Під час проведення археологічного нагляду за земляними
роботами у с.Пересопниця Рівненської області (будівництво
історико-археологічного комплексу "Пересопниця") виявлено культурний
шар епохи бронзи, ранньослов'янського часу, доби Київської Русі та
пізньосередньовічного періоду.
Під час робіт на давньоруському городищі для розміщення і обслуговування муляжу
фортифікаційної споруди древнього княжого міста було закладено шурф розмірами 7
квадратних метрів. В ході цих робіт було виявлено об'єкт та культурний шар доби
енеоліту, культурний шар доби раннього заліза, періоду Київської Русі та
пізнього середньовіччя, окремі знахідки XVIII-ХІХ ст. Виявлено фрагменти ліпної
та гончарної кераміки: ліпна представлена розвалом амфорки, фрагментами вінець
та стінок з типовими для енеоліту та доби ранньої бронзи технологічними
ознаками, фрагментами кераміки та фрагментом пряслиця доби раннього заліза.
Гончарна кераміка представлена фрагментами сіроглиняної кераміки, виготовленої
із якісного тіста, інколи вкрита поливою, має якісний випал і датується ХІІІ -
ХІХ ст. Також було виявлено металеві (бронзові та залізні) вироби, крем'яні
відщепи та остеологічні залишки.
Під час робіт на території урочища "Пастівник" для розміщення і
обслуговування муляжу садиби ХІІ ст. було виявлено могильник, об'єкт та
культурний шар періоду Київської Русі, пізнього середньовіччя та окремі
знахідки XVIII-ХІХ ст. Грунтовий могильник знаходиться поблизу кам'яного
хреста, розташованого в північній частині ділянки. На відстані 3,8 м на
північний схід від останнього розчищено дві вирізаних з вапняку плити розмірами
2,15х0,61-0,66х0,19-0,25 м та 1,88х0,58-0,69х0,25 м. Плити лежали
перпендикулярно одна на одній у формі хреста. Верхня плита була зсунута
бульдозером і знаходилась на рівні сучасної поверхні, нижня - на глибині 0,3 м.
Приблизно за 1,6 м на південь від нижньої плити виявлено два випростаних
поховання та нижня частина третього, орієнтовані по лінії схід-захід, головами
на захід. Поховальний інвентар відсутній.
Сильно зруйнований об'єкт ХІ-ХІІІ ст. зафіксовано на території муляжу садиби
під час встановлення робітниками частоколу. Шурфом розміром 3х1 м розкрито
залишки глиняної печі та заглиблення, заповнене фрагментами давньоруського
гончарного посуду.
Нагляд на всій площі будівництва продовжується і нині. Окрім керамічних виробів
зібрано значну колекцію металевих виробів, печаток та монет.
Дослідження могильника на "Пастівнику"
Знахідки з могильника
Дослідження енеолітичного об'єкту на городищі
Амфора з городища
Орнаментований кистень ХІІ-ХІІІ ст. Бронза.
Зооморфна накладка ХІІ-ХІІІ ст. Бронза.
Зооморфна накладка на шкіру. ХІІ-ХІІІ ст. Бронза
Ризький солід Сигізмунда ІІІ. XVI-XVII ст.
Ризький солід Сигізмунда ІІІ. XVI-XVII ст.
Фрагменти давньоруських дзвоників. Бронза
Давньоруська нашивка. Бронза, позолота.
Торгова пломба ХІІ-ХІІІ ст. Свинець
Іконка з кіотним зображенням Св. Григорія. ХІІ-ХІІІ ст. Бронза
Іконка з кіотним зображенням Одигітрії. ХІІ-ХІІІ ст. Бронза, позолота
Підвіска (хрест в колі). ХІІ-ХІІІ ст. Бронза
Княжа печатка. ХІІ-ХІІІ ст. Свинець
Натільний хрестик ХІІ-ХІІІ ст. Олов'яниста бронза.
Гудзики-"дробниці". ХІІ-ХІІІ ст. Бронза, емаль
Княжа печатка ХІІ-ХІІІ ст. Свинець
Княжа печатка ХІІ-ХІІІ ст. Свинець
Монета-"чашечка". Візантія ХІІ-ХІІІ ст. Мідь
Соліди Яна-Казимира. 1661-1666 рр. Мідь
Персні XV-XVII ст. Бронза, мідь, скло
ДОВІДКОВО.
ПАМ'ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ НА ТЕРИТОРІЇ СЕЛА ПЕРЕСОПНИЦЯ
В околицях села – майстерня
крем’яних знарядь, виявлене наприкінці ХІХ ст. В околицях села – курганний
могильник городоцько-здовбицької культури, знищений оранкою у 30-х роках. Біля
кістяків знайдено глиняний посуд і намистинку. В уроч. Замостя в околицях села
– ґрунтовий могильник стжижовської культури, досліджуваний у 1938 р. В окремих
похованнях виявлено по чотири кістяки, що лежали парами, звернуті ногами один
до одного і орієнтовані головами в різні сторони світу. Біля кістяків знайдено
кістяні намистинки. Там же, на території згаданого могильника – поселення
комарівської культури, досліджуване у 1936 р. На поселенні виявлено землянку, а
в ній горщик, в якому знаходилась пара бронзових браслетів і сережок зі
спіральних щитків. На полі поблизу села знайдена бронзова фігурка коня
милоградської культури. На мисоподібному виступі берега р. Стубли – рештки
давньоруського літописного міста Пересопниця – столиці удільного
ранньофеодального князівства, вперше згаданого у літопису під 1149 р. Городище,
площею близько 6 га, підвищується над заплавою правого берега річки на 2-3 м.
Воно має неправильно-квадратну форму, розміри близько 220х220 м. і оточене
тепер дуже пошкодженим валом до 3 м. заввишки. З напільного (північно-східного)
боку городище було захищене широким, тепер знівельованим, ровом. В’їзд на
городище знаходився в його північно-східній частині. Пам’ятка відома з кінця
ХІХ ст. була обстежена у 1961 р., а з 1975 р. по 1977 р. досліджується
розкопками В.С. Терського; Розкопано площу 350 м. кв., на якій виявлено
напівземлянкове житло розміром 3,5х4 м., три печі виробничого призначення, дві
зернові ями і три вогнища, посуд, металеві знаряддя і прикраси. На північ від
села – давньоруський курганний могильник, що спочатку складався майже з 170
насипів. У 1898 р. 40 курганів розкопала К.М. Мельник. Біля кістяків знайдено
уламки посуду, залізні знаряддя, бронзові, срібні та сердолікові прикраси. В
одному кургані виявлено поховання ювеліра з набором металевих знарядь для
виготовлення прикрас. На південний схід від села – могильник з підплитовими
похованнями часів Давньої Русі.
Прес-центр ДП "Волинські старожитності" |
