Пошуковий загін «Відродження» знаходить не лише останки загиблих у роки Другої світової війни, а й боєприпаси
Ігор Мізовець працює з міношукачем
-Наш загін створили однодумці, які поєднують пошукові роботи та вивчення історії краю, — розповідає керівник «Відродження», гвардії майор ВДВ Вадим Дорофєєнко. — Ми досліджуємо місця боїв 1944 року 69–ї та 47–ї армій у Турійському та Ковельському районах. За 2012-2013 роки знайшли останки 157 солдатів та офіцерів Радянської армії та 28 солдатів вермахту. Перших перепоховали на висоті Ведмежій в урочищі Мар’їн Гай біля села Черкаси Ковельського району, а других передали на збірний пункт у Жовкву. На цій висоті на картах 1944 року було позначене масове поховання, але його не було. Бійців залишили в окопах. Коли ми туди прибули, там стояла стара пірамідка з написом «1944». Відкрили могилу й одразу натрапили на ряди бійців, які були просто в окопах.
Загін діє під егідою ДП «Волинські старожитності». Його кістяк — офіцери. Активним пошуковцем є, зокрема, Сергій Василюк.
&nbs
... Читати далі »
7 травня 2014 року експедиція ДП "Волинські старожитності" завершила дослідження у м. Володимирі-Волинському по вулиці Ковельській,14, на ділянці, де за місцевими переказами у давньоруський та середньовічний часи існувала П'ятницька церква. Про неї згадує у своїй праці "Княжий город Володимир" Олександр Цинкаловський: "Церква св. Параскеви або П'ятницька, згадується в літописах. Від неї одна з володимирських брам звалася "П'ятницькою брамою", а передмістя за нею - "Зап'ятниче". В цій церкві хрестили Йосафата Кунцевича. Простояла вона до 1789 року, коли її замкнено. Тепер на тому місці, де була церква, стоїть хрест-обеліск (на Ковельській вулиці)".
У 1956 році на цій ділянці археологічне обстеження провів російський археолог Михайло Каргер. Слідів церкви виявлено не було. Експедицією ДП "Волинські старожитності" біля хреста-обеліска було закладено розкоп розмірами 16,0х4,0 м, орієнтований вздовж лінії схід-захід. Дослідження доведено до глибини 1,20 м від денної поверхні. У розкопі виявлено залишки пізньосередньовічного кладовища, фрагменти посуду XVII ст. Як зазначив науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Тарас Верба, "можливо ми виявили погост, кладовище при давній церкві. Слідів самої дерев'яної церкви виявити нині важко. До того ж кладовище було знищене земляними роботами на ділянці, що про
... Читати далі »
Незалежна всеукраїнська акція, ініційована ВГО «Союз «Народна Пам'ять»: стрічка, виконана в кольорах орденської планки ордена Вітчизняної війни I ступеня, як символ нашої пам'яті про тих, хто не повернувся з полів битв Великої Вітчизняної війни.
Досить довго символом пам'яті про наші перемоги і втрати в роки Великої Вітчизняної була «георгіївська стрічка» - стрічка, виконана в кольорах орденської планки ордена Слави. А його, в свою чергу, розробляли, надихаючись однією з найпочесніших нагород Російської імперії - орденом Святого Георгія, звідси й назва акції. На жаль, цей ефектний символ, що об'єднував на пострадянському просторі всіх, хто був небайдужим до пам'яті про Велику Вітчизняну війну, в наші дні намагаються використовувати в своїх цілях ряд політичних сил деструктивного характеру. Пам'ять про полеглих на полях битв - свята; вона поза політикою, поза боротьбою будь-яких соціальних чи політичних сил. Використовувати її символи та образи, як політичну зброю - це святотатство. Крім того, за майже десятирічну історію акції «георгіївська стрічка» неодноразово траплялися прецеденти нерозумного використання цього символу в якості атрибута одягу або п
... Читати далі »
17 квітня 2014 року у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Хрінники. 20 років археологічних досліджень", присвячена дослідженням Волинської рятівної археологічної експедиції під керівництвом доктора історичних наук Дениса Козака на берегах Хрінницького водосховища.
Багатошарове поселення по периметру Хрінницького водосховища включає у себе пам'ятки від епохи пізнього палеоліту до часів пізнього середньовіччя. До рубежу IV-III тис. до н.е. (епохи енеоліту) відноситься виявлена тут експедицією амфора із зображенням найдавнішого землеробського знаряддя - рала. На поселенні ранньозалізного віку виявлено і досліджено виробничий об'єкт рибалки того часу. Не менш цікавими були знахідки, пов’язані з давніми готськими племенами, що прийшли на Україну з Прибалтики в кінці ІІ ст. н. е. У Хрінниках експедицією виявлено капище-жертовник, на якому приносилися в жертву місцевими племенами тварини та люди. В одному із жител виявили бронзову фігурку бога Сарапіса. Серед цікавих слов'янських старожитностей варто згадати виявлену у 2013 р. писанку.
У видавництві "Волинські старожитності" вийшов щорічник Польового комітету Інституту археології НАН України "Археологічні дослідження в Україні 2012". Збірник містить інформаційні повідомлення про роботу археологічних експедицій поточного польового сезону. Видання структуровано за адміністративно-територіальним поділом України (у тому числі АР Крим), включає 281 повідомлення про археологічні дослідження на теренах України. Видання багатоілюстроване, за обсягом - 450 сторінок. На обкладинці оформлене авторською світлиною Юрія Болтрика «Северинівське городище, вигляд з півночі».
28 березня 2014 року у читальному залі бібліотеки історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки відбулася презентація нового видання відомого волинського краєзнавця Вальдемара Пясецького "Луцьк. Старе місто. Історико-краєзнавчі нариси", що вийшла у видавництві ДП "Волинські старожитності".
На презентації виступили автор книги Вальдемар Пясецький, голова Громадського об'єднання "Волинський регіональний центр історичних досліджень", декан історичного факультету Анатолій Шваб, директор ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський, Голова Волинського відділення Національної спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко, історики Оксана Карліна, Володимир Пришляк, фотограф, автор світлин видання Віктор Чухрай, директор Луцького державного історико-культурного заповідника Павло Рудецький, краєзнавець Володимир Шаборовський, працівники Державного архіву Волинської області та Луцької міської ради.
На презентації було повідомлено, що нове видання - це лише перший том трьохтомної праці Вальдемара Едвардовича Пясецького про Луцьк. Інші томи також плануються до видання, а "Волинський регіональний центр історичних до
... Читати далі »
28 березня 2014 року у читальному залі бібліотеки історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки о 12.00 відбудеться презентація нового видання відомого волинського краєзнавця Вальдемара Пясецького "Луцьк. Старе місто. Історико-краєзнавчі нариси", що вийшла у видавництві ДП "Волинські старожитності".
