Поки відбуваються своєрідні археологічні "канікули", працівники ДП "Волинські старожитності", окрім проведення все ж таки у такий зимовий холодний період археологічних експертиз, намагаються як ширше інформувати громадськість про свою діяльність. Сьогодні, 17 лютого 2011 року відбулася наша зустріч з педагогічним колективом та учнями Заборольської школи Луцького району. Приводом для зустрічі стали не лише вихід книги про пам'ятки археології Луцького району, а й перспективи археологічних досліджень у селі у цьому році. Олексій Златогорський розповів про археологічні дослідження на Волині у 2009-2010 роках, зазначивши, що протягом цього періоду дослідження проводилися майже на 40 пам'ятках, ознайомив з методикою проведення археологічних досліджень. "На території села Забороль, - зазначив він, - є аж шість (!) археологічних пам'яток від доби бронзи до давньоруського часу. І можливо цього, 2011 року, на одній із ній будуть проведені рятівні розкопки". У своїй розповіді директор ДП "Волинські старожитності" наголосив також на важливості збереження історичної спадщини, яка останні роки зухвало нищиться і забудовниками і "чорними" археологами. Віктор Баюк показав слухачам цікаві цьогорічні знахідки з розкопів, привернувши увагу учнів до шпори та її призначення, давньоруських стріл та інших артефактів. Зустріч завершилась передачею до бібліотеки школи нового видання ДП "Волинські старожитності".
Довідка. На території села Забороль відомо шість пам'яток
... Читати далі »
Під час презентації видання "Пам'ятки археології Луцького району Волинської області" Михайла Кучинка та Олексія Златогорського відбулася передача відреставрованих знахідок Волинському музею. Посуд, виявлений під час досліджень у Шеплі ("горщик-холодильник" і "горщик-микрохвильвка" - як їх охрестили) були реставровані з десятка уламків. Інші знахідки, передані музею - це вироби їз металу, в тому числі кольорового (від римських монет до ікони Смоленської Божої Матері ХІХ ст.), виявлені під час досліджень у селі Рованці.
Під час проведення презентації. Виступає директор музею Анатолій Силюк
Передача відреставрованих експонатів. Олексій Златогорський та Олена Бірюліна.
15 лютого 2011 року о 10.00 у приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбудеться презентація книжки Михайла Кучинка та Олексія Златогорського "Пам'ятки археології Луцького району Волинської області"
У видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшла монографія Евеліни Кравченко "Кизил-кобинська культура у західному Криму". Видання знайомить з археологією Криму доби пізньої бронзи та раннього заліза, що є узагальненням археологічного матеріалу, відомого як кизил-кобинська культура. Розглянуто і проаналізовано матеріальну культуру пам'яток Західного Криму, здійснено хронологічне визначення її комплексів і їх синхронизацію із іншими регіонами. Кизил-кобинська культура подається у контексті загальнопричорноморської культурно-хронологічної схеми. Усебічно розглянуто питання матеріальної культури, належної літописним таврам. Книга стане в нагоді історикам, археологам, викладачам вишів і шкіл, студентам, а також усім, хто цікавиться старожитностями півдня сучасної України.
Волинські археологи відреставрували два горщики, знайдені біля городища в Шеплі
Уламки двох керамічних посудин разом з іншими знахідками волинські археологи знайшли ще минулого року при розкопках давньоруського поселення біля городища в селі Шепель Луцького району. Разом з іншими знахідками, уламки віднайшли в одному житлі. Нещодавно посуд відреставрували. З'ясувалося, що це були два горщики одного типу, але різного розміру та призначення. Більша посудина (діаметр - 26 см, висота - 31 см) призначалася для зберігання їжі, найімовірніше каші. Вона має видовжений корпус. Такий горщик не вельми зручно засовувати у піч, зате зручно закопати наполовину у землю і там зберігати страву. Грунт охолоджував страву, завдяки чому вона довше зберігалася. Менший горщик (діаметр - 10,5 см, висота - 11 см) призначався для розігріву їжі. Розміри меншої посудини дозволяють зачерпувати кашу з більшого горщика. Відтак кашу розігрівали у печі. На користь цієї здогадки свідчить те, що менший горщик сильно обпалений, бо частіше був у печі. - Обидва горщики явно місцевого виробництва, бо виготовлені на ручному гончарному колі, - розповів старший науковий співробітник ДП "Волинські старожитнотсі" Віктор Баюк. - Тип і орнаментація горщиків широко відомі в домонгольський час. Посуд датується кінцем Х - першою половиною ХІ століття. Після наукової обробки горщики поповнять фонди Волинського краєзнавчого музею.
До честі працівників Луцької міської ради і не в останню чергу, напевно, міського голови варто зазначити, що відділ охорони культурної спадщини Департаменту культури та збереження історичної спадщини ради приніс офіційні вибачення ДП "Волинські старожитності" за свої "пошуки аналогій". Щоправда, визнали це як "непорозуміння під час переписки", яка, нагадуємо, була лише в односторонньому порядку. Надіємось, що подальші відносини волинських археологів з міською владою обласного центру міститимуть лише конструктив, а не простистояння.
ДП "Волинські старожитності" отримало листа від Луцької міської ради
щодо землевідводу громадянина Куксенко Н.В. по вулиці Героїв УПА.
Подаємо документ дослівно і з коментарями:
У документі (Звіті), що отримала міська рада вкралася друкарська
помилка - замість 0,8 м комп'ютер видав 0,08 м. Але нижче у Звіті
стоїть фотографія - де видно і розміри шурфа і його глибина, і власне
є і знахідки.
