Не пробуйте мене більше задирати!

... будуть працювати спеціально навчені люди. Повірте, вони є»

Петро ТОЛОЧКО

Борис Климчук

Слова, наведені у заголовку даної статті, належать голові Волинської обласної державної адміністрації і адресовані археологам. «Побалувались і будя. Я почув вас, а ви почуєте мене. Більше діалогу не буде, далі будуть працювати спеціально навчені люди. Повірте, вони є». Так закінчив свою гнівну промову Борис Климчук.

Чим же так роздратували губернатора волинські археологи? Виявляється, тим, що згідно з існуючим пам'яткоохоронним законодавством намагаються проводити охоронні археологічні дослідження пам'яток, які перебувають на землях, що приватизуються. «Поки я живий, — рвав на собі сорочку Б. Климчук, — не дам обдирати людей. І хапугам по руці. Хто б за ними у Києві не стояв, чи академік Тронько — старенький дідусь, який реально не знає, що робиться».

Хамство на адресу Героя України академіка НАН України П. Т. Тронька, яке засвідчує не надто високий інтелектуальний рівень обласного начальника, насправді мало адресуватися мені — академіку НАН України П. П. Толочку. Бо саме я, висловлюючись словами губернатора, стою за волинськими археологами. До речі, як і за археологами інших регіонів України. Це я писав Климчуку листа з проханням сприяти професійній діяльності волинських археологів. І що робиться на місцях, я, на жаль, знаю дуже добре. У нинішніх приватизаторів земель, площа яких обраховується нерідко сотнями, а то й тисячами гектарів, є достатньо коштів, щоб будувати там розкішні палаци, ставки, під'їзні дороги, автозаправочні станції, і немає мільйонної їх частини, щоб сплатити вартість послуг археологічної експертизи.

Ввійшовши в раж, голова Волинської облдержадміністрації вирішив, що в межах своєї області він і президент, і парламент, і голова уряду, і суддя. 1 червня 2010 р. він підписав розпорядження за № 156 «Про деякі питання надання державних платних (адміністративних) послуг у сфері земельних відносин». У ньому сказано, що погодження на відведення земельних ділянок можуть даватись без археологічних досліджень (пункт 1.2), висновки на відведення земельних ділянок доручаються відділам культури і туризму (пункт 1.3), а вартість послуг для проведення археологічних досліджень визначається в розмірі не більше 50 гривень, «до затвердження на законодавчому рівні розмірів оплати послуг з проведення археологічних досліджень» (пункт 2).

Мушу розчарувати пана Климчука. Юридичної сили його обласне розпорядження не має. Навіть якби воно встановило вартість оплати археологічної експертизи не 50 грн., а 5 тис., керуватися ним ми б не змогли. До цього часу археологи користуються нормами «Тимчасовий збірник цін на науково-проектні роботи по нерухомих пам'ятках історії та культури Української РСР (ТЗЦНПР-91)», затвердженого наказом Держбуду УРСР № 75 від 24 червня 1991 р. Жодним законодавчим актом обласній державній адміністрації не надавалося право регулювати в ручному режимі ціни на наукові археологічні дослідження. До речі, 28.08.2010 р. рішенням Господарського суду Волинської області дії держадміністрації щодо встановлення цін було визнано неправомірними, і розпорядження оголошене недійсним.

Але уявіть собі, що було б, якби цей губернаторський абсурд справді мав юридичну силу. Археологічні дослідження на території Волинської області довелося б просто закрити. Адже археологічна експертиза — це не тільки письмовий висновок і навіть не стільки він, скільки проведення археологічної розвідки — з розкопками, зняттями топографічних планів, кресленнями і фотографіями. Для цього необхідно мати спеціалістів, відповідне технічне оснащення, транспорт. Якщо губернатор зуміє все це організувати за 50 гривень, я готовий надати йому спонсорську допомогу, щоб від таких витрат не страждав обласний бюджет чи гаманці успішних його колег-підприємців.

На території Волинської області зафіксовано 149 пам'яток археології. З них до Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесено лише 16 (дані Рахункової палати). За даними Інституту археології НАН України, в межах Волинської області розташовано близько 6 тис. пам'яток археології. Багато з них щорічно зникає в результаті дії природних факторів, а переважно через відведення земельних ділянок державними органами під будівництво чи приватизацію. Лише у 2007 — 2009 рр. археологами Волині в результаті проведення археологічної експертизи на ділянках, що відводяться, виявлено 284 нових пам'ятки археології різних історичних епох. Практично на кожній з двадцяти ділянок, призначених для відведення, розташована пам'ятка археології. Згідно з чинним законодавством вона повинна бути повністю досліджена археологами або ділянка має бути вилучена зі списку для відведення. Але сьогодні лише на 40 з цих пам'яток проведені рятівні дослідження. Розкопки останніх блокуються обласною державною адміністрацією і не ставляться під охорону держави.