Книга присвячена генеалогії забудови та мешканцям найдавнішої частини Луцька - Старого міста. Детально розглянуто, як використовувались пам'ятки національного значення в різні історичні епохи. І не лише нині існуючі, але зруйновані й перебудовані, які свого часу відіграли значну роль в обороні чи громадському житті міста. У дослідженні вперше подано опис близько сорока пам'яток місцевого значення, що збереглись на території Старого міста.
Книга видана Громадським об'єднанням "Волинський регіональний центр історичних досліджень" в рамках проекту дослідження та популяризації історії Волині. Рецензентами видання виступили Геннадій Бондаренко та Анатолій Ш
... Читати далі »
до громадських організацій та формуванням самооборони України
Щоб довести, що Україна єдина і неподільна, знадобилася кров Майдану. Невже мало сотні людських життів щоб переконати спекулянтів-політиків, що пора залишити шулерську гру в поділі держави на Захід і Схід? Нам добре відомо, що на цій нечистій грі вони заробляють політичні та матеріальні дивіденди. Але зараз, коли підтвердженням єдності народу стала загибель десятків людей, що встали на захист своїх громадянських прав і свобод, шулера-політики продовжують свою підлу справу. На даний момент їм зручніше йти до своєї мети шляхом імітації ідеологічної боротьби. Її об'єктом вони вибрали пам'ятники. На емоціях радикально налаштованої та не маючої чітких життєвих орієнтирів частини населення, вони провокують удари по болючої точці - пам'яті про загиблих. Кому заважала фігура солдата з дитиною на руках в місті Стрий Львівської області? Невже стриянам потрібно було почати наводити порядок у власному місті з прибирання пам'ятника? Ми впевнені, що метою організаторів демонтажу композиції було очікування сплеску обурення в східних областях, де, як і на заході, пам'ятники воїнам - святині. Організатори подібних акцій сподіваються активізувати сепаратистські настрої. Ми усвідомлюємо, що мета тих, хто розпалює протистояння — руйнація української державності. Сьогодні ті, хто спровок
... Читати далі »
25 лютого працівниками ДП "Волинські старожитності" передано майже 2000 експонатів до фондів Володимир-Волинського історичного музею. Знахідки були виявлені під час археологічних та ексгумаційних досліджень спільної українсько-польської експедиції ДП "Волинські старожитності" та Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва. Археологи розпочинали дослідження фундаментів замку Казимира Великого на городищі у Володимирі-Волинському, коли у 2010 році вперше виявили свідчення страшних злочинів середини ХХ ст. "За кожною знахідкою стоїть доля людини, - розповідає Тарас Верба, начальник розкопу експедиції. - І тому ці експонати набувають окремого статусу - статусу свідків злочинної діяльності НКВС. Спільно із Володимир-Волинськом музеєм ми плануємо поступово відтворити події семидесятирічної давності, визначити імена жертв та катів. Адже такі злочини не мають права на забуття. Ми продовжимо дослідження і надалі будемо широко сповіщати громадськість про їх результат, зокрема, шляхом створення постійної виставки у місцевому музеї". ДП "Волинські старожитності" дякує також за підтримку та співпрацю Міністерству регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства, Державній міжвідомічій комісії у справах вшанування жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України, Генеральному консульству Республіки Польщі у м. Луцьку, ВГО "Союз "Народна Пам'ять", Раді охорони пам'яті боротьби і мучеництва, ГО "Пам'ять Волині", Ярославу Жилкіну
... Читати далі »
У фонди Луцького державного історико-культурного заповідника працівниками ДП "Волинські старожитності" передано два скарби середини ХХ ст., виявлені під час археологічних досліджень на ділянці по вулиці Кафедральна, 13 у 2012-2013 роках. У період Великої Вітчизняної війни ця ділянка входила до складу єврейського гето. Межа гетто проходила по східній стороні Кредиторської вулиці (тепер вулиці Данила Братковського, Домініканської та північна частина Караїмської). Як зазначає відомий дослідник старожитнього Луцька Вальдемар П'ясецький "історія луцьких підземель пов'язана з тим часом, коли під час німецької окупації на значній території Старівки було влаштовано єврейське гетто... Саме до того часу відноситься пробиття, а при відстані між будинками і прокопування ходів між підвалами. Цілком логічно, що "мешканці" гетто налагодили якесь підземне сполучення. Про його існування свідчить той факт, що вланик будинку по Замковій вулиці Лейзор Лейтер приходив потайки додому ночувати. Виказаний заздрісниками був розстріляний." До фондів заповідника було передано: срібний гаманець з ланцюжком, дві золоті каблучки, срібні монети: 1 рубль 1899 р., 50 копійок 1911, 1912, 1913 рр., 2 крони 1913 р. (скарб 2012 року); 13 срібних ножів, 13 срібних виделок, 9 срібних столових ложок, 14 срібних чайних ложок, 2 срібні десертні ложки, срібний з позолотою стакан, 2 срібних з позолотою бокали, срібна сільничка, 2 срібні чарки, 4 срібні чарки-"шабашувки", срібний столовий прибо
... Читати далі »
Чому Романюк допомагає незаконно будуватися у «Старому Луцьку» депутату Голєвій?
07.02.2014 - 15:05
Луцьк. Розкопки в Старому місті. Малюнок Івана Бойка.
Щонайменше ще на один рік перекрили одну з вулиць в Луцькому історико-культурному заповіднику «Старе місто». Усе задля продовження робіт на забороненій забудові по вулиці Данила Галицького, 5. Луцького мера не цікавлять ані висновки експертів, ані думки краєзнавців та істориків. Лише одним своїм розпорядженням Микола Романюк узаконює незаконні будівництва в самому серці древнього Лучеська. Більше того, градоначальник ще й створює всі необхідні умови для того, аби такому процесу бува ніхто не став на заваді. Попри численні приписи контролюючих органів про заборону продовжувати будівельні роботи, з благословення міського голови на Данила Галицького, свій палац продовжує зводити сім'я депутата Луцької міської ради Олени Голєвої. Про це повідомляє ТРК «Аверс».
