Для дослідження низки пам'яток на території літописного села (міста у давньоруський час) створено Шепельську рятівну археологічну експедицію.
Довідка: Вперше Шепель в літописі згадується під 1097 р. В 1541 р. князь луцький Лев Свидригайло надав Шепель Бернатові Ольгердові. В 1836 р. власником Шепеля був Божидар-Підгородецький, фільварок якого розташовувався на городищі. Під час першої світової війни поблизу церкви розташовувався бліндаж генерала О.Брусилова, а за радянські часи на території городища розмістили тракторну бригаду.
На території села та його околицях відомі наступні пам'ятки археології:
1. Пам'ятка національного значення городище давньоруського часу ХІ-ХІІІ ст. Розташоване на північній околиці села, в урочищі «Вал», на високому мисі правого берега р. Серни, над заболоченою низовиною. Городище розміром 140х160 м, укріплене валом висотою 5-6 м і ровом глибиною 6 м і шириною 22 м. Не дивлячись на мисовую схему організації оборони, городище це за планом ідентичне таким пам'ятникам, як Острожець, Посників, Одеради. Майданчик має з двох сторін прямолінійні контури (з північного сходу і південного сходу), а з останніх — округлий контур. В'їзд розташований з північного сходу і є п
... Читати далі »
Завершено археологічні дослідження у м.Луцьку по вулиці Глушець,61 на земельній ділянці, відведеній НВТзОВ "Пресдеталь" ЛТД для будівництва та обслуговування виробничої бази. Археологічні дослідження проводились у відповідності до ст.37 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" за кошти Замовника в період з 22 березня по 21 квітня 2010 року експедицією ДП "Волинські старожитності" під керівництвом Златогорського О.Є. У складі експедиції працювали співробітники Баюк В.Г., Ліщук Б.Л., Вашета М.П., Баран В.В., Стаднік А.Ю., Охріменко В.Г. та Бардецький А.Б. Земельна ділянка знаходиться у південно-східній частині міста, на другій надзаплавній терасі правого берега р.Стир, на території історичного урочища "Бівуаки", за 50 м на північ від двошарового поселення зарубинецької та вельбарської культур по вулиці Глушець та за 400 м на схід від багатошарового поселення ранніх слов'ян, давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. та пізнього середньовіччя XVII-XVIII ст. по вулиці Бринського. Ділянка проведення археологічних робіт протягом другої половини ХХ ст. зазнала значного антропогенного впливу - внаслідок індустріальної спеціалізації району багато археологічних пам'яток були або знищені або значно поруйновані. На розкопі зафіксовано нищення культурного шару до глибини 3,0 м від сучасної поверхні. Не вдалося і виявити об'єктів, проте виявлений матеріал суттєво доповнив історичні дані. В результаті проведення дослідження прослідковано три етапи заселеності даної території до часу
... Читати далі »
Велика сила інтернету! Інформація про нищення Шацького городища заполонила простори інформаційних полів. У понеділок о 8.00 Шацька районна адміністрація зібрала позачергову нараду. Ще у суботу завдяки начальнику районного відділу культури на території городища були розміщені таблички з інформацією про заборону крадіжки землі. Нині (після наради) городище постійно охороняють міліціонери, навколо нього викопано рів - щоб призупинити проїзд на територію пам'ятки. Районна рада прореагувала дуже швидко. Молодці!
Ви можете собі уявити, щоб з давньоруського городища крали землю? Виявляється у Шацьку - це звичайне явище. Вже три дні з давньоруського городища на східній околиці селища місцеві селяни підводами, візками вивозять землю під свої городи, клумби, і просто на підсипку дороги... Явище унікальне в пам'яткоохоронній справі і напено (швидше за все) сплановане шановним шацьким геростратом, директором "Лісової пісні" Карпуком Віктором Наумовичем, депутатом обласної ради. Інакше це "нашестя саранчі" пояснити іншим чином, логікою людською дуже важко... Міліція відмовляється приймати заяви, районна рада - ніяк не реагує. Але районна рада має опікуватися схоронністю городища відповідно до договору із Управлінням культури і туризму ВОДА... У понеділок до Шацька приїде комісія... Мінімум штрафу для Районної ради складе 15 мільйонів гривень...
В результаті ранжування понад 300 000 підприємств України за офіційними даними Державної статистики Державне підприємство "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України посіло 8 місце серед підприємств державної форми власності за критерієм "Продуктивність праці".
25-26 березня 2009 року у м.Луцьку відбулася наукова конференція "Любартовські читання", присвячена 25-річчю Луцького державного історико-культурного заповідника і проведена ним же. На конференцію були подані матеріали працівників ДП "Волинські старожитності": - О.Златогорський, С.Панишко Про металургійне виробництво в районі Луцька у XIV столітті; - М.Кучинко, О.Златогорський Поселенський комплекс Луцька та його околиць XIV-XVІІ століть Матеріали конференції опубліковані у збірнику "Старий Луцьк. Вип.6". Статті наших працівників найближчим часом будуть розміщені на сайті.
16-17 березня у м.Ржешув (Польща) при Окружному музеї відбувалася звітна конференція, присвячена археологічним дослідженням на території Польщі, України, Словаччини. Від ДП "Волинські старожитності" були подані наступні матеріали:
- Віктор Баюк Обстеження району давньоруського городища Борисковичі у сезоні 2009 року;
- Олексій Златогорський, Сергій Демедюк Дослідження Шацького городища на Волині у 2009 році;
- Олексій Златогорський, Андрій Бардецький Дослідження багатошарового поселення Гнідавська Гірка біля Луцька у 2009 році.
