На Волині працювали польські дослідники Голокосту Протягом 2-6 серпня 2021 року на Волині працювала розвідкова історична експедиція від Меморіального музею Голокосту США у Вашингтоні, метою якої був збір інформації про збереження пам’яті про Голокост у нашому регіоні, запис свідчень очевидців про праведників світу, наших земляків, що рятували євреїв під час ІІ світової війни. Дослідження проводили науковці Музею Другої світової війни у Гданську (Польща) доктор історії Дмитро Панто та Бартоломей Гарба у співпраці із науковцями Ківерцівського музею (Оксана Сущук, Степан Войчик), Камінь-Каширського музею (Наталія Пась), Маневицького музею (Петро Хомич), Іваничівського музею (Лариса Куль), волинськими дослідниками Артуром Альошиним, Іваном Цимбалюком та Олексієм Златогорським. Прикріплення: Малюнок 1
|
Рік тому, у січні 2020 року працівниками ТзОВ "Спеціалізованої установи "Волинські старожитності" було виявлено пограбовану мародерами могилу польських прикордонників, що загинули у вересні 1939 року від рук червоноармійців-"визволителів" у с.Кропивники Шацького району. Оглянута могила була спільно з представниками Генерального Консульства Республіки Польща у м. Луцьку. Протягом року ми намагалися провести дослідження на місці могили, ексгумувати останки чи, хоча б встановити хрест пам'яті... Протягом року відчували лише протидію нашій діяльності. Хоча все розпочалося набагато раніше... 2015 рік. Будівництво лісової дороги неподалік від Кропивників ... Читати далі » Прикріплення: Малюнок 1
|
Виступ і презентація на онлайн конференції "Місця/місце пам'яті в польсько-українському діалозі порозуміння: (До 80-х роковин Катинського злочину)" 21 листопада 2020 року.
|
На Волині руйнується поховання польських солдатів Його виявили під час будівництва лісової дороги Окрім ґудзиків на місці поховання знайдено так званого "Жмудського ведмедя"
На поховання польських солдатів натрапили ще у 2015 році під час будівництва лісової дороги. Кістки, викинуті дорожньою технікою, зібрали та передали поліції. – Коли викопали кістки, лісничий викликав поліцію. Ті приїхали і забрали кості. Видно, нічого з ними не робили, не віддавали на експертизу. Я був у відпустці, приходжу на роботу, а в мене в кабінеті сумка з тими кістьми. Привезли мені їх – що хоч, те роби. Видно, відмахнулися від тої справи. Ніяких документів щодо цього нам в сільську раду (тоді ми ще не входили в Шацьку ОТГ) нам не надходило. Я звернувся до батюшки щодо поховання на сільському кладовищі. Він дозволив і ми поховали ті рештки, – розповів виконувач обов’язків Прип’ятського старостинського округу Шацької ОТГ Іван Гінчук. – На тому місці колись йшла вузькоколійка, була залізнична станція. Коли появилися м ... Читати далі » |
У «Кресовій книзі справедливих» згадується багатодітна польська родина Шишко з колонії Ведмежа Яма, матір яких трагічно загинула у липні 1943 року, а батько залишив дітей. Дітей прихистила українська родина, яку пізніше радянська влада заслала на Сибір. В джерелах по різному називається прізвище українців, але одна з дітей Шишко – Юлія у своїй розповіді впевнено називає їх Андрійчуками. Батько Родіон був старостою села при німецькій владі, син перебував у лавах УПА. Можливо це і врятувало дітей від смерті у буремному 1943 році. А далі – стало «прямим дороговказом» на Сибір. Повернення на рідну Волинь, життя за радянської влади – то вже інша історія. Та сама Юлія Костянтинівна у 1960-х роках навіть обиралася депутатом до обласної ради, а нині живе сама. «Бо я собі так живу і всьо…» - каже без гіркоти вона, але допомагають діти і родичі. Та то вже інша історія, сюжет для роману. |
На території монастирського комплексу у селищі міського типу Підкамінь проводять археологічні дослідження. Минулого тижня науковці Рятівної археологічної служби розпочали попередні роботи: шурфування на території внутрішнього дворика та нагляд за земляними роботами у місцях планованого пониження рівня поверхні.
Фото Рятівної археологічної служби «З історичних джерел відомо, що при монастирі тут довгий час існував цвинтар. Це підтверджують вже перші дні наших досліджень. Наше основне завдання - з’ясувати, на якій глибині знаходяться поховання та надати рекомендації виконавцям земляних робіт», - розповів керівник досліджень молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.
План монастиря. Автор Роман Берест (2008 р.) Замовником робіт є ... Читати далі » |
У Журавниках розчистили старе кладовище Про це "Волинь-нову" поінформував журавичіський сільський голова Віталій Сойко. За його словами, на старій частині кладовища вирубали кущі та прибрали могили. Втім він зізнається, що це лише початок, адже кладовище має чималу площу. Участь брали місцеві жителі, в тому числі й сільський голова. Кладовище прибрали від зайвої рослинності Підтримку акції надало Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку, розповів волинський історик та археолог Олексій Златогорський, який також брав участь у прибиранні кладовища. У Журавниках жило чимало поляків, які й поховані на місцевих могилках. Зокрема, останній довоєнний мер міста Познані Тадеуш Руґе. На кладовищі збереглися руїни костелу. |
Три нововиявлені пам’ятки археології дослідять науковці перед початком будівництва нової ділянки повітряної лінії електропередачі 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани. Одна з них розташована поблизу села Добрівляни Жидачівського району на Львівщині, дві інші - на Івано-Францівщині: поблизу села Журів Рогатинського району та села Тенетники Галицького району. Давні поселення потрапляють у межі будівництва опор лінії електропередачі і будуть частково зруйновані цими роботами. Пам’ятки виявили археологи Рятівної археологічної служби під час проведення розвідок у 2008 та 2011 роках, усі три поселення є багатошаровими, тобто були неодноразово заселені у різні часи протягом століть. Участь в експедиції беруть волиняни Михайло Вашета, Тарас Верба, Сергій Шабловський, Олексій Златогорський.