Виставити дурнями усі служби, які відповідають за законність забудови Старого міста подружжя Голєвих намагалося вже давно. Зводити елітний палац у Старому місті, заможні господарі почали ще в 2011-
... Читати далі »
6 лютого 2014 року відбулася передача знахідок, виявлених Цуманською експедицією ДП "Волинські старожитності", до фондів Волинського краєзнавчого музею. Про знахідку кісток людей у військовому спорядженні повідомив селищний голова Олександр Кобилан. Виявлено їх місцевим жителем при прокопуванні оглядової ями в середині гаражного приміщення. 26–27 червня 1941 року селище Цумань сильно бомбардувала німецька
авіація, бо неподалік почалося будівництво аеродрому, хоча його й не
добудували. За свідченнями старожилів, мешканці селища повтікали від
ударів бомб у ліс і так налякалися, що близько півтора місяця не
поверталися до домівок. Очевидно, саме тому ніхто не знав про загиблих
червоноармійців, останки яких дослідили археологи. Всього було виявлено останки дев'ятьох червоноармійців. Загинули вони від вибуху бомби, зверху загиблих притисла стіна магазину, що впала від вибуху. Майже усі скелети пошкоджені та хаотично розкидані. Після вибуху почалася пожежа. Про це свідчать шматки обгорілого дерева та кісток, що їх знайшли у розкопі. Після дослідження останки червоноармійців були урочисто перепоховані на кладовищі селища Цумань. Сьогодні ж до музейної збірки передано особисті речі солдатів, металеві і шкіряні деталі зброї, амуніції, одягу, монети. Передано також ебонітови капсули - особисті медальйони, яких було виявлено шість. У них під час Великої Вітчизняної війни вкладали подвійний аркуш з повною інформацією про бійця: ім'я, рік народження
... Читати далі »
23 січня 2014 р. в адмінбудівлі дирекції Луцького державного історико-культурного заповідника відбулося засідання координаційної ради по охороні культурної спадщини при управлінні культури Волинської ОДА. Участь в засіданні взяли заступник начальника управління культури Волинської ОДА Валерій Дмитрук, голова Волинського відділення Національної Спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, директор Луцького державного історико-культурного заповідника Павло Рудецький, директор архітектурно-проектного бюро "Прайд" Василь Дузь-Крятченко, працівники управління культури Волинської ОДА, Луцького заповідника, представники Луцької міської ради, ДП "Волинські старожитності". Під час засідання було обговорено підготовку Луцького заповідника до відзначення 585-річчя З'їзду європейських монархів у Луцьку. Як зазначив директор заповідника Павло Рудецький, всі заходи його структури у 2014 році присвячені відзначенню цієї ювілейної дати. Зокрема, на 22 травня заплановано провести 10 (також ювілейну) наукову конференцію "Любартовські читання", у вересні - фестиваль середньовічної культури "Меч Луцького замку", до якого залучити клуби історичної реконструкції, а також фестиваль дзвонарного мистецтва "Блоговіст Волині". Заплановно також виготовити та розмістити на території Замку панораму із зображенням З'їзду європейських монархів, плиту з іменами його учасників та вже виготовлений студент
... Читати далі »
20 січня у Волинському краєзнавчому музеї відбулась історична година "Волинь у дослідженнях археологів", присвячена 180-річчю від дня народження В.Б.Антоновича та 105-ої річниці від дня народження Я.Ю.Фітцке. Володимир Боніфатійович Антонович, видатний український історик, вважається одним з фундаторів української археології, одним з перших дослідників Волині. Його вважають засновником так званої "київської школи" істориків при Київському університеті. Серед його учнів Дмитро Багалій, Петро Голубовський, Митрофан Довнар-Запольський, Іван Линниченко, а також Михайло Грушевський, що стали класиками історичної науки в Україні. Знаковими стали археологічні дослідження В.Б.Антоновича та його дружини Катерини Мельник для Волині. За результатами досліджень було видано низку праць та, зокрема, укладено ілюстровану "Археологическую карту Волынской губернии". Всі ці роботи і зараз залишаються настільною книгою для кожного дослідника Волині. Ян Юзеф Фітцке (20 січня 1909-1940) польський історик, археолог, один із засновників музейної справи у Луцьку. Він приїздить працювати у Волинський музей лише в серпні 1936 року, і за дуже короткий період, до початку Другої світової війни, встигає зробити досить багато, щоб вважатися одним з найвидатніших дослідників-археологів Волині першої половини ХХ століття. На жаль війна перервала злет талановитого науковця. З початком війни Фітцке мобілізують до польсько
... Читати далі »
16 січня у Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки відбулася презентація науково-популярного видання "Воєнна історія Волині: Історичні нариси. Том 1. Давня доба - кінець XVIII ст." Олександра Дем'янюка та Ігоря Пасюка. Модератором заходу виступив директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, який наголосив на тому, що нове видання - лише перший том п'ятитомної воєнної історії Волині, яка до того ж висвітлює перебіг історичних подій не лише на території Волинської області. Представник Волинської обласної державної адміністрації Віктор Шрамко привітав авторів з виходом книги і від імені голови пообіцяв сприяти збільшенню її накладу (наразі видано лише 100 примірників) для поширення цього цікавого видання в області. Привітав авторів також їх давній приятель та колега, відомий дослідник, науковий секретар Благодійного фонду "Останній солдат" (м. Тернопіль) Сергій Ткачов. Виступили також Ростислав Кухтей - заступник голови Громадської ради при Волинській облдержадімінстрації, генерал-майор СБУ у відставці Олександр Булавін, краєзнавець Сергій Яровенко (Турійськ) та представники громадських організацій області. У І томі видання висвітлено воєнні сторінки історії Волині (Волинської землі, Волинського князівства, Галицько-Волинського князівства, Волинського воєводства), починаючи від V тис. до н.е., завершуючи 1795 роком у 16 нарисах. Видання здійснено
... Читати далі »
26 грудня Любомльський музей відзначив свій 40-річний ювілей. Вже 20 років завдяки роботі його колективу та безпосередньо директора - Остап'юка Олександра Дмитровича, серед районних музеїв області Любомльський є найбільшим за обсягом своїх фондів. Музей є головним не лише для свого району, а й для сусідніх - Шацького та Турійського. Саме туди передають експонати за результатами археологічних досліджень на території названих районів експедиції ДП "Волинські старожитності". Зокрема, у Любомльському музеї перебуває і колекція археологічних знахідок Шацької експедиції 2009-2013 років, яка досліджує літописне місто Рай. Привітати музей прийшли представники районної та міської влади, відділів культури та освіти, управління культури Волинської обласної державної адміністрації, колеги з Волинського краєзнавчого музею та Музею Волинської ікони, журналісти, краєзнавці, археологи та друзі.
У Володимирі-Волинському перепоховали останки 385 загиблих Уже четвертий рік археологи досліджують володимирське городище. Якщо спочатку йшлося про унікальні знахідки часів середньовіччя, то нині головним є вивчення масового захоронення першої половини ХХ століття. — Цього року спільна українсько–польська експедиція, до якої увійшли представники ДП «Волинські старожитності», Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польща і громадської організації «Пам’ять Волині», дослідила три поховальні ями. Крім того, провела шурфування у кількох місцях, — каже директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. З приводу одного захоронення нині можна сказати, що людей розстрілювали просто в ямі. Власне, подібну картину бачили й у минулі роки. Водночас у дві братські могили трупи закидали з розмаху, на що вказує специфічне положення рук та ніг. Причому більшість трупів лежало долілиць — очевидно, вбивці не хотіли зайвий раз бачити обличчя своїх жертв. Поряд з останками знайдено три жетони польських поліцейських, за якими вже встановлено прізвища загиблих, кокарди, монети. В одній з ям, припускають науковці, упокоїлися артилеристи: біля кістяків багато олівців та специфічне для цього роду військ взуття з шипами. Минулого понеділка всі останки було перепоховано на міському кладовищі Волод
... Читати далі »
12 грудня Волинський краєзнавчий музей та Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, спільно з Ковельськими міською та районною радами провели у м.Ковелі 50-ту Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію „Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині”, присвячену 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю Магдебурзького права. Конференція відбулася у рамках святкових заходів з відзначення 495-ї річниці надання місту Магдебурзького права. У роботі конференції взяло участь понад 50 науковців, освітян, краєзнавців, які приїхали до Ковеля, аби презентувати свої наукові дослідження. Ще більше було бажаючих почути про нові, ще невідомі для широкого загалу сторінки історії міста та Ковельського району.
