СУ "Волинські старожитності" Вівторок, 23.04.2024, 22:58
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | | Реєстрація | Вхід
43010 м.Луцьк, вул. М.Коперніка, 36а, тел. 8 (0332) 286281 ПОШТОВА АДРЕСА: А/С 10, М.ЛУЦЬК, 26, 43026
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібно Україні законодавство про охорону археологічної спадщини
Всього відповідей: 662
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2014 » Листопад » 18 » У ПОШУКАХ ЗАМКУ КНЯЗЯ ЧОРНОГУЗА
13:15
У ПОШУКАХ ЗАМКУ КНЯЗЯ ЧОРНОГУЗА

 У ПОШУКАХ ЗАМКУ КНЯЗЯ ЧОРНОГУЗА
Копачі руйнують пам’ятку археології і хочуть через інтернет продати середньовічну гаківницю
       
     –На цьому городищі, згідно з історичними документами, у XIV столітті був замок князів Четвертинських, яким уже в XVI володіли князі Сангушки. Вони так і писалися — Сангушки-Локачинські. Пізніше його купила родина Вільгів, котра мала маєток у Голобах, – розповідає директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, поки ми купинами та кладками добираємося до замчища.
     Воно розташоване у заплаві Свинорийки біля Локачів, де в Лугу впадають річечки Свинарка та Войниця. Городище видно ще здалеку. Коли вже піднімаємося на вал, одразу помічаємо кілька ямок, що їх по собі залишили чорні копачі. Висновок невтішний: і локачинське замчище, де за народними переказами був замок князя Чорногуза, постраждало від незаконних пошуків.
     – На цьому горбі, ймовірно, стояла церква, – каже Олексій Златогорський. – Ось ямки після чорних копачів. Причому працювали непрофесіонали. Ті загортають після себе ямки.
     Коні, які вільно паслися у заплаві, з цікавістю наближаються і супроводжують нас. Ідемо далі й натрапляємо на цілий розкоп, всіяний кістками, уламками цегли-пальчатки та кераміки. Такого мені ще не доводилося бачити. Половина розкопу зовсім свіжа.
     – Очевидно, дитяча, – Олексій Златогорський присідає і піднімає шматок черепної кістки. – Усе перерили чорні копачі. Тут знайшли і середньовічну гаківницю, яку виставили на аукціон.
     Дійсно, на інтернет-форумі, де гуртуються копачі, є повідомлення користувача «Seryj» із Луцька, який 20 жовтня виставив для ідентифікації цікаву знахідку. Йому підказали, що це гаківниця XIV–XVI століття. А на запитання, скільки може коштувати (це найголовніший аспект нелегальних пошуків), відповіли: «Гаковница, разорванная или обломанная, 15-16 век. Думаю, 3-4 тыс. грн может набрать. Хотя гость не частый, при наличии интереса у форумчан может и больше. Поищите вокруг, может, вторую часть найдете». Очевидно, підбадьорений такою інформацією, «Seryj» продовжив пошуки. Тому й перекопана земля зовсім свіжа.
     Піднімаємося власне на городище. І знову – нелегальний розкоп. Цього разу хтось наткнувся на мур. Тут стояв житловий будинок XVI–XVII століття. Поряд розкидані уламки цегли. З городища добре видно, що навколо нього півколом іде ще один вал, де були вежі.
     – На такого типу городище натрапляю вперше, – каже Олексій Златогорський. – Дослідження на цьому замчищі можуть дати цікаві знахідки для кращого розуміння життя середньовічної Волині. Питання у коштах: щоб провести розкопки, потрібно 12–15 тисяч гривень.
     Наразі замчище, яким володіло кілька князівських та шляхетських волинських родів, цікавить хіба нелегальних копачів, що в пошуках чогось придатного для продажу нищать археологічну пам’ятку. Єдиними вартовими замку міфічного князя Чорногуза є коні. Та й ті — без лицарів.
     
     ДОВІДКА «ВОЛИНІ-НОВОЇ»
     Гаківниця – важка рушниця великого калібру з гаком під стволом (звідси й назва цієї зброї). Під час стрільби цим гаком упиралися в стіну чи інший упор, щоб погасити віддачу пострілу. Використовували як фортечну і наступальну зброю. Гаківниці мали різну довжину ствола: від 1 метра до 2,5 метра. За цією ознакою їх класифікували як півгак, гак, подвійний гак. Великі гаківниці називали козами. Гаківниця вражала ціль на відстань до 300 кроків. У другій половині XV століття назву «гаківниця» у Східній Європі поступово витісняє термін «аркебуза» або «аркебуз». Дослідники вважають, що «аркебуза» – це спотворений варіант німецького слова «хакенбюхзе», тобто «рушниця з гаком», «гаківниця».
   

 
     На фото: Колись тут вирувало життя.

  Сергій НАУМУК

Джерело: Газета "Волинь-нова"

 


     


 

 

 

 

 
Прикріплення: Малюнок 1
Переглядів: 1096 | Додав: mrzlatik | Теги: гаківниця, Четвертинський, Сангушко, Локачі
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024