За матеріалами сайту: Рятівна археологічна служба"
... Читати далі » Прикріплення: Малюнок 1
|
Під патронатом ректорату Східноєвропейського національного університету ім.Лесі Українки та за сприянням Литовезької об’єднанної територіальної громади у Литовежі Іваничівського району відбувся науково-практичний українсько-литовський семінар «Балтійський аспект в археологічних дослідженнях на Волині», в якому взяли участь науковий керівник проекту Сергій Панишко, координатор проекту Тетяна Мамчич, литовські археологи Елєна Пранцкенайте, Рокас Краняускас (Клайпедський університет), старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас, археолог Олексій Златогорський, краєзнавець Анатолій Швед, голова Литовезької ОТГ Іван Іванчук, секретар Олена Касянчук, депутат Іван Романюк.
|
Метою Рівненської археологічної експедиції Інституту археології НАН України було зачистити стінки кар’єру для виявлення присипаного і знищеного культурного шару давньоруського часу. У складі експедиції працювали Олексій Войтюк (керівник), заступник сільського голови Грушвицької ради Володимир Михальчин, луцькі археологи Михайло Вашета, Олексій Златогорський, Володимир Чопюк, студенти Максим Залу ... Читати далі » |
З травня по червень 2018 р. Волинська археологічна експедиція Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України проводила дослідження давніх поселень в околицях сіл Марковичі та Роговичі Локачинського району Волинської області. Прикріплення: Малюнок 1 ·Малюнок 2 ·Малюнок 3 ·Малюнок 4 ·Малюнок 5 ·Малюнок 6 ·Малюнок 7 ·Малюнок 8 ·Малюнок 9 ·Малюнок 10 ·Малюнок 11 ·Малюнок 12 ·Малюнок 13
|
У Гданську (Польща) відбулася наукова конференція, організована науковим відділом Музею Другої світової війни та управлінням охорони пам’ятників Поморського воєводства Метою конференції, участь в якій взяли 23 науковці з академічних центрів Польщі та України, стала презентація найновіших результатів археологічних досліджень на місцях воєнних конфліктів чи злочинів (концентраційних таборів). «Археологія сучасності» або «археологія сучасних конфліктів і злочинів» – це нова наукова дисципліна. Вона досліджує, а також консервує матеріальні сліди історичних конфліктів, популяризує суспільні цінності. На конференції представлені виступи про методологію та історіографію «археології сучасності», дослідження Інституту національної пам’яті Польщі в Україні, Литві, Білорусі, археологічні дослідження в Польщі місць боїв та злочинів під час будівництва автострад, матеріальні сліди концатоборів в Черську, Плашуві, Гросс-Розені, Стуттнофі, сліди війни на території колишніх лемківських сіл, дослідження в районі Равки і Бзюри періоду І світової війни, пошук та дослідження збитих літаків 1939-1945 рр., 3-D модель польського підводного човна «Вічер» за результати підводних археологічних досліджень, археологічні дослідження поля битви під Вестерплятте, матеріальні сліди та могили на Вестерплятте, археологічно-ексгумаційні дослідження на Україні. Виступ волинського археолога Олекс ... Читати далі » |
Така пропозиція пролунала на науково-практичній конференції у Камені-Каширському У Камені-Каширському відбулася науково-практична конференція, приурочена до 70-річчя масової депортації волинян у 1947 році та 75-річчя знищення єврейського населення у 1942 році на Волині на тему «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині». Захід об’єднав близько 70 науковців та краєзнавців Волині та України, матеріали подані ними опубліковані у окремому збірнику.
Титульна сторінка збірника Голова Камінь-Каширської РДА Валерій Дунайчук і голова Камінь-Каширської райради Віктор Сус (ліворуч)
Захід об’єднав близько 70 науковців та краєзнавців Волині та України, матеріали, подані ними, опубліковані у окремому збірнику.На пленарному засід ... Читати далі » |
У Великій Яблуньці Маневицького району археологи дослідили поховання часів Першої світової Перша світова війна залишила помітний слід на карті Волинського Полісся, мовчазними свідками якої є збережені або знищені могили. У 1920-х роках польський уряд створив так звані міжнародні меморіали, де захоронені останки солдатів усіх воюючих сторін. Такі меморіали відомі у Тоболах, Рудці-Червинській, Олениному Камінь-Каширського району. |
3-4 листопада 2017 р. у Маневичах відбулися заходи з нагоди 50-річчя створення Маневицького краєзнавчого музею.
|
25 жовтня 2017 року відбулася міжнародна краєзнавча конференція «Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії», організована Любомльською райрадою, Любомльською РДА, СНУ ім.Лесі Українки, Центром дослідів Волині при СНУ, Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти, Волинським краєзнавчим музеєм, Любомльським краєзнавчим музеєм і Волинською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України. |
Учора відбулися урочисті заходи з відкриття монументу воякам УПА біля села Хотешів на Камінь-Каширщині. Були присутні голова районної державної адміністрації Валерій Дунайчук, заступник голови районної ради Сергій Дмитрук, представники інститутів громадянського суспільства району та області, ветерани визвольної боротьби, духовенство, громадськість, ЗМІ. Настоятель Свято-Миколаївського храму, декан Камінь-Каширського району отець Володимир звершив чин освячення пам’ятного знаку.
|
На гарячу лінію ВГО «Союз Народна Пам’ять» звернувся мешканець