3-5 червня 2011 року у м.Луцьку відбувся зліт геральдистів України у Луцьку, організований Українським геральдичним товариством, Волино-Подільською геральдичною колегією, видавництвом "Ініціал" та ДП "Волинські старожитності". Враження від наукової конференції одного з її учасників - В.Напиткіна передруковуємо з сайту українських геральдистів.
На подію завжди очікують геральдисти - і наші, і закордонні. Іноземні
делегації користуються нагодою і приїздять раніше - подивитися не лише
місто, де відбувається зліт, а й околиці. Надто ж зважаючи, що на Волині
є що подивитися. Але це факультатив для бажаючих; головне ж - власне
зліт. Кожен, хто брав участь у підготовці до подібних заходів, знає, як
важко буває узгодити розклад прибуття, програму, проживання, харчування -
нібито прості і очевидні речі, відсутність яких насправді може бути
дуже неприємною.
Луцьк виграв у Хмельницького, зламавши тим самим традицію збиратися раз
на 5 років саме в Хмельницькому. І жоден з учасників про це не
пошкодував, оскільки організатори і натхненники - Віктор Федосюк та
Сергій Ткачов, козаки Олександр Сокур, Анатолій Олексюк, осавул
Мирослава, комендант Тараканівського форту Сергій Мохновець, о.Микола
Гінайло, Павло Марходей, Олег Хомутенко, директор археологічної служби
"Волинські старожитності" Олексій Златогорський - підняли (тут всі були
одностайні) настільки високу планку, що поставити її ще вище буде дуже
важко. Зручне (5 хвилин від центру і вокзалів) місце проживання - готель
"Профспілковий" з чудовими співробітниками, маса роздаточної літератури
(програм і афіш), оформлення зали (прапори країн-учасниць з'явилися
вперше саме на луцькому форумі), почесний екскорт з представників
Козацького стрілецького братства в одностроях чорних запорожців, зручно
складена культурна програма (музей Волинської ікони, Луцький замок,
виїзна екскурсія в Дубненський замок і Тараканівський форт, вечеря в
підземеллі, виставка раритетів), прекрасне транспортне обслуговування и
частування (чого вартий лише козацький куліш біля Тараканівсього форту) -
таких ноу-хау було безліч. Так що наступникам буде важко :)
Від імені всіх учасників зльоту хочу висловити подяку всім, хто брав участь у підготовці зльоту.
В.Напиткін
***
А тепер трохи особистого.
Геральдисти в України не є однорідною масою. Є науковці, що гуртуються
навколо Українського Геральдичного Товариства і їздять на осінні наукові
конференції. Є колекціонери - власне, учасники зльоту. Є просто
зацікавлені, яким важить не обмін значками, а спілкування і культурна
програма. Спільна риса всіх цих напрямків - відсутність зміни. Кількість
учасників стабільна останні роки - з тенденцією до зменшення. Це дуже
прикро - але так є. Опосередковано це видно по пропозиціям провести
черговий зліт - ще 5 років тому поступало відразу декілька заявок, нині ж
традиційно лише одна. Два з трьох останніх злетів (Збараж і Луцьк)
забрав фактично один новий учасник форумів С.Ткачов. Це проблема не лише
геральдистів, а радше загальної ситуації в країні. Хтось вже не в силах
приїхати, зважаючи на поважний вік, комусь в наші розвеселі часи
елементарно не вистачає коштів. А когось, на жаль, вже нема.
Тим важливіше знаходити спільну мову і не тягти ковдру на себе заради
вдоволення власних матеріальних захцянок. Колекціонування тепер лише
одне з дуже багатьох можливих занять - в наші інтернетівські часи є
величезний вибір альтернатив. Як сказав К.Мочонов - на початку 90-х в
паперовій розсилці геральдичних новин було майже 4000 підписантів, в
наші електронні часи - лише 500. І це на весь ex-USSR!
Тому дуже дивним виглядає намагання певних осіб звести зліт до чистого
обміну значками. Замість розширення бази шляхом пошуку оцих самих
ноу-хау і залучення нових сил відсікаються учасники, які не вписуються в
ринкові відносини купівлі-продажу колекційного матеріалу. Зробити це
дуже просто - варто перенести традиційно суботню виїзну екскурсію на
робочий день (п'ятницю), а вихідні дні присвятити колекції. В реальності
для бажаючих потрапити на таку екскурсію це означає необхідність
витрачати не один день (п'ятницю) на дорогу, а вже два - четвер також
(оскільки екскурсія тепер, як сказано, проходитиме в п'ятницю, і
приїхати треба завчасно). Це автоматично тягне за собою втрату додатково
одноденної зарплати і необхідність додаткової ночівлі в готелі. З
огляду на сьогоднішні ціни, схожа ситуація в тому ж Луцьку (для
прикладу) потягла б до 350 гривень з людини (а з бодай скромним
харчуванням - і всі 400, себто 40-50 USD); водночас незрозуміло, що
таким делегатам робити в суботу і неділю - або їхати додому, або
тинятися чужим містом. А наступній зліт - в Полтаві - виходить саме з
подібних прагматичних міркувань. Тобто, ідея приблизно така: нехай нас
залишиться десяток, але це будуть "справжні" колекціонери. Несправжні
учасники можуть бути вільні. А саме такий підхід означає перетворення
зльотів на значкову біржу. Не більше того. Хоча з точки зору маркетингу
важить не кількість часу, проведеного в крамниці, а саме кількість
покупців - якщо вже вести мову виключно про торгівлю.
Чи не зависока ціна заради заробітку ідейних натхненників комерційного підходу?