Дуже прикро, що Микола Ярославович навколо себе назбирав
"прохфесіоналів", яким довічно заборонено проводити археологічні
дослідження на території України (Мазурик Ю.М. - це ж як треба
"досліджувати", щоб отримати такий припис від Академії наук!!!), або
тих, хто проводивши ексугмаційні дослідження в Луцьку - понищили
культурний шар Старого міста і нічого не знайшли, написавши у своєму
так званому Звіті, що розстріляних у Луцькій тюрмі 1941 р. "мабуть
вивезли у невідомому напрямку" (Годле
... Читати далі »
За крок до сенсанції: спочатку Волинь, а Київ - потім?
Кандидат історичних наук Сергій Панишко - не лише знаний науковець, доцент кафедри археології Волинського національного університету імені Лесі Українки, а й заступник директора державного підприємства "Волинські старожитності" Інституту археології НАН України. А ще Сергій Дмитрович - добрий товариш, колишній колега (разом працювали у відділі охорони пам'яток Волинського краєзнавчого музею) і герой мого історичного детективу "Замок королеви Бони". Тому ми давно на "ти". Отже...
- Нещодавно громадськість відсвяткувала 70-річчя створення Волинської області, але мало хто знає: назву наша земля отримала від літописного міста Волинь, що нині величається як Грудек Надбужник на території Польщі. - Я б не був таким категоричним. Треба розібратися, що було раніше: курка чи яйце. Тобто чи край отримав назву від міста, чи місто - від краю... - Але існує версія, що поляки навмисно перейменували місто, аби українці й думати забули про повернення своїх історичних земель... - Дещиця правди в такому твердженні, мабуть, є. Останнім часом нам дуже важко сперечатися із західними сусідами. Бо до української науки в усій Європі ставляться я к до пасербиці... Самі винні... Розплодили величезну кількість псевдодослідників, які стверджують, що Христос за походженням гуцул, а Єрусалим - прадавнє українське місто..
... Читати далі »
У видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшов навчальний посібник М.М.Кучинка та О.Є.Златогорського "Пам'ятки археології Луцького району Волинської області". У виданні на базі археологічних пам'яток коротко висвітлені господарство, суспільні відносини, матеріальна і духовна культура давнього та середньовічного населення Луцького району. В книзі узагальнено результати досліджень пам'яток археології регіону В.Антоновичем, К.Мельник, Я.Фітцке, О.Цинкаловським, Д.Козаком, І.Свєшніковим, Ю.Захаруком, М.Пелещишиним, М.Кучинком, С.Панишком, Г.Охріменком, С.Терським, О.Златогорським, В.Коноплею та ін., зроблено акцент на їх охороні. Авторами подано також повний реєстр відомих і нововідкритих пам'яток в населених пунктах району, уточнене їх місцезнаходження, з'ясована етнокультурна належність та датування. Книга стане внагоді вчителям, студентській та учнівській молоді, краєзнавцям і всім шанувальникам старовини.
Довідка. Михайло Кучинко - доктор історичних наук, професор, відмінник освіти України. Завідувач кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Волинського національного унівенрситету імені Лесі Українки. Коло наукових інтересів - археологія Західної Волині, Холмщини та Підляшшя княжої доби, проблеми русько-польського порубіжжя ІХ-ХІІІ ст. та етнокультурних процесів на території Побужжя. Автор понад 250 публікацій, в тому числі 14 монографій та навчальних посібників. Олексій Златогорський - директор ДП "Волинські старожитності" ДП НДЦ "Охоронна арх
... Читати далі »
22 грудня 2010 року під головуванням Президента України Віктора Януковича відбулося засідання Громадської Гуманітарної ради, на якому було розглянуто питання збереження та охорони культурної спадщини в Україні. Президент констатував, що Україна має безцінну культурну спадщину, що становить невід'ємну частину пам'яті та історії українського народу, яку необхідно зберегти і передати майбутнім поколінням. "Рівень суспільної опіки над такими об'єктами є випробуванням на нашу державну зрілість, на нашу європейськість, про яку ми весь час кажемо. Це - надзвичайно складна і відповідальна справа. ... Я вимагатиму суворого покарання за протиправні дії, маніпуляції об'єктами культурної спадщини. Ми зараз цю роботу проводимо разом із правоохоронними органами. І я хочу застерегти всіх - про це кажу публічно - застерегти тих, хто має такі плани на майбутнє. По-перше, це не вдасться, по-друге, ми з ганьбою припинимо будь-які намагання робити це в Україні. ... На мій погляд, прозорі механізми будуть стимулювати роботу як фахівців - археологів, реставраторів, дослідників, так і інвесторів. Головним завданням держави має стати створення привабливих умов для залучення в цю сферу інвесторів. Для цього насамперед необхідно провести інвентаризацію з подальшою папсортизацією всіх об'єктів культурної спадщини. ... Читати далі »
У видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшов том "Археологічні дослідження в Україні 2009". На 506 сторінках щорічника Інституту археології НАН України розміщені інформаційні повідомлення про роботу археологічних експедицій 2009 року. Збірник стане в нагоді науковцям, студентам і всім, хто стежить за розвитком сучасної археологічної науки.
Протягом 15-20 листопада 2010 року відбулася спільна експедиція ДП "Волинські старожитності" та Рівненського обласного краєзнавчого музею у Корецькому районі Рівненської області. Метою експедиції було обстеження пам'яток археології на території району. Всього було обстежено 54 пам'ятки, з них 49 були виявлені вперше. Серед цікавих пам'яток - курганні групи біля с. Устя та м.Корця, городище у с. Сапожин, рудня пізньосередньовічної доби у с. Залізниця. Результати обстеження ляжуть в основу Зводу пам'яток історії та культури Корецького району, який планується випустити у 2011 році.