Привітав науковців та численних гостей Ковельський міський голова Олег Кіндер. Він зауважив, що започаткована багато років тому, ідея проводити такі краєзнавчі заходи знаходила підтримку Ковельських міських голів різних каденцій. У цьогорічній конференції є новий акцент – її унікальність у тому, що досліджували історію міста не лише науковці. У Ковелі підростає молоде покоління ма
... Читати далі »
Волинський краєзнавчий музей розкриває найдавніші євроінтеграційні спроби України. Так, 13 грудня розпочала роботу виставка «Волинь в період Галицько-Волинського князівства», присвячена річниці коронації князя Данила Галицького. На експозиції представлені зразки зброї, прикрас і предметів побуту жителів Галицько-Волинського князівства. Зразки зброї, зокрема, арбалетів, на думку організаторів виставки, свідчать про формування прошарку класичного середньовічного лицарства, що є ознакою європейськості Галицько-Волинської держави. Кандидат історичних наук Сергій Панишко розповів, що ще з давніх часів українські землі «дивилися» на захід, на Європу. Зокрема, свідченням цього є коронація галицько-волинського князя Данила Романовича. Історичні джерела свідчать, що соціальні, політичні та економічні умови сприяли тому, щоби володар Галицько-Волинської держави отримав корону. «Попри те, що Галицько-Волинські землі були у сфері політичного впливу Золотої Орди, Данило мав відвагу, політичну та економічну силу прийняти цю корону», - зауважив історик. За словами директора ДП «Волинські старожитності» Олексія Златогорського, корону Данила Галицького так і не знайшли, однак на виставці є не менш цікаві експонати. Скажімо, половецькі казани, які донині не пропускають рідину, татарські стріли абощо.
9 грудня на комунальному Федорівському кладовищі міста Володимира-Волинського відбулося урочисте перепоховання у братській могилі останків жертв масових розстрілів періоду Другої світової війни, ексгумованих спільною українсько-польською експедицією у 2013 році на території городища "Вали", де тривались час розміщувалась в'язниця НКВС та гестапо. Останній спочинок отримали 385 солдатів та офіцерів Війська польського, мирних мешканців. Всі вони стали жертвами НКВС після приходу Радянської влади на західні терени України у 1939-41 роках. Дослідження на городищі «Вали» у місті Володимирі-Волинському
проводяться експедицією ДП «Волинські старожитності» з 2010 року. Метою
розкопок було виявлення, дослідження та реставрація залишків мурів замку
Казимира Великого XIV ст. Археологи знали, що раніше на території
пам’ятки була в’язниця НКВС та гестапо і проводились масові розстріли. У
1997 році експедицією львівської фірми «Доля» було ексгумовано 99
останків польських воїнів. Тому розкоп наша експедиція заклала за 50 м
на південь від могильної ями. Але вже у 2010 році було виявлено одиночні
поховання (6), при яких знайдено жетон польського поліцейського та
польські військові гудзики і монети. У 2011 році була сформована
спільна українсько-польська експедиція ДП «Волинські старожитності»
(керівник – Олексій Златогорський) та Ради охорони пам’яті боротьби і
мучеництва (керівник – професор Анджей Кола). Було виявлено могильну яму
розмірами 16х4
... Читати далі »
Нещодавно у відповідності до договору ДП "Волинські старожитності"з Волинською єпархією Української Православної церкви Київського Патріархату проводилось археологічні дослідження на території нововиявленої пам’ятки археології – двошарового поселення ранньослов’янського часу та давньоруського періоду у с.Будятичі Іваничівського району Волинської області. У складі експедиції під керівництвом Златогорського Олексія працювали заступник директора Панишко Сергій, наукові співробітники Верба Тарас, Вашета Михайло, лаборанти Затворніцький Віталій, Фурманюк Руслан, Шабловський Сергій, Штець Юрій. Пам’ятка знаходиться за 2 км на північний захід від села, на не високому напівовальному мисі лівого берега р. Студянки, висотою до 3 м над рівнем заплави, на площі до 2 га.
Панорама на південь від пам'ятки (вид на терикон)
Найдавніша відома документальна згадка про село відноситься до 31 грудня 1450 року. Тоді князь Свидригайло за вірну службу надав Миткові, племіннику луцького старости Немирі Резановичу село Липа в Перемильському повіті та у Володимирському повіті «на Погорьи» – села Будятичі, Тишковичі, Дубровицю, Лішню і Стяги. Деякі сучасні українські досл
... Читати далі »
3 грудня на військовому меморіальному кладовищі поблизу села Мощена Ковельського району з віданням військових почестей і відспівуванням перепоховали останки 24-х невпізнаних воїнів Червоної Армії. У похованні взяли участь представники органів районної та місцевої влади, військкоматів м. Ковель та області, а також ветерани, молодь, громадськість та ЗМІ.
Учасники церемонії перепоховання вшанували пам'ять полеглих у боях на волинській землі хвилиною мовчання. Над могилами воїнів прозвучали слова молитви і салют.
Перепоховання з віданням військових почестей і відспівуванням
Військовослужбовці Червоної Армії були виявлені в ході пошукових робіт в період з 15 жовтня по 10 листопада 2013 р., які проводилися обласною пошуково-дослідницькою правозахисною історико-просвітницькою громадською організацією «Сумління» (м. Луцьк). Всі
... Читати далі »
2 грудня відбулося відкриття виставки: "Прихована історія: археологічні дослідження на Володимир-Волинському городищі у 2010-2013 роках” У відкритті взяли участь краєзнавець Ярослав Царук, польські колеги доктор, археолог Домініка Сємінська, магістр, історик Адам Кучинські, археологи ДП "Волинські старожитності" Сергій Шабловський, Руслан Фурманюк та студенти Володимир-Волинського педагогічного коледжу імені А.Ю.Кримського і жителі міста. На території давньоруського городища протягом трьох сезонів 2011- 2013 років експедиція ДП „Волинські старожитності” продовжила розпочаті у 2010 році наукові роботи у двох напрямках: дослідження фундаментів стіни замку Казимира (під керівництвом С.Панишка) і дослідження та ексгумацію жертв з поховальної ями (під керівництвом О.Златогорського). Оцінивши масштаби несподіваних ексгумаційних робіт, ДП „Волинські старожитності” запросили польських спеціалістів з Ради Охорони Пам’яті Війни і Мучеництва (професор Анджей Кола, доктор, археолог Домініка Сємінська, магістр, історик Адам Кучинські, магістр, археолог Міхал Сємінські).Так була створена міжнародна археологічна експедиція. У складі експедиції працювали українські антропологи з Інституту археології НАН України: О.Козак та Ю.Долженко та з польської сторони – Беата Іванек. Також участь у дослідженні приймали працівники ТзОВ „Спеціалізована установа „Військові меморіали” (м.Дніпропетровськ) під керівництвом Олега Захарова. Городище у місті Володимирі-Волинському є зосередженням пам’яток
... Читати далі »
Далеко не вперше щедрим дарувальником для Волинського краєзнавчого музею виступає Олексій Златогорський. Саме з музею він розпочав свій трудовий шлях, а відвідував музей ще будучи школярем, тож лишився музейником у душі – на все життя. Як музейник він добре знає наші потреби, наші обмежені можливості у їх задоволенні, мізерні кошти на придбання предметів, які складають музейний фонд. Тому часто без жалю розлучається з рідкісними виданнями, які потрапляють до його особистої бібліотеки, без копійки відшкодування дарує їх рідній Alma mater.