У виступі губернатора є пасажі, які не тільки не сумісні з його високим посадовим статусом, а й дають підстави для відповідних звернень до правосуддя. Йдеться про звинувачення ним археологів у привласненні державних коштів в особливо великих розмірах. «Казати, що вони (волинські археологи. — П. Т.) тримають на своїх плечах всю волинську археологію, а мільйони грошей у кишені пішли. Дуже проста арифметика».

Що можна сказати на це? Хіба тільки те, що губернатор переніс свої власні можливості фінансових зловживань на археологічну групу, котра працює під неусипним контролем обласних фінансових органів і сплачує усі передбачені законами кошти в бюджет.

Прошу вибачення у читачів, але тут ніяк не обійтись без статистики. У 2009 р. волинські археологи обстежили і дослідили пам'ятки на площі 2125 га. Обсяг виконаних робіт становив 1 млн. 158 тис. грн. Із них на дослідження було використано 592 тис. Відрахування в бюджет становили близько 200 тис. На штатну заробітну плату витрачено 368 тис. грн. Оце і все, що заробили волинські археологи — 40 чоловік, які працювали над виконанням договорів впродовж 7 місяців. Трохи більше, ніж по 1 тис. на місяць.

Де ж ви, пане губернаторе, побачили «мільйони грошей», які пішли у «кишені»? І невже у вас немає в області важливіших справ, аніж рахувати гроші у кишенях волинських археологів? В усіх інших сферах ви вже навели лад? Хотілося б також знати, і що означає ваша погроза, що далі з археологами «будуть працювати спеціально навчені люди». Невже фізичну розправу?

Не хотілося б думати, що ставлення волинського губернатора до національної історико-культурної спадщини і людей, що її охороняють, є офіційною політичною лінією нинішньої влади. Очевидно, маємо справу з винятком, котрий, проте, кидає на неї зловісну тінь. За всю історію незалежної України археологам ні з чим подібним стикатися не доводилося.

Далі я запрошую читачів ознайомитися з прямою мовою волинського губернатора. Сподіваюся, що не поминуть її увагою і відповідні владні структури, котрим він підзвітний.

За матеріалами інтернет-видання «Перець по-ковельськи».

Промова Бориса Климчука 25 травня під час апаратної наради у Волинській ОДА: «...Уявляєте, до чого дійшло? Що людина хоче садити 200 гектарів смородини. Не копати лопатою, а смородину. З неї вимагають тисячу сімсот гривень за гектар. За архітектурний ізиск». Начальник головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської ОДА Антон Кривицький підказав Борису Климчуку, що мова йде про археологів, а не архітекторів. «Пардон, да, археологи. Це жах. І прикриваються біркою державного підприємства... Ціновики і антимонопольники, робіть по цій темі. От ви не цим займаєтесь...»

«...Там, наскільки мені доповідали, 37 молодцев добрих, які гарно кормляться від цієї теми. От так кормляться, що аж за вухами лящить, як казали у нас в університеті. То при чому тут ми, при чому бізнес, при чому тут влада?»

«...Треба ділом займатися конкретним, а не набивати кишеню на збори грошей на так звані археологічні дослідження. Знаєте цю тему, вона пройшла минулого року в засобах масової інформації. Я хотів там під час наради її від коментувати, але часу не було, то я її коментую зараз.

Не можна перетворювати цей державний акт, державний припис у спосіб заробляння грошей. Я не дозволю. Там уже виросла така фірма на грошах селян, землевласників, забудовників, які платили за архітектурні дослідження. Фірма, яка визиває свою прес-службу, зі мною дискутує прес-служба ДП «Волинські старожитності». Браво. Молодці!

Заробили грошей, знайшли сокирку під лавкою... А розцінки ви знаєте, якими вони користуються? Розцінки, затверджені Кабміном Української ССР 87 року. З коефіцієнтами на сучасні наші. Це лише частина й фактів, які ми видали громадськості, ми ще видамо, як заробляються ці гроші.

Під хорошою ідеєю археологічних розкопок, старожитностей, збереження творяться чорні діла. Тому я видав це розпорядження. Тому я буду просити сесію обласної ради затвердити це розпорядження, щоб все відбувалося — і розкопки щоб відбувалися. До речі, я запитав у професора Коцана, бо це ж його люди виконують розкопки (студенти, викладачі), скільки грошей на розкопки ця фірма віддала. Торік 200 тисяч гривень. Ми знайдемо ці гроші в обласному бюджеті, нам не потрібно от таких от послуг. Дуже проста арифметика. Тому привіт «Старожитностям».

Не пробуйте мене більше задирати, бо я можу розсердитися. Побалувалися і будя, як казали колись у старовину. Я почув вас, а ви почуєте мене. Більше діалогу не буде, далі будуть працювати спеціально навчені люди. Повірте, вони є».