Річка Случ біля села Устя. "Волинська Швейцарія"
Дослідження рудні біля с. Залізниця: Олександр Ромашковець, Сергій Панишко, Валерій Самолюк
11-12 листопада 2010 р. у м. Винниках Львівської області відбувся Міжнародний науковий семінар "Археологія українсько-польського пограниччя", організований Історико-краєзнавчим музеєм м. Винники та НДЦ "Рятівна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. Науковцями ДП "Волинські старожитності" на семінарі були представлені наступні виступи: - Лукомський Ю., Панишко С. Піч для випалу цегли XIV-XVI ст. у Володимирі-Волинському; - Златогорський О., Демедюк С. Археологічні дослідження у смт. Шацьк 2009-2010 рр.; - Баюк В. Споруда пізнього середньовіччя поруч з давньою дорогою Луцьк-Володимир-Волинський. За результатами проведення семінару планується видати збірник статей та матеріалів. На відкритті археологічної виставки виступає Денис Никодимович Козак
У місті Камені-Каширському Волинської області 27 жовтня 2010 р. відбулася XXXVII Всеукраїнська історико-краєзнавча наукова конференція "Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини", організована низкою державних та наукових інституцій. На конференції були представлені виступи, присвячені як історії населених пунктів Камінь-Каширського району, так і інших населених пунктів Волинської області. До початку конференції видано збірних її матеріалів. Працівники ДП "Волинські старожитності" виступили з наступними доповідями:
- Златогорський О., Вашета М. Результати археологічної експедиції в село Стобихва Камінь-Каширського району;
- Златогорський О., Демедюк С. Дослідження Шацького городища на Волині у 2009 році.
Окрім того, у збірнику конференції представлені статті науковців про результати спільної етнографічно-археологічної експедиції у с.Стобихва (А.Дмитренко, Л.Мірошниченко-Гусак, Ю.Буйських, О.Березко, Т.Будь, І.Калюшик) та про діяльність ДП "Волинські старожитності" (М.Кучинко, Т.Садовник). Частина статей збірника найближчим часом буде розміщено у Каталозі статей сайта.
27 жовтня 2010 року у місті Ковелі відбулися заходи з вшанування та перепоховання захисників Вітчизни. Попередньо працівниками ДП "Волинські старожитності" під керівництвом Златогорського О.Є. було здійснено археологічне дослідження поховання радянських воїнів, що загинули при визволенні Ковеля у 1944 р. На північно-західній околиці міста було виявлено 8 поховань (7 солдатів і 1 офіцер). Атрибуція проведена за наявним у похованні супровідним матеріалом: офіцерським планшетом та патронами радянського зразка. Всі загиблі мали значні ушкодження в районі черепа, не сумісні із життям. Іменних капсул у могилі не було, а тому встановити імена похованих на сьогоднішній день не можливо. Всі обов'язки з перепоховання взяло на себе комунальне підприємство "Добробут". Мітинг, який відбувся на закритому кладовищі по вулиці Незалежності, зібрав майже 1000 чоловік. Прийшли віддати останню шану ветерани, представники міської влади, вчителі, учні.
Нещодавно
завершила польові дослідження Хрінницько-Волинська археологічна
експедиція. Про них нам розповів заступник директора Інституту
археології НАНУ Денис Козак.
-Денисе
Никодимовичу, експедиція у Хрінниках вже стала традиційною, триває
більше десятка років. Які результати маєте цього року? -
Хрінницько-Волинська археологічна експедиція триває вже 18 років. Вона
діє цілий рік: три місяці польового сезону, а решта часу триває
лабораторна обробка матеріалу. Щороку маємо якісь відкриття, які не
перестають дивувати вже вісімнадцятий рік. Цей сезон також цікавий. Ми
почали досліджувати найвищу точку урочища Шанків Яр. І нарешті,
здається, знайшли пояснення назві урочища. Ми натрапили на садибу
місцевого феодала польсько-литовської доби XIV-XV століття. Ймовірно,
його звали Шанко, Шанків або якось так. Очевидно, з того часу це
урочище і називається Шанків Яр або Шанкове поле. Це дуже цікаво як для
історії села, так і для науки, бо польсько-литовська доба - це біла
пляма не тільки в історії Волині, але й України. Якісь писемні
свідчення є, але археологічних даних майже немає. А без них повністю
розкрити історію того часу неможливо. Особливо життя економічного,
оскільки писемні дані стосувалися в основному політичних подій, життя
князів чи місцевих князьків. ... Читати далі »
На малій батьківщині відомого архітектора в селі Усичі Луцького району встановили пам'ятник
Широкому
загалу не давно стало відоме ім'я ще однієї видат ної людини - архітектора Мар'яна Перетятковича, який народився в Усичах Луцького району.
Він автор багатьох проектів. Споруди Перетятковича досі прикрашають Пе
тербург, Москву, Варшаву та інші міста Росії, Польщі та Греції. Відкрив
Перетятковича директор Торчинського музею Григорій Гуртовий. Саме він
розшукав чимало інформації про нашого земляка, в тому числі його
знімки. Пошуки з іншого боку розпочала Олена Перетяткевич з Брянська.
Вона розшукала чимало представників цього роду по всьому світі: в
Росії, Україні, Польщі, Казахстані, Ізраїлі, Аргентині, Чилі. -
Моя бабуся родом з України, вона жила у Кам'янці-Подільському і в 1913
році виїха ла у Росію, - розповіла Олена Перетяткевич. - Потім бабуся
пот рапила у дитбудинок. Все життя вона шукала своїх родичів і хотіла
повернутися в Україну. Проте НКВС не дозволив. Пошуки я почала у 2003
році. Коли почала їздити по українських архівах, зрозуміла, що
Перетятковичі і Перетяткевичі - усі родичі. Скажімо, у Хмельницькому
архіві я знаходжу лист, а відповідь на нього є в Житомирському архіві. Чимало
з Перетяткевичів вже побували на Волині. Цього року вони знову приї
... Читати далі »
24 вересня 2010 року у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 140-річчю від дня народження Федора Штейнгеля - видатного музейника Волині.