Цього разу Волинський краєзнавчий музей збагатів на раритети – книги Лесі Українки «Вавилонський полон. На руїнах» (Українська накладня Київ – Берлін, без року), її ж «Неопубліковані твори», які з рукописів підготувала до друку Марія Деркач (Львів: «Вільна Україна», 1947), та Василя Сімовича «Листування Лесі Українки з Й.Маковеєм із додатком листів Олени Пчілки та власних споминів про побут Лесі Українки в Чернівцях» (Львів: видавнича спілка «Хортиця», 1938).
23 листопада 2013 року спільна експедиція ДП "Рівненська старовина" (Юрій Харковець), ДП «Волинські старожитності»(Олексій Златогорський, Михайло Вашета, Тарас Верба) та польських археологів з Торуні Домініки Сємінської, Адама Кучинського та Міхала Семінського проводили пошук загиблих під час авіанальоту у селі Гайки-Ситенські Радивилівського району району Рівненської області. В результаті пошукових робіт у північно-західній частині села на відстані близько 20 м на південний-захід від залізничного переїзду та за близько 900 м на північний-захід від господарського двору було виявлено дві могили. Методом бурування було встановлено приблизні межі могил (2х2 м кожна) та підтверджено наявність кістяків у них. За словами місцевої жительки 84-х річної Надії Брачко, яка була очевидицею подій, неподалік, на залізничній колії у 1944 році німецьким авіанальотом було знищено радянський ешелон з білоруськими кавалеристами, яких місцеві жителі поховали у вищевказаних могилах. Інші жителі села, які однак не були свідками подій, розповідають, що в могилі поховані польські улани, які в 1939 році відступаючи від німецьких військ попали під ворожий авіаналіт. Враховуючи неможливість по спогадах очевидців та по архівних даних дати однозначну відповідь на етнічну приналежність загиблих найдоцільнішим є повна ексгумація обох могильних ям, перезахоронення та увічнення пам’яті жертв війни. Ці дослідження заплановані на весну 2014 року.
19 листопада 2013 року у малому овальному залі Волинської обласної ради відбулося засідання обласної комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій, на якому було розглянуто наступні питання: 1. Про звернення Волинської обласної громадської організації "Сумління" щодо сприяння перепоховання останків 26 радянських воїнів на військовому кладовищі поблизу с. Мощена Ковельського району (доповідав секретар ВОГО "Сумління" Геннадій Гулько). Було вирішено підтримати ВОГО "Сумління" у справі перепоховання згідно чинного законодавства та рекомендувати Ковельській райдержадміністрації сприяти у перепохованні та вирішити згідно чинного законодавства питання відведення земельної ділянки під військове кладовище поблизу с. Мощена. 2. Про звернення бюро аташе з питань оборони при Посольстві Чеської Республіки в України щодо встановлення у с. Боратин Луцького району пам'ятного знаку 49 чехословацьким воїнам, які загинули у роки Першої світової війни. Було вирішено підтримати встановлення у с.Боратин біля форту пам'ятного знаку та погодити напис на ньому у такій редакції "Полеглим чехословацьким добровольцям у 1915-1917 роках" та рекомендувати Луцькій райдержадміністрації та Боратинській сільській раді вирішити згідно чинного законодавства питання відведення земельної
ділянки.
Протягом 12-15 листопада 2013 року на території музею-заповідника "Кулікове Поле" (Російська Федерація) відбулася міжнародна науково-практична конференція "Историко-археологічна спадщина Кулікового поля та суміжних території. Місто Середньовіччя та раннього Нового часу", що зібрала дослідників з багатьох регіонів Росії, України, Білорусі, Молдови. На конференції з доповіддю "Замок Казимира Великого у Володимирі (Волинському) - сучасник московського білокамінного кремля" виступив доцент Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, заступник директора з наукової роботи ДП "Волинські старожитності", кандидат історичних наук Сергій Панишко.
У Соколі Рожищенського району перепоховали рештки 79 жертв польської колонії Гай (на фото)...
Сергій НАУМУК
-Отут
труни поставимо, – сокільський сільський голова Валентина Саковець та
кілька жінок закінчують приготування на кладовищі, де мають ховати
рештки поляків із колонії Гай. Постамент перед братською могилою
загиблих односельчан та воїнів Червоної армії, що загинули 1939 року,
застеляють домотканими ряднами. На них ставлять п’ять трун. …Польська
колонія Гай розташовувалася поряд із сучасним селом Кашівка
Ковельського району. Її було спалено, а жителів убито. Польські та
українські археологи наразі знайшли рештки 79 людей, переважно дітей.
Поляки переконані, що жертв було близько шестисот… Можливо,
єдиною, хто тоді вижив, є Ганна Мушит, яка нині живе в Горохівському
районі. Дворічною дитиною її знайшли у сіні в клуні. Поруч лежали двоє
вбитих хлопців та літній чоловік, очевидно, брати та дідусь врятованої.
Українці Катерина та Федір Бойміструки виховали дівчинку як рідну. Про
необхідність примирення, про пам’ять говорили секретар Ради охорони
пам’яті боротьби та мучеництва Анджей Кунерт, заступник голови
облдержадміністрації Олек
... Читати далі »
Давній приятель ДП "Волинські старожитності" Павел Боболович (м.Люблін) на околицях м.Володимира-Волинського віднайшов будівлю початку ХХ ст., на цеглі якої зберіглися написи 70-100-річної давнини. Чи можливо зберегти цей "літопис" для нащадків, чи знищать ці написи після ремонту - питання залишається відкритим...
Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій України організувала пошуково-розвідкові роботи у місті Сіксо, провінція Боршод-Абань-Земплен в Угорщині. У 1999 році угорська сторона на території військового меморіалу радянських воїнів у місті Сіксо провела ексгумаційні роботи. На думку українців, ексгумація була проведена з порушенням методики і не всі воїні були перенесені на нове місце. 11 років родина Зваричів, родич яких був похований на цьому кладовищі, добивалася від угорської сторони проведення додаткових пошукових робіт. І лише цього року вдалося отримати дозвіл на ці роботи. Роботи від України проводили представники ДМК України Владислав Зварич, Віталій Зварич, Олексій Златогорський (ДП "Волинські старожитності"), Армен Саргсян, Іштван Нашко, Левеле Пелескей. На території колишнього меморіалу (а нині дитячого садочка) 26-28 серпня було закладено два розкопи розмірами 4х4 м та 6х6 м відповідно, територія була про сканована георадаром. У розкопі №1 на глибині 1,40 м від денної поверхні було виявлено три одиночних поховання 1944 року. При цьому було засвідчено, що ці поховання були порушені: у 1999 році частково ексгумовані, а частково залишені у землі. Після виялення поховань угорська сторона принесла вибачення українській стороні, територія меморіалу була огорожена і на ній заплановано відновлення військового меморіалу.