На конференції виступив з доповіддю наш науковий співробітник Сергій Демедюк. Планується видання збірника матеріалів конференції. Після опублікування матеріали наших працівників будуть розміщені на сайті.
Сьогодні у приміщенні ДП «Волинські старожитності» відкрилася фотовиставка «Минуле на долонях». Співорганізаторами стали ДП «Волинські старожитності» та управління культури і туризму.
На близько тридцяти фотокартках показано найважливіші минулорічні досягнення волинських археологів. У 2009 році волинські археологи провели близько 30 розкопок. Кожне з них по-своєму унікальне, кожне принесло цікаві знахідки та нові відкриття. Найважливіші з них – це розкопки у Володимирі-Волинському, Шацьку, Рованцях, Садові та Хрінниках. Так, у княжому місті виявили фундамент невідомої споруди. Попередньо її ідентифікували як культову споруду (синагогу). Унікальність її в тому, що про цю споруду немає відомостей у писемних джерелах. Знахідки такого рівня траплялися у княжому місті років п’ятдесят тому. У шацьку проведено розкопки городища давньоруських часів. Знахідки (монети, чимало пломб, персні тощо) дозволяють стверджувати, що саме там знаходилося літописне місто Рай. Досі науковці ідентифікували з літописним містом городище поблизу села Яревище Старовижівського району. Стародавнє село Садів відоме з давньоруських часів, проте розкопки там проведено вперше. У селі Рованці Луцького району в урочищі Гнідавська Гірка досліджено багатошарову пам’ятку. Цю місцина вже віддавна досліджують археологи. Минулорічні розкопки також дали багатий матеріал для досліджень.
Є на фотовиставці світлини й інших розкопів. Через брак місця деякі розкопки представлені усього однією фотографією. Від
... Читати далі »
25 січня 2010 року у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація книги «Поєднані Волинню». В ній представлено історичні нариси директора цього закладу Олександра Булиги, створенні у період з 1992 по 2009 роки та присвяченні історичним постатям, біографії та праця котрих пов’язанні з минулим історичної території, яка займає сьогодні Рівненську та Волинську області, частково Тернопільську, Хмельницьку, Житомирську, Львівську, а також землі сучасних Польщі та Білорусі. «Поєднанні Волинню» виходять у світ завдячуючи сприянню дочірнього підприємства «Волинські старожитності» державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» інституту археології НАН України.
Тема нищення культурного шару пам'ятки громадянкою Цицик І. знайшла своє відображення і в программі К.Стогнія. Громадянка заявила, що нічого не знала про пам'ятку археології...
Матеріал із сайту http://play.ukr.net/chanels/show/id/69/#lp=1&vi=81141&vk=ca55d3ae4ef610ffda1b30e2a51555f3
ДП "Волинські старожитності" спільно з Волинською обласною організацією УТОПІК у видавництві "Твердиня" випустили Матеріали ІІІ Міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції "З'їзд європейських монархів у Луцьку в 1429 році", що відбулася 24 січня 2009 року. Серед матеріалів збірника - стаття Златогорського О. та Панишка С. "Дослідження Волинської філії ДП "ОАСУ" об'єктів XIV-XV ст. на Волині у 2008 році", що розміщена у каталозі статей сайту.
За інформацією сайту Волинської обласної державної адміністрації
У п’ятницю, 2 жовтня о 15 годині у рамках виставки „Кліо: Назад до
Європи” йтиме мова про археологічну спадщину Волині. У холі сесійного
залу обласної ради (Київська площа, 9) директор ДП „Волинські
старожитності” Інституту археології НАН України Олексій Златогорський
познайомить відвідувачів виставви з результатами археологічних
досліджень на Волині 2008-2009 років. Відбудеться також презентація
першого числа альманаху волинезнавства від ДП „Волинські
старожитності”. Управління культури і туризму
облдержадміністрації запрошує студентів та викладачів, краєзнавців,
представників засобів масової інформації до розмови про актуальні
проблеми збереження багатої археологічної спадщини нашого краю. Вхід
вільний.
Польовий комітет Інституту археології НАН України прийняв заявки на отримання Відкритих листів від працівників ДП "Волинські старожитності": - заступника директора Ромашковця О.П. на розвідки і експертизу землевідводів на території Ківерцівського та Рожищенського районів Волинської області; - наукового співробтіника Демедюка С.В. на розвідки і експертизу землевідводів на території Шацького, Любомльського, Турійського, Старовижівського районів Волинської області; - наукового співробітника Баюка В.Г. на розвідки і експертизу землевідводів на території Луцького і Горохівського районів Волинської області; - наукового співробітника Охріменка В.Г. на розвідки і експертизу землевідводів на території Камінь-Каширського, Любешівського, Маневицького районів Волинської області; - наукового співробітника Дем'янчука Д.Г. на розвідки і експертизу землевідводів на території Ковельського і Ратнівського районів Волинської області.
Урочище Могилки в селі Боратин - давно відома в історіографії пам'ятка. Писали про неї і Я.Фітцке, і В.Конопля, і В.Оприск, і М.Кучинко, і Г.Охріменко. Дослідження проводив Денис Никодимович Козак. Нині на пам'ятці будуються адвокат Сафулько і один суддя. Без коментарів.
Нині на місці цих вельбарських жител - "хі-хо-хатинки" волинських геростратів