Ще до початку конференції Рівненським музеєм та ДП "Волинські старожитності" було видано збірник її матеріалів як "Наукові записки. Випуск VIII". Матеріали науковців, розміщені у Збірнику відображають сучасний стан досліджень Волині, а також музейні та краєзнавчі дослідження України. Ряд статей проілюстровані фотографіями, таблицями, які опубліковані вперше. Статті працівників ДП "Волинські старожитності" розміщені на нашому сайті в каталозі статей.
У видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшлі нові видання: - "Луцьк: Фотоальбом". Упорядник і автор тексту Феодосій Мандзюк. Видання зверстано у комп'ютерному центрі видавництва "Волинські старожитності" під керівництвом Камінського В.В. На світлинах нового фотоальбому постають замок-фортеця XIV cт., старовинні храми і будівлі, споруджені у XVII-ХІХ ст., затишні мальовничі вуличкі старого міста, різноманітні фестивалі, фольклорні свята, нічні арт-шоу, лицарські турніри тощо. - Збірник поезій "Метелики дитинства". Автори збірки - учні Ратнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, члени літературного гуртка "Поетичне слово". До кінця року наше видавництво планує випустити наступні видання: - Кучінко М.М., Златогорський О.Є. Нариси археології Луцького району. Навчальний посібник; - Матеріали ХХХV Міжнародної наукової конференції "Минуле і сучасне Волині і Полісся: Луцьк в історії Волині та України"; - Археологічні дослідження в Україні 2009 року. Офіційне видання Інституту археології НАН України. - Наукові записки з проблем волинезнавства. Випуск ІІ. У видавничому "портфелі" ще є багато задумок, які можуть бути зреалізовані до кінця року.
В Інституті археології НАН України вийшло два нових видання відомих українських дослідників-археологів: Дениса Никодимовича Козака "Етюди давньої історії України" та Олександри Деонізіївни Козак "Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії".
У першому виданні подається опис восьми найбільш цікавих знахідок Д.Н.Козака, здобутих протягом більш ніж 30-річних польових експедиційних досліджень. Ці археологічні пам'ятки відносяться до різних періодів давньої історії України: енеоліту, бронзового віку, ранньозалізного та давньослов'янського періодів. Вони залишені різними етнічними групами: балто-слов'янами, давніми слов'янами - венедами, давніми германцями - готами, але всі вони жили на землях України і пов'язані з глибинними пластами історії українського народу. В книзі містяться численні ілюстрації - схеми, рисунки, фотографії, реконструкції.
Видання про давніх киян присвячено новому напрямку антропологічних досліджень - палеопатології. Джерелознавчу базу складають кісткові рештки з поховань, знайдених на території давньоруського Києва. У монографії розглядаються такі хвороби, як отити, менінгіти, захворювання респіраторного тракту, а також цинга, анемія, туберкульоз, проказа, наводиться система їх діагностики на кістах та аналізується їх розпоширення у давньоруському місті. Окремі розділи присвячено аналізу та інтерпретації травм, професійних змін опорно-рухової системи чоловіків і жінок Києва. Демографічні показники розглядаються на тлі поширення захворювань у предс
... Читати далі »
Обращаются к Вам члены международной организации «Клуб потомков Перетятковича», участники ХХХVМеждународной научно-практической конференции «Прошлое и настоящее Волыни и Полесья. Луцк в истории Волыни и Украины».
Колыбелью нашего древнего славного рода стала Ваша замечательная земля. Наш предок Криштоф Перетяткович был бурграбом Луцка в середине XVIIвека. Его деятельность, значение для истории Украины, Польшы, России получила высокую оценку у многих учёных-историков, в... Читати далі »
Слова,
наведені у заголовку даної статті, належать голові Волинської обласної
державної адміністрації і адресовані археологам. «Побалувались і будя.
Я почув вас, а ви почуєте мене. Більше діалогу не буде, далі будуть
працювати спеціально навчені люди. Повірте, вони є». Так закінчив свою
гнівну промову Борис Климчук.
Чим же так роздратували
губернатора волинські археологи? Виявляється, тим, що згідно з існуючим
пам'яткоохоронним законодавством намагаються проводити охоронні
археологічні дослідження пам'яток, які перебувають на землях, що
приватизуються. «Поки я живий, — рвав на собі сорочку Б. Климчук, — не
дам обдирати людей. І хапугам по руці. Хто б за ними у Києві не стояв,
чи академік Тронько — старенький дідусь, який реально не знає, що
робиться».
Хамство на адресу Героя України академіка НАН України
П. Т. Тронька, яке засвідчує не надто високий інтелектуальний рівень
обласного начальника, насправді мало адресуватися мені — академіку НАН
України П. П. Толочку. Бо саме я, висловлюючись
... Читати далі »
Конференція відбудеться 15-17 вересня у м.Луцьку на історичному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки (вул.Шопена,24). Програма конференції розміщена у каталозі файлів. У рамках конференції відбудеться зустріч родини Перетятковичів зі всього світу.