Експедицією ДП "Волинські старожитності" під керівництвом Златогорського О. завершено дослідження на території Окольного міста давньоруського Володимира, по сучасній вулиці М.Драгоманова,5, де заплановано будівництво храму Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
У складі експедиції працювали Тарас Верба, Віталій Затворніцький, Володимир Чопюк, Михайло Бутенко, Сергій Шабловський, Юрій Штець, Руслан Фурманюк, Анастасія Данилюк.
Ділянка досліджень знаходиться в центральній частині міста, поруч з історичним музеєм та мурами монастиря капуцинів.
Дослідження проводилися на місці найбільш імовірного розміщення археологічних об'єктів, за 10 м на південь від колишньої котельні. Закладено розкоп розміром 10х20 м, загальна площа розкопу склала 200 кв.м. В ході робіт було виявлено і досліджено культурний шар пізньосередньовічного періоду XVI-XVIII ст. Дослідження доведено до так званої материкової породи, під якою ніяких слідів життєдіяльності людини існувати не можуть. Всього виявлено і досліджено 9 об'єктів: два житла XVI-XVIII ст., п'ять стовпових ям XVI-XVIII ст., дві сміттєві ями ХХ ст. і 2 поховання XVI-XVIII ст.
Знахідки, виявлені у розкопі, представлені кружальною керамікою: чорнолощеною та з поливою ... Читати далі »
Нещодавно закінчились дослідженя на ділянці в урочищі Апостольшина міста Володимира-Волинського. До складу експедиції входили працівники ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський (керівник), Віталій Затворницький, Володимир Чопюк та працівник Волинського краєзнавчого музею Михало Вашета (заступник керівника). Роботи проводилися в західній частині пам'ятки неподалік гімназії №4. Було виявлено один об'єкт - споруду ХІІ-ХІІІ століття, округлої форми, діаметром близько 2 м, заглиблену в материк на 0,6 м. Крім того, в культурному шарі було виявлено фрагменти кераміки вказаного періоду та XIV-XV ст.
Мармуровий хрест - одна із знахідок зі скарбу на Апостольщині
Довідково
Наприкінці серпня 2012 року у місті Володимирі-Волинському на території гімназії №4 розпочалися земляні роботи з метою прокладання нових комунікацій. Роботи проводились на території посаду літописного Володимира в урочищі Апостольщина. Неподалік та безпосередньо на місці прокладання траншей проводились у 1990-х та на початку 2000-х років археологічні роботи експедицією під керівництвом Святослава Терського. ДП "Волинські старожитності" спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації
... Читати далі »
Протягом липня місяця у смт. Шацьк на території багатошарового поселення в урочищі "Сад" працювала Шацька рятівна археологічна експедиція ДП "Волинські старожитності" під кермуванням Сергія Демедюка. . В експедиції взяли участь: Андрій Бардецький (Дубно, керівник розкопок), Олена Бардецька (Рівне), Михайло Вашета (Луцьк "Волинський обласний краєзнавчий музей), Юрій Пшеничний (Дубно, Держаний історико-культурний заповідник м. Дубна), канд. філософ наук Роман Слободян, (Луцьк, Східноєвропеський університет ім. Лесі Українки), Дмитро Синьоок (Луцьк), Богдан Гінайло (Шацьк), Олександр Бокайло (Острог, НаУ "Острозька академія")) та студенти 2 і 3 курсів історичного факультету Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки.
Досліджено 100 квадратних метрів пам'ятки. У розкопі виявлено 50 різночасових об'єктів: ранньозалізного віку, римського часу, давньоруського періоду. Серед цікавих знахідок: кремяний наконечник стріли і бронзове шило лужицької культури. Також виявлено окремі знахідки більш давніших за час існування поселення епох: мікролітичні вироби доби мезоліту і фрагмент крем'яного долота мідного віку. Проте слідів поселення цих епох поки-що не зафіксовано.
Паралельно з археологічними дослідженнями студенти проходили етнографічну практику під керівництвом кандидата історичних наук Алли Дмитренко, досліджуючи народну та традиційну культуру населення Шацького поозер'я.
... Читати далі »
Археологи знайшли в старій частині Луцька срібні вироби вагою майже 2 кілограми
Співробітники ДП «Волинські старожитності» вкотре натрапили на скарб: цього разу в старій частині Луцька, на вулиці Кафедральній, 13. При розчистці одного з підвалів археологи наткнулися на цікаві знахідки. З грунту видобули кількадесят столових срібних предметів. Окремі з них позолочені. Ложки, виделки, ножі, чарки були загорнуті у тканину, а деякі ще й у газети. Тож археологи поспішили помістити знайдене …у холодильник. Таким чином проведено первинну консервацію й забезпечено умови для збереження ветхої тканини, дослідження якої може дати важливу інформацію. Більша частина речей зі скарбу досі обгорнена фольгою. Адже від контакту з повітрям знахідки починають швидко псуватися. — Ці речі виготовлені наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Проте скарб виявили у верхніх шарах ґрунту і до того ж він був загорнений в єврейські та польські газети. Тому є підстави пов’язувати його з існуванням Луцького гетто, яке створили гітлерівці під час Другої світової війни, — розповів завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею Михайло Вашета. — Докладнішу інформацію матимемо після реставрації предметів. Загальна вага скарбу — близько 2 кілограмів (разом із ґрунтом, окисами та рештками тканини). Предмети умовно поділили на чотирнадцять груп, загальна їх кі
... Читати далі »
П'ятницька Гірка - унікальна пам'ятка археології та історії у центрі княжого Луцька. За матеріалами досліджень 2012 р. експедиції ДП "Волинські старожитності" на її території виявлено інгумаційні поховання та культурний шар ХІІ ст. Можна поки що припускати, що Лучеськ утворювався не з острова (де тепер Луцький замок), а з двох поселенських центрів - Острова і П'ятницької Гірки. Але про це зможуть остаточно розповісти повноцінні археологічні дослідження на території пам'ятки.
Цього року 27 травня 2013 р. було підписано договір на забезпечення присутності під час проведення благоустрою території. На жаль, благоустроєм території роботи не обмежилися і ківш екскаватора поруш цінний культурний шар пам'ятки. На сьогоднішній день нами підготовлено висновок стосовно робіт і досліджень на Гірці. Нами і надалі ставиться вимога повного дослідження унікального історичного середовища в центрі міста.
