Створено Шепельську рятівну археологічну експедицію
Для дослідження низки пам'яток на території літописного села (міста у давньоруський час) створено Шепельську рятівну археологічну експедицію.
Довідка: Вперше Шепель в літописі згадується під 1097 р. В 1541 р. князь луцький Лев Свидригайло надав Шепель Бернатові Ольгердові. В 1836 р. власником Шепеля був Божидар-Підгородецький, фільварок якого розташовувався на городищі. Під час першої світової війни поблизу церкви розташовувався бліндаж генерала О.Брусилова, а за радянські часи на території городища розмістили тракторну бригаду.
На території села та його околицях відомі наступні пам'ятки археології:
1. Пам'ятка національного значення городище давньоруського часу ХІ-ХІІІ ст. Розташоване на північній околиці села, в урочищі «Вал», на високому мисі правого берега р. Серни, над заболоченою низовиною. Городище розміром 140х160 м, укріплене валом висотою 5-6 м і ровом глибиною 6 м і шириною 22 м. Не дивлячись на мисовую схему організації оборони, городище це за планом ідентичне таким пам'ятникам, як Острожець, Посників, Одеради. Майданчик має з двох сторін прямолінійні контури (з північного сходу і південного сходу), а з останніх — округлий контур. В'їзд розташований з північного сходу і є проривом у валу, а перед ним — земляну перемичку впоперек рову. Культурний шар на городищі відноситься до XI-XIII ст. Контрольні шурфи і зачистка торців валу П.Раппопортом показали, що вал був насипаний на чистому материковому ґрунті і відноситься, таким чином, до часу створення поселення, тобто до XI ст. 2. Поруч — давньоруське селище. Обстеження городища і селища в кінці ХІХ ст. провів В. Б. Антонович, в 1933 р. — О.Цинкаловський, в 1955 р. — Є.І.Тимофеєв, в 1960 р. — Павло Раппопорт. Шурфи були закладені М. М. Кучінком в 1975 р. У 2006 р. розвідкою О.Златогорського на селищі були виявлені фрагменти скляного шлаку. 3. Поселення стжижовської культури епохи бронзи. Розташоване на південний захід від села, на схилі лівого берега р. Сарни площею біля 100х200 м 4. Стоянка доби фінального палеоліту. Розташована на північній околиці села, поблизу городища. Виявлена М.Кучінком у 1975 р., який зібрав крем'яні відщепи та зуб мамонта. 5. Поселення давньоруського часу. Розташоване на північній околиці села, поблизу городища. 6. Курган епохи бронзи тщцінецько-комарівської культури. Розташований поблизу села, в урочищі «Корчунок». Розкопаний. Під ним були два скорчені кістяки з бронзовими прикрасами 7. Курган давньоруського часу під назвою «Могила Переляниці». Розташований за 0,3 км на північний захід від городища, на правому березі р. Серна. Висотою 2,8 м, діаметром 12 м. Розкопаний в 1975 р. М. М. Кучінком. Під ним було виявлено перепалені кістки, вуглики та дрібні фрагменти гончарної кераміки. 8. Двошарове поселення тщцінецько-комарівської культури епохи бронзи і давньоруського часу. Розташоване за 2,5 км на південний захід від села, в урочищі «Замістя», на західному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Серна, в місці впадіння в неї безіменного потічка. 9. Багатошарове поселення епохи бронзи (стжижовська, тщцінецько-комарівська культури) і давньоруського часу. Розташоване за 2 км на захід від села, на рівній ділянці мису лівого берега першої надзаплавної тераси р. Серна, за 0,5 км на південь від польової дороги та за 0,7 км на південний захід від мосту через річку. 10. Поселення стжижовської культури епохи бронзи. Розташоване за 1,5 км на південний захід від села, на правому високому березі р. Серна, відкрите у 1965 р. М. А. Пелещишиним.