Вишків - колишнє село сусіднього з Луцьким Ківерцівського району, що ще у радянській час увійшло до складу обласного центру Луцька, його північний буфер з Липлянами Ківерцівщини. Передмістя зі своїми вуличками, будинками, церквою, кладовищем і зі своїми старожилами-господарями. Привітні "вишківці" (а тепер - жителі вулиці Селищної) до сьогодення дивують лучан своїм "добридень" та доброзичливістю. Хоча до сих пір, не дивлячись на луцьку прописку, сплачують податки за землю Жидичинській сільраді. Сьогодні Вишків за новим Генпланом розвитку міста включений до складу Резервних територій для житлового будівництва. Славиться він також "рибними місцями", оскільки поруч протікає річка Стир, і про це детально розповідають деякі рибацькі інтернет-сайти. Але ніде на сайтах, і тим більше на генпланах ви не взнаєте про те, що Вишків - давнє історичне село, перші згадки про яке відносяться до XVI століття. Окрім того, у період давньоруської держави - це передмістя княжого Лучеська. Велика міська агломерація навколо давньоруського Луцька (села Рованці, Теремне, Гуща, Красне, Гнідава, Княгинінок, Яловичі, Полонка, Забороль, Вишків, Яровиця, Волиця та ін.) на сьогоднішній день забута не лише чиновниками, яким би піаритися на цій темі і розвивати туризм у міста, але й багатьма дослідниками... У 1920-х роках дослідження у Вишкові організував Державний археологічний музей з Варшави за участю його директора Романа Якимовича, зберігача фондів Стефана Круковського та Лева Чикаленка.
... Читати далі »
Нещодавно Турійською селищною радою було подано до ДП "Волинські старожитності" проект землеустрою щодо зміни меж слища Турійськ. "Волиньводпроектом" розроблено новий генплан населеного пункту, на якому відображено практично все: від нових земель для житлової забудови до офісних чи складських приміщень ТзОВ "Аміла". Не має лише земель історико-культурного призначення. Звичайно, навіщо вони селищу? На форумі туричан мешканці цікавляться своєю історією, але практично жодної наукової чи хоча б правдивої інформації ніхто не подає... Хоча відомий дослідник волинських городищ Павло Раппопорт у своїй книзі "Військова архітектура західноруських земель X-XIV ст." зазначає: "Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р.Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині." Раппопорт визначає городище унікальним для Західної України та й більшість дослідників його підтримують. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х-ХІV ст. Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв'язку з Любецьким з'їздом князів. Свого часу і Олександр Цинкаловський писав про Турійськ наступне: "В 1205 р. Турійськ несподівано захопили війська литовців і ятвягів. В 1366 р. Т
... Читати далі »
Шацьке городище - є унікальною пам'яткою не лише Шацького поозер'я, воно займає помітне місце на карті археологічних пам'яток Західної України. Городище, яке сучасні науковці поки що обережно ідентифікують з літописним Раєм, на якому вже другий рік підряд тривають рятівні археологічні розкопки. Дослідження дають нові унікальні знахідки, аналогів яким важко відшукати, кожен рік добуваємо нові знання про минуле нашого краю. Нажаль, окрім позитиву, хочеться відмітити негативні фактори сучасної екзистенції пам'ятки. На географічній карті культурного лиха України городище відмічено як таке, що нищиться оранкою. Не дивлячись на чинне законодавство на пам'ятці досі існують людські городи, вивозиться земля, не має охоронних знаків... Гірше того, городище не впорядковане і таким чином втрачає привабливість як об'єкт туристичного відвідування. Групи туристів екскурсоводи вивозять лише на берег озера Люцимера, де і розповідають про історичне та культурне значення пам'ятки. А все це недоліки роботи Шацької селищної ради, на яку покладені зобов'язання по охороні та облаштуванні городища відповідно до Охоронного договору. Прикро було цього року дивитися на хащі некошеної високої трави на пам'ятці, яка не лише знижувала естетичну привабливість, а й заважала проведенню досліджень. Та добре, що знайшлися добрі люди в районному осередку Партії регіонів. Археологи не зверталися до партійців - це була їх власна ініціатива: вийшли і за два дні скосили бадилля, прибрали пам'ятку.
... Читати далі »
Ми вже повідомляли про надзвичайну знахідку у селищі Цумань Ківерцівського району цього року – поховання невідомих червоноармійців. Працівниками ДП „Волинські старожитності” було досліджено 10 кістяків воїнів 1941 року. Завдяки ініціативі голови Цуманської селищної ради Олександра Кобилана 22 серпня 2010 року у селищі відбулися траурні заходи з вшанування та перепоховання захисників Вітчизни. Мітинг, який відбувся на місцевому кладовищі, зібрав майже 1000 чоловік, багато молоді прийшли віддати останню шану. Виступили представники керівництва району, селищний голова, начальник Цуманської рятівної експедиції Андрій Бардецький. Як справедливо відмітив Олександр Кобилан, „воїни – хоча і не були мешканцями селища, назавжди стали його громадянами... адже вони захищали наші домівки у ті важкі дні 41-го. Нажаль поки що н
... Читати далі »
ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «ВОЛИНСЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР «ОХОРОННА АРХЕОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ» ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас взяти участь у І Міжнародній конференції «РОДОВІД ЛУЦЬКА», присвяченій 925-й річниці літописної згадки про місто Луцьк, яка відбудеться у м.Луцьку 15-17 вересня 2010 року.
Планується робота секцій:
Археологія і історія Луцька і Луцької землі;
Визначні родини в історії Луцької землі;
Родина Перетятковичів в історії Волині та світу
Влада і історія
Просимо до 10 вересня повідомити про згоду на участь в роботі конференції за адресою: ДП «Волинські старожитності», вул.Коперніка,36а, м.Луцьк, Волинська область, Україна, 43010, або електронною поштою: vf_oasu@mail.ru.