Нещодавно вийшов друком 64-й том археологічного часопису "Sprawozdania archeologiczne" який видається Інститутом археології і етнології Польської академії наук в Кракові. На обкладинку видання поміщено фото знахідок з розкопок на багатошаровому поселенні Рованці-Гнідавська Гірка біля Луцька, які проводились експедицією ДП "Волинські старожитності". Це дві посудинки - глек др. пол. ХІІІ ст. і чаша культури лінійно-стрічкової кераміки (неоліт, V тис. до н.е.). Автор фото - Бардецький Андрій. У цьому ж номері опубліковано статтю про результати досліджень на Гнідавській Гірці у 2010 році англійською і польською мовами. http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/load/naukovi_statti_bardeckogo_a_b/bardetskiy_andriy_new_materials_from_the_excavations_of_a_multi_period_settlement_of_rovantsi_hnidavska_hirka_lutsk_raion_volyn_oblast/28-1-0-128
24-26 травня у м.Луцьку та селищі Шацьк відбулася XLV Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція "Минуле і сучасне Волині та Полісся: Шацьке поозер'я у світовій та українській історії", що об'єднала дослідників з різних куточків України, Польщі, Росії та Казахстану. Конференція організована Управлінням культури Волинської облдержадміністрації, Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки, Волинським краєзнавчим музеєм, Музеєм Замойських у Замості, Музеєм археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету ім. Василя Каразина, ДП "Волинські старожитності", Волинською обласнолю організацією Національної спілки краєзнавців України, Громадською організацією "Волинський регіональний центр історичних досліджень", Харківським міським національним громадьким об'єднанням казахстанців "Бірлік". З привітальним словом до учасників конференції виступили представник Надзвичайного і Повноважного Посла Казахстану в Україні З.Турісбекова, декан історичного факультету Анатолій Шваб, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, директор музею Замойських в Замості Анджей Урбанські. Під час конференції було презентовано новий науковий проект "Трансєвразія", покликаний об'єднати сили українських, казахстанських та польських вчених у вивченні спільної світової культурної спадщини, популяризації історії та археології України, Казахстану, Польщі. Ще до проведення конференції у видавництві "Волинські старожитності" вийшо
... Читати далі »
18 травня 2013 р. з нагоди Міжнародного дня музеїв Волинський краєзнавчий музей та ДП «Волинські старожитності» в приміщенні Музею історії Луцького братства (вул. Кондзелевича 5) розгорнули експозицію матеріалів за результатами археологічних досліджень історичного луцького середмістя по вул. Кафедральній 13. Історія давнього Луцька притягує увагу широкого кола дослідників вже не одне десятиліття, проте тисячолітнє місто досі зберігає багато загадок. Писемні джерела проливають світло на історичні події давнини, але до повної реконструкції минулого ще далеко. Незважаючи на значну роботу археологів, що проводилась ними в Луцькому замку, доводиться констатувати: територія Старого міста в археологічному плані є значно менш дослідженою. Під час проведення земляних робіт у старій частині міста по вул. Кафедральній, 13 було виявлено залишки історико-архітектурних об'єктів XVI-XVII ст. Археологічні дослідження проводилися на цій ділянці у 1997 – 1998 рр., проте не були завершені. 2012 року було розпочато роботи з метою повного дослідження ділянки. Результат не забарився: за кілька місяців робіт було розкрито перший ярус підземель та виявлено скарб новітнього періоду. Це – свинцевий гаманець, в якому зберігалося 2 золоті каблучки та 5 срібних монет початку ХХ ст. Метою нововідкритої виставки є звіт про результати початкового етапу дослідження. До уваги відвідувачів – колекція знахідок із об’єктів і культурного шару розкопу: зразки будівельного матеріалу різних історични
... Читати далі »
16 травня в приміщенні Волинської облдержадміністрації відбулася нарада на прохання Німецької Спілки по догляду за військовими похованнями з приводу проведення ексгумаційних робіт на території Волинської області. У нараді взяли участь заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк (головуючий), керівник представництва в Україні Німецької Спілки по догляду за військовими похованнями Ханс Ульріх Шрадер, представники влади та органів охорони культурної спадщини області, міст Луцька та Володимира-Волинського, а також представник ДП «Волинські старожитності» Михайло Вашета. За інформацією наданою паном Шрадером на території України відомо про близько 400 тис. поховань вояків вермахту, з них ексгумовано на сьогодні 135 тис, а до третини немає доступу через забудову чи руйнування поховань. Про можливість проведення робіт на території сіл Волинської області та центральних частинах міст Володимира-Волинського та Луцька і просили представники Спілки. В ході обговорення досягнуто усної домовленості про співпрацю Спілки з ДП «Волинські старожитності». Після надіслання Спілкою повного переліку місць запланованих робіт та картографічних матеріалів, будуть висловлені пропозиції ДП «Волинські старожитності» щодо вироблення договору про співпрацю. Нагадаємо, що згідно чинного законодавства, подібні роботи повинні проводитися під наглядом спеціаліста-археолога, а у випадку виявлення культурного шару чи археологічних об’єктів, зупинені до їх повного дослі
... Читати далі »
16 травня 2013 року в рамках днів науки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на історичному факультеті відбувся круглий стіл «Стан та перспективи збереження історико-культурної спадщини Луцька», організований історичним факультетом та Волинським регіональним центром історичних досліджень. Власне, відбулося представлення останнього, метою діяльності якого організатори вбачають в консолідації науковців, громадських діячів, журналістів, студентів та влади стосовно дослідження, збереження та популяризації історичної спадщини Волині. Модераторами круглого столу були декан історичного факультету Анатолій Шваб та старший викладач кафедри документознавства та музейної справи, директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. На круглому столі виступили: Олексій Златогорський з доповіддю про проблеми збереження археологічних пам’яток Луцька; студент 5 курсу історичного факультету, співробітник ДП «Волинські старожитності» Микола Собуцький з темою «Археологічні дослідження на вулиці Кафедральній, 13»; професор, завідувач кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Михайло Кучинко розповів про давньоруські пам’ятки на карті сучасного Луцька; краєзнавцеь, громадський діяч Іван Шворак з доповіддю про збереження пам’яток архітектури цегляного стилю; краєзнавцеь, громадський діяч Ігор Левчук з темою «Юридично-правові питання збереження пам’яток Луцька»; краєзнавці Олександр Котис та Артур Альошин розповіли про Луцьку синагогу
... Читати далі »
16 квітня 2013 р. у рамках днів науки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у приміщенні бібліотеки історичного факультету відбулася презентація видань ДП «Волинські старожитності»: навчального посібника Михайла Кучинка, Зоряни Кучинко та Олексія Златогорського «Історія культури Волині давнього та середньовічного часу» та збірника наукових статей «Інтелектуальна еліта Волині» (упорядник Геннадій Бондаренко). На заході автори навчального посібника розповіли про зміст книги, історію її написала та особливості оформлення. Геннадій Бондаренко представив видання, в якому зібрано історико-біографічні нариси про видатних діячів Волині від давнини до середини ХХ ст. На заході також власне видавництво представив киянин Олег Філюк, книги якого з історичної та археологічної тематики можливо було придбати у вестибюлі факультету.
