Нещодавно було
підбито підсумки експедиції дочірнього підприємства «Волинські старожитності»
до Жидичина, де на околицях посаду літописного городища археологи знайшли уламок дужки
від відра, металеві частини кінської упряжі, фрагменти давньоруської кераміки. Особливу
увагу науковців привернули денця горщиків, на яких зазвичай ставили власні
клейма давні майстри.
Основний мотив
клейм – це загальноруські солярні знаки: із
зображенням вписаного в коло хреста з випуклими кінцями і центром,
стилізованого колеса, хреста із заломленими двома сторонами та стилізованого
знака сонця, обрамленого колом.
Великий відсоток
клеймованого посуду вказує на
спеціалізацію гончарів, які у такий спосіб позначали власну продукцію. Тобто це
була своєрідна реклама для гончаря. Хрести в колі, колесо зі спицями означають сонце –
небесний вогонь. Хрест із заломленими кінцями (свастика) символізує сонце в
русі. Це давні магічні знаки, відомі ще з часів бронзи, тобто за дві тисячі
років до Різдва Христова. І як засвідчили розкопки, ці знаки широко
використовували й у давньоруські часи,в
ХІ–ХІІ століттях.
Довідка.
Жидичин – одне з найдавніших поселень на Волині. Перша писемна згадка про нього трапляється в Іпатіївському літописі під
1227 роком. Із
ХІІІ століття відомий жидичинський Свято-Миколаївський монастир та його чудотворна ікона Святого
Миколая, яка датується ХІІ століттям. Помолитися перед цією іконою
приїжджав 1227 року Данило Галицький. У 1236 році король Данило побував там удруге. До слова, монастир у Жидичині
заснований раніше, ніж Почаївська лавра.ДП "Волинські старожитності" спільно з сільською радою населеного пункту планує у 2010 році встановити у центрі села пам'ятник Данилу Галицькому.