Минулого тижня у Шацьку працювала археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності». Археологи досліджували ділянку поруч з тією, котру вивчали минулого року. Розкоп заклали розміром 6х14 метрів. Цьогорічні розкопки тільки підтвердили думку про те, що урочище Сад – унікальне з точки зору археології. Відкрито кілька готських та давньоруських жител ХІ-ХІІ століття, господарські ями. Дослідники знайшли чимало кераміки, виробів із заліза: наконечники стріл лука та арбалета, шпори. Трапився також срібний римський динарій другого століття нашої ери. Його чеканили у часи імператора Траяна або Антонія Пія. Та справжньою сенсацією став невеликий виріб з рогу. На ньому зображено голову вовка чи дракона. – Достеменно не можемо сказати для чого був призначений цей виріб, - пояснив керівник Шацької експедиції Сергій Демедюк. – Із рога вирізьблена зооморфна голова чи то вовка, чи то дракона. З іншого боку ріг шліфований, тож можливо це була накладка, прикраса до чогось. Крім голови звіра ріг орнаментований трикутниками. Утруднює ідентифікацію те, що виріб з рога знайшли у культурному шарі, а не в котромусь із жител чи господарських ям. Тому наразі археологи навіть не беруться стверджувати чи цей дракон належав германським готам, чи над ним працював слов’янин. До речі, на розкопі знайшли чимало виробів із рога. Дослідники сподіваються знайти аналоги в науковій літературі й таким чином розшифрувати шацьку знахідку.
У рамках XVII міжнародного молодіжного фестивалю «Володимир-2010» відбулося засідання круглого столу. Зорганізували його Володимир-Волинська міська рада, ДП «Волинські старожитності», Володимир-Волинський державний історико-культурний заповідник та Володимир-Волинський історичний музей. – Історія не стоїть на місці, - сказав у вітальному слові учасникам засідання Андрій Шоцький, заступник володимир-волинського міського голови. – Звичайно, Володимир повинен розвиватися. Він повинен шукати сучасні технології, розвивати інфраструктуру, але разом з тим ми повинні звертатися до історії. Тому наша зустріч глибоко символічна. Круглий стіл зібрав істориків, археологів та краєзнавців, які цікавляться історією Володимира-Волинського. Розмова почалася з розповіді кандидата історичних наук Сергія Панишка про археологічні дослідження в древньому княжому місті. Вже завершено розкопки по вулиці Драгоманова, 19, де минулого року виявлено невідому монументальну споруду. Вчені досі остаточно не ідентифікували її. Тож поки що мають право на життя дві версії: і про сакральну споруду (синагогу), і про виробничий характер споруди. Нині продовжуються розкопки на володимирському городищі. Там знайдено залишки стін замку Казимира ІІІ. У рамках круглого столу було презентовано книжку відомого львівського дослідника Святослава Терського «Княже місто Володимир». Це підсумок його досліджень Володимира та Володимирщини. Науковець зазначив, що дослідження міста проходило певними хвилями, п
... Читати далі »
3 липня 2010 року розпочалася спільна етнографічно-археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» та Волинського національного університету ім.Лесі Українки у селі Стобихва Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області. Експедиція фінансується за рахунок коштів ДП «Волинські старожитності» та мецената Вадима Вороб’я. Останній планує побудувати у селі музей історії та відновити давню Успенську церкву. У складі експедиції працюють: Алла Дмитренко – кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи Волинського національного університету ім. Лесі Українки, керівник етнографічної експедиції; Олексій Златогорський – директор ДП «Волинські старожитності», керівник археологічної експедиції; Людмила Мірошниченко-Гусак – старший науковий співробітник відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею; Юлія Буйських – аспірантка кафедри етнології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка; Михайло Вашета – науковий співробітник ДП «Волинські старожитності». Студенти-музеєзнавці Волинського національного університету (ІІ курс) у селі Стобихва проходять етнографічну практику. Вже на сьогоднішній день зібрано польові етнографічні матеріали, записано розповіді старожилів села, проведено шурфування пам’ятки археології – багатошарового поселення доби міді, бронзи, Київської Русі та пізнього середньовіччя на східній околиц
... Читати далі »
Протягом червня 2010 року Луцька рятівна археологічна експедиція проводила дослідження на ділянці відведеній під індивідуальну житлову забудову в урочищі «Куповаті», на околиці села Рованці Боратинської сільської ради. Територія урочища разом з сусідніми «Панський город» та «Гнідавська гірка» була заселена ще з часу неоліту, однак найбільший розвиток тут відбувся протягом ХІ-ХІІІст., коли ці території складали комплекс південних передмість княжого Луцеська. Суцільним розкопом було досліджено площу в 156м.кв., виявлено багатий культурний шар та різночасові об’єкти. Культурний шар розкопу хоча і перемішаний, однак чітко розділявся на часові горизонти. Тут виявлено знахідки, які можна віднести до часу Вельбарської культури (германські племена готів), культури типу Лука Райковецька (слов’яни) та давньоруського періоду. Вельбарська культура представлена фрагментами лощеного посуду коричневого та темного кольорів хорошої якості з вінцями характерними для цього часу. Слов’янські старожитності представлені фрагментами кераміки гіршої якості, з характерним для цього періоду хвилястим врізним орнаментом. Найбільш багатим виявився шар періоду Київської Русі. Виявлену у більшій кількості кераміку «курганного типу» з гострим відтягнутим до низу краєм можна продатувати кінцем Х-ХІст. До цього часу можна також віднести і виявлені в розкопі індивідуальні знахідки – срібну сережку, перстень з схематичним малюнком хреста та половинку бронзової іконки-складня
... Читати далі »
У м. Володимирі-Волинському експедиція ДП "Волинські старожитності" під чітким керівництвом кандидата історичних наук Сергія Панишка працює вже з квітня місяця. Роботи археологів охоплюють два розкопи: - на місці невідомої монументальної споруди XIV-XV ст. по вулиці Драгоманова; - на території дитинця давньоруського Володимира (городища). На сьогоднішній день проведені всі підготовчі роботи по реконструкції монументальної споруди. Завдяки співпраці з відомим дослідником давньоруської архітектури Юрієм Лукомським (Львів) знято плани і почато роботи з розбірки споруди. Унікальними виявилися знахідки на території дитинця: окрім матеріалів розстріляних радянським НКВС польських громадян, вже виявлено до десятка стріл давньоруського часу, князівські булли, пізньосередньовічні монети, амфори та горщики і, найголовніше - кам'яні фундаменти однієї із веж замку Казиміра. Роботи тривають.