5 років пройшло як немає з нами Віталія Володимировича Шкоропада - організатора археологічної науки на Волині. Все, чим тепер гордиться волинська археологія, - його рук справа... Пом'янемо
"Вахта Пам'яті" - прийнята традиційна організація пошукових та ексгумаційних робіт, коли організатори досліджень запрошують на роботи волонтерів з інших країн. Нещодавно такі роботи завершилися на Зеєловських висотах під Берліном у німецькому містечку Клессіні (12-15 квітня) та у польському містечку Костшині-над-Одером (12-21 квітня). З української сторони від ВГО "Союз "Народна Пам'ять" за сприяння Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війн
та політичних репресій брали учать археологи ДП "Волинські старожитності" (Луцьк) Олексій Златогорський, Віталій Затворніцький, Тарас Верба та та пошуковці ГО"Пошук-Захід" (Ужгород) Олександр Русин і Генадій
Бокоч.
Учасники експедиції в Німеччини вивчають аерофтозйомку
Дослідження у Німеччині були організовані німецькою пошуковою організацією «V.B.G.O» і зосереджені на території колишньої братської
могили, розташованої на південному сході Клессіна, під високими
пагорбами, на яких у 1945 році проходила німецька лінія оборони. Після війни з цього місця було проведено перепоховання, і у наш час ця
територія використовується фермерами. Проте, як зазначив керівник
«V.B.G.O»&nb
... Читати далі »
Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій спільно з Всеукраїнським громадським об'єднанням "Союз "Народна Пам'ять" при підтримці Благодійного фонду "Родина Мать" 29-31 березня 2013 р. у м. Києві провели міжнародну конференцію "Пам'ять жива", присвячену проблемам пошуково-меморільного руху в Україні, архівним та польовим дослідженням історії Великої Вітчизняної війни. Пленарне засідання конференції відкрив Віце-прем'єр міністр України Олександр Вілкул, який у своєму слові зазначив, що уряд підтримує історико-пошуковий рух на Україні та виступив з ініціативою про створення до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні меморіального комплексу "Дзвін Перемоги", виготовленого з металу, зібраного пошуковцями на полях битв. Його планується встановити на кордоні трьох держав - України, Росії та Білорусі.
Виступ Віце-прем'єр-міністра України Олександра Вілкула
«Щорічно пошуковці в наших країнах знаходять і проводять перепоховання
тисяч солдатів, які загинули у Великій Вітчизняній війні. Необхідно
створити єдину систему обміну інформацією», - сказав відповідальний
секретар
... Читати далі »
24 березня 2013 року у прямому ефірі Харківського обласного державного радіо у щотижневій програмі "Муравський шлях" ведуча Ірина Мироненко запросила до розмови археологів з Волині та Слобожанщини: Олексія Златогорського та Тетяну Крупу. Вони розповіли про дослідження у м. Володимирі-Волинському та про перспективи подальших спільних робіт на території Волинської області та у рамках проекту "Шовковий шлях".
Польське телебачення «Солідарність-Люблін» розмістило в інтернеті власні матеріали про виставку «Прихована історія: археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського 2010-2012 років». Розміщуємо їх на нашому сайті для ознайомлення широкого загалу.
Інтерв’ю з Ярославом Жилкіним – відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення памʼяті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України
В інтерв’ю Ярослав Олександрович запевнив, що цьогорічне фінансування ексгумаційних робіт у Володимирі-Волинському буде розглянуто на засіданні Комісії і, ймовірно, забезпечене українською владою. «Моє особисте переконання, - сказав Я.Жилкін, - що всі загиблі чи замордовані повинні достойно бути поховані і достойно увіковічнені… Фахівець. дослідник…, який працює повинен абстрагуватися від будь-якого тиску суспільства, політики, будь-яких поглядів… Тобто, це повинна бути незалежна думка».
Інтерв’ю з Олексієм Златогорським – керівником ексгумаційних досліджень на Володимир-Волинському городищі, директором ДП «Волинські старожитності»
В інтерв’ю Олексій Златогорський не згоден з висновками польських археологів, що жертвами 1940-х років на городищі у Володимирі-Волинському були євреї.
... Читати далі »
У Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Прихована історія: археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського 2010-2012 років». Про знахідки на території городища присутнім розповів співробітник Волинського краєзнавчого музею Михайло Вашета. Відтак відбулася презентація книжки Сергія Панишка та Олексія Златогорського «Археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського в 2010-2012 роках». Потім пройшло обговорення результатів розкопок та перспектив подальших досліджень. «Завдяки волинським археологам знайдено місце масового розстрілу жертв політичних репресій. Сподіваюся, що ці матеріали проллють світло на ті трагічні часи. Були виділені кошти на ексгумацію, вдалося перепоховати 748 останків. Цього року кошти також виділять, щоб продовжити цю роботу до повного вивчення території. Знайдені матеріали дуже важливі, бо останнім часом стало дуже багато політики. Треба уникати, щоб цією тематикою займалися не науковці, а політикани, які використовують події у своїх цілях», - зазначив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення памʼяті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Ярослав Жилкін.
У Волинському краєзнавчому музеї відбулася презентація наукової монографії Людмили Стрільчук та Віталія Стрільчука "Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва". В монографії досліджено і висвітлено інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва. Використано значний документальний і фактологічний матеріал, присвячений комплексу проблем, українсько-польській взаємодії у сфері культури і мистецтва, освіти, науки і вищої школи, засобів масової інформації, реституції культурних цінностей, молодіжної політики, спорту, охорони здоров'я, туризму, співпраці національних меншин тощо. На заході виступили автори, Олександр Курилюк, Володимир Лисюк, Кшиштоф Савіцькі, Михайло Яцишин, Олександр Гаврилюк, Василь Ворон та інші. Монографія вийшла у видавництві ДП "Волинські старожитності".
5 березня 2013 року о 12 годині у приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки «Прихована історія: археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського 2010-2012 років» та презентація книги С.Д. Панишко, О.Є. Златогорський «Археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського в 2010-2012 роках».
Протягом сезонів 2010-2012 рр. тривали археологічні дослідження ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «ОАСУ» ІА НАН України на городищі в м. Володимир-Волинський. Першочерговим завданням експедиції було дослідження замку Казимира, відомого в писемних джерелах, але прихованим нашаруваннями століть. В 2010 р. було проведено роботи з розкриття східної частини фундаменту замкових мурів. Знахідки княжих часів поряд зі стінами впевнено підтверджували високий статус міста, відображений у писемних джерелах. Поодинокі знахідки ХХ ст. вважались результатом перекопу, аж поки під кінець сезону не було виявлено поховання. Після розчистки верхніх кістяків стало зрозуміло, що їх десятки, і це лише на невеликій ділянці досліджень. В 1997 році на городищі проводились ексгумаційні роботи львівським обласним товариством «Пошук» спільн
... Читати далі »
