержант Червоної Армії народився 13 грудня 1921 року у с. Великі Орлинці на Хмельниччині. Після закінчення семи класів школи працював у колгоспі. У березні 1941 року був призваний до лав Червоної Армії. З того ж року – перебував на фронтах Великої Вітчизняної війни. Приймав участь у боях на Південному, Брянському, Воронезькому, Південно-Західному, 3-му і 2-му Українських фронтах. В грудні 1944 року старший сержант Андрій Дячук командував відділенням інженерно-саперного батальйону 51-ї інженерно-саперної бригади 46-ї армії 2-го Українського фронту. Відзначився під час Будапештської операції. У ніч з 4 на 5 грудня 1944 р. Дячук на своєму десантному човні, не дивлячись на масований вогонь воронга, переправився через Дунай у районі села Ерчі за 20 км на південь від Будапешта і на західному березі знищив німецький кулемет. У тому бою Дячук здійснив шість рейсів через Дунай, переправивши 96 радянських бійців і командирів зі всім спорядженням. Після бою з пораненнями перебував у військовому шпиталі у м. Пілішмарот за 50 км на північ від Будапешта. Там і помер від поранень 14 січня 1945 р. і був похований на місцевому реформаторському кладовищі. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 р. за «мужність і героїзм, проявлені під час форсування Дунаю», старшому сержанту Андрію Дячуку посмертно присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна і Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги».
Промова мера Іштвана Пергелі.
За деякими джерелами загинув у бою, що не відповідає дійсності. Нині на території шпиталя у м. Пілішмарот розташована школа, кладовища поруч із нею не існує. Тривалий час за могилою радянського воїна дивилася родина Ілони Шепеші (р.н. 1960), яка померла у 2007 році. Вона переписувалася із школярами с. Великі Орлинці та родиною Героя. На могилі тривалий час була лише табличка з написом «Могила невідомого радянського Героя». Завдяки місцевому лісничому Яношу Роту на прохання громади с. Великі Орлинці на могилі була встановлена табличка з фото, ім’ям та роками життя Андрія Дячука. У самому селі Великі Орлинці, на батьківщині Героя, встановлено його бюст та меморіальна табличка на приміщенні школи.
Промова Петра П'яскорського.
На побажання односельчан Героя цього року відбулася ексгумація тіла. Ексгумацію проводила угорська сторона – спеціалізоване підприємство Szigu Temetkezes Cegcsoport (Моріц Матіаш – керівник, Холло Нандор, Рай Чаба, Тот Ласло, Корчоп Йожеф, Меллер Йожеф, Шаркозі Йожеф). З угорської сторони під час ексгумації були присутні представники Міністерства оборони Угорщини підполковник Ролланд Маруш та Біро Андор, мер м.Пілімарош Іштван Пергел, пастор реформаторської кірхи Ершебет Ковалі.
З української сторони за роботами спостерігали: перший секретар консульського відділу Посольства України в Угорщині Вадим Кривчиков, від Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення жертв війни та політичних репресій Олексій Златогорський та Владислав Зварич, від родини Героя – ініціатори повернення його тіла на батьківщину: директор ПАТ «Антонінське ХПП» Василь Пасічник, радник голови правління корпорації «Сварог Вест-Груп» Петро П’яскорський, Янош Рояк. Під час ексгумації був представник і Росіїйської Федерації – перший секретар Посольства Росії в Угорщині Володимир Семідетко.
Ексгумаційні дослідження.
Перед початком ексгумації виступили пастор Ершебет Ковалі, мер міста Іштван Пергел. Подякував угорцям від українців Петро П’яскорський. Ексгумація проводилась у межах могили зондовим шурфом розмірами 1,80х0,50 м. У заповненні могили на різних глибинах одиночно виявлялися фрагменти людських останків – сліди від попередніх поховань на кладовищі. Останки Дячука А.Ю. виявлені на глибині 1,80 м від денної поверхні. Тіло лежало не у домовині, без одягу, головою на захід. При померлому нагород не було, з особистих речей виявлено металевий предмет (викрутка?), металева застібка, грифелі до олівців, графітовий олівець фірми «Tintenkuli» (відомий німецький виробник олівців з 1920 р., тепер – фірма «Rotring»).
Роботи проводилися штиковою лопатою до виявлення останків тіла. З глибини 0,80 м від денної поверхні кожен штик лопати землі ретельно перевірявся. Після виявлення останків – роботи проводились за допомогою шпателя та щітки. Останки були зачищені та сфотографовані. На поверхні землі було розкладено пластиковий пакет, на якому розкладено в анатомічному порядку ексгумовані останки тіла. Останки були ексгумовані повністю. Після закриття пакету останки були переміщені у саркофаг.
Представники України та Росії вивчають документацію про Дячука А.Ю., зправа наліво: представник ДМК України Зварич В., представник посольства України Кривчиков В., представник посольства Росії Семідетко В.
Ексгумація останків тіла Героя Радянського Союзу Андрія Юхимовича Дячука з могили на кладовищі у м. Пілішмарот в Угорщині була проведена угорською стороною відповідно до загальноприйнятих методик проведення археологічно-ексгумаційних досліджень.
Проте, враховуючи факт відсутності біля тіла особистих речей, зокрема нагород, ідентифікація останків Героя, відбувалася лише завдяки свідченням місцевої влади та представників громадськості села Великі Орлинці. Інформація останніх базувалася на свідченнях очевидців смерті Дячука А.Ю. та родини Ілони Шепеші, яка померла у 2007 році (похована на тому ж кладовищі і навіть у тому ж ряді).
Саркофаг з тілом Героя.
По завершенні ексгумації мер м. Пілішмарот Іштван Пергел запевнив присутніх, що символічна могила Героя буде й надалі залишатися на своєму місці на території реформаторського кладовища і кожен бажаючий зможе віддати йому шану.
Графітовий олівець, виявлений при останках.
При перевезені останків останню честь Герою віддали прикордонники української застави переходу Чоп. Перепоховання останків заплановане на батьківщині Дячука А.Ю. у с. Великі Орлинці Красилівського району Хмельницької області на 27 травня 2014 року.
Учасники ексгумації після завершення робіт, зліва направо: представник посольства України Кривчиков В., представник посольства Росії Семідетко В., представники родини Героя з України Янош Рояк, Петро П’яскорський, Василь Пасічник, мер м. Пілішмарот Іштван Пергел, представник МО Угорщини підполковник Ролланд Маруш, представник ДМК України Владислав Зварич, представник МО Угорщини Біро Андор.
Прес-центр ДП "Волинські старожитності"
| 