Один житель Цуманя якось надумав заливати стяжку в гаражі. Почав копати.
Коли раптом лопата дзенькнула об метал і разом із землею чоловік зачерпнув
роздроблені кості. Потім побачив каску. Одразу ж повідомив про це райвідділ міліції та відділ МНС.
Було вилучено усі небезпечні знахідки, зокрема дві одиниці зброї. Голова Цуманської селищної ради Олександр Кобилан почав шукати археологів,
які могли б професійно дослідити поховання. Відтак за справу взялися співробітники
ДП «Волинські старожитності». Як бачимо навіть ділянку під будівництво гаража
треба все-таки попередньо обстежувати фахівцям. Бо й невеликий клаптик землі
може ховати чимало таємниць. – Коли ми приїхали, то земля вже була значно перекопана. Після розчищення,
ми знайшли десять кістяків, – розповів Андрій Бардецький, керівник Цуманської
експедиції, зорганізованої коштом ДП «Волинські старожитності». – Ймовірно,
раніше це була дерев’яна споруда типу льоху. За розповідями місцевих жителів до
війни на цьому місці стояв магазин. Після аналізу знахідок стало зрозуміло, що
це останки червоноармійців, які загинули у 1941 р
... Читати далі »
Практично кожний волинський археолог у будь-який час звертає свою увагу на легендарне місто короля Данила – літописний Угровськ. Століття тривали його пошуки по дві сторони Західного Бугу. І коли зусиллями Сергія Панишка та директора Любомльського музею Олександра Остап’юка городище було злокалізовано у с.Новоугрузьке Любомльського району – серцем кожен дослідник відчув свою причасність до відкриття. Три польових сезони принесли очікувані результати – окрім чисельних знахідок ювелірних коштовних виробів, колекції кераміки, досліджено кам’яну вежу, що охороняла підступи до кордонів міста… Дослідження були припинені за відсутності фінансування. Пам’ятка, досліджена лише частково, залишилась лише під охороною прикордонної застави. Та шлях «чорним» археологам до неї був відкритий. До того ж робить свою справу і річка Буг – щороку берег давньоруського міста підмивається і тисячі квантів інформації «упливають» в його водах. У 1930-х роках, як пише Саша Сінкевич, на території окольного міста Угровська знайшли чималий скарб! «В одного дядька на ділянці ріс величезний дуб, якого ледь могли обхопити кілька дорослих чоловіків. Дерево вподобали два брати з іншого боку Бугу, які вмовили селянина продати їм дуба і пристали на дядькову умову викорчувати й пенька. Насилу його витягши, не йняли віри: просто під корінням лежав великий горщик із золотими чи срібними монетами. Чоловік, що дуба продав, з того всього збожеволів. Та й ті брати не дуже тим скарбом покористувалися: було те з
... Читати далі »
Цьогорічний польовий сезон виявляється
надзвичайно вдалим для учасників Шепельської рятівної археологічної експедиції
ДП „Волинські старожитності” Інституту археології Національної академії наук України.
Після успішних розкопок в ур. „За містом” експедиція продовжує свою роботу
на ближньому посаді городища Шепель, поруч з оборонним ровом та валами давньої
споруди.
"Окрім об’єктів та матеріалів періоду Київської Русі (ХІ-ХІІ ст.) виявлена
незвична для регіону споруда" - заявляє керівник експедиції Віктор Баюк. Це велика
(8х4 м) землянка, розділена вузьким коридором на дві камери. Перша камера являє
собою півовальну споруду з рівними стінками та значною кількістю глибоких
стовпових ям. Друга, прямокутна в плані, має в дальньому
... Читати далі »
Очевидно, волинська археологія кане в Лету. Бо вона не потрібна новій владі. Нещодавно на оперативній нараді голова облдержадміністрації Борис Клімчук вирішив показати археологам, де раки зимують. І факт для цього знайшов кричущий – мовляв, вимагають «архітектори-гробокопатєлі» 1 700 гривень за гектар від людини, яка хоче посадити 200 гектарів смородини. Контролюючі служби взяли під козирок: про проведення перевірок ДП «Волинські старожитності» вже повідомили Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Контрольно-ревізійне управління у Волинській області, УБОЗ та Інспекція по цінам. До слова, ці служби вже неодноразово перевіряли ДП «Волинські старожитності» й жодних порушень не виявили.
Нагадуємо вартість послуг ДП «Волинські старожитності»: погодження місця розташування ділянки – 156,82 гривні; землевідведення, зміна цільового призначення, землевласника чи землекористувача – 1181,23 гривні, землевідведення для сільськогосподарського виробництва – від 400 до 1181,23 гривні. Саме таку ціну було виставлено і виробнику, що має намір садити смородину. Тож очевидно, що голова облдержадміністрації оприлюднив явно неправдиву інформацію.
Що ж до вказівки заступнику Олександрові Курилюку дізнатися про результати роботи археологів – як образно висловився Борис Клімчук, «скільки черепків накопали», то можемо дещо підказати.
У 2009 році волинські археологи провели близько 30 розкопок. Найважливіші з них – це розкопки у Володимир
... Читати далі »
За сприянням ДП "Волинські старожитності" Волинським краєзнавчим музеєм видано І випуск "Волинського музейного війсника" (упорядник - Силюк А.М.). У віснику вміщено нормативну базу щодо діяльності музеєв України, Закони України що регулюють роботу музейників, археологів та краєзнавців.
19-21 травня 2010 року в Інституті українознавства ім.І.Крип'якевича НАН
України (м.Львів) відбулася VII Міжнародна наукова конференція
"Археологія Заходу України", на якій були представлені виступи
працівників ДП "Волинські старожитності": - Златогорський О., Козак О. Археологічне та антропологічне
дослідження погосту церкви Івана Хрестителя XVI-XVII ст. у м.Луцьку у
2008-2009 рр.; - Панишко С. Стіжкові городища Волині; - Баюк В. Дослідження у с.Боратин поблизу Луцька в 2009-2010
рр.; - Охріменко Г., Кричевський О. Матеріали з археологічних
пам'яток біля с.Набережне Демидівського району Рівненської області; - Охріменко Г., Березко О. До питання про поховальний обряд
стжижовської культури.
На початку
травня 2010 року працівники ДП «Волинські старожитності» отримали інформацію
від місцевого жителя села Несвіч Луцького району про виявлене на його земельній
ділянці поховання. Ділянка знаходиться в
північній частині села, за 1,2 км на північ від сільської церкви. На місці
виявлення закладено шурф розмірами 1,2×0,7 м орієнтований по лінії
північ-південь. Кістяк людини лежав у випростаній позі, орієнтований головою на
схід. Руки складені на грудях. Поряд з кістяком траплялись перетлілі шматки
дерева. Біля голови із західного боку знайдено залізну оббивкуприкладу гвинтівки. Біля голови покійника були закопані 2 гвинтівки (системи Манліхер і Мосіна). Вони покриті корозією, дерев’яні деталі не збереглися. З впевненістю можна сказати що поховання належить по часу до
середини ХХ ст. Можливо, навіть, воїна УПА. Ні ґудзиків, ні відзнак у похованні
виявлено не було. Але у
самому шурфі трапилися також знахідки фрагментів кераміки культури
лінійно-стрічкової кераміки, культури багатоваликової кераміки,
тшинецько-комарівської культури і XVII ст. Це
випадково виявлене багатошарове поселення доби неоліту, бронзи та пізнього
середньовіччя найближчим часом буде внесено до Реєстру пам’яток археології
області.
... Читати далі »
Нещодавно розпочалася Шепельська експедиція дочірнього підприємства «Волинські старожитності». Археологи за короткий час дослідили чималу територію на околиці села Шепель Луцького району. Узвишшя неподалік річки було зручним для заселення, а тому тут жили люди від епохи бронзи до періоду Київської Русі.
На узвишші неподалік річки виявлено вісім об’єктів. З них одна споруда належала готам (вельбарська культура). Виявлено також яму зубрицької культури (ранні слов’яни) та два житла ХІ століття.
– Серед найцікавіших знахідок можна назвати уламок амфори межановицької культури епохи ранньої бронзи, готську фібулу (застібку), бронзове скроневе кільце, яке належало слов’янці, – розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Віктор Баюк.
Окрім жител і господарських споруд археологи натрапили на поховання стшижовської культури епохи середньої бронзи з супутнім обрядом. Там збереглися браслет та ціліська поховальна урна. Дослідження продовжуються, тому нові відкриття не забаряться.
Відповідно до наказу №12 від 11.05.2010 створено Боратинську археологічну експедицію. Керівником експедиції призначено молодого дослідника Віктора Баюка. Експедиція буде працювати до 31 грудня і проводити дослідження у селах Боратин (урочище "Могилки"), Рованці (урочище "Гнідавська Гірка", урочище "Панський город", урочище "Четвертий сінокіс") та у Новоставі.
Новостав. Горщик стжижовської культури епохи бронзи з багатошарового поселення
14 травня 2010 року на історичному факультеті Волинського національного університету ім.Лесі Українки (м.Луцьк, вул.Шопена,24) відбудеться презентація наукової монографії львівського дослідника Святослава Терського "Княже місто Володимир". Видання знайомить з результатами археологічних досліджень літописного Володимира, дає характеристику культурного шару на території дитинця замку, Окольного міста, середмістя, посадів. Висвітлена історична топографія давньоруського Володимира, господарська діяльність у місті, розвиток культури, міжнародних зв'язків, військової справи. Книга вийшла у видавництві Національного університету "Львівська політехніка" за фінансової підтримки ДП "Волинські старожитності".
Спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки ДП "Волинські старожитності" презентувало нове видання відомого дослідника археологічної спадщини Волині, консультантна підприємства, кандидата історичних наук Григорія Охріменка. Разом з Галиною Пашкевич та іншими авторами він підготував навчальний посібник "Розвиток землеробства на території Волині (VI-II тис. до н.е.)". Книга видана у Волинській обласній друкарні і присвячена темі становлення та розвитку землеробства на території Західної Волині в періоди неоліту, енеоліту та бронзи. Книга знайомить з матеріалами археологічних досліджень у селах Баїв, Голишів, Хрінники, Рованці (Гнідавська Гірка) тощо.
Експедиція ДП "Волинські старожитності" нині працює на території урочища "За містом" у селі Шепель Луцького району на багатошаровому поселені доби бронзи, римського часу (вельбарська культура) та давньоруського періоду.
Експедиція ДП "Волинські старожитності" під керівництвом Баюка В.Г. завершила попередні роботи на поселенні неолітичної доби, доби бронзи та давньоруського часу у с.Гірка Полонка Луцького району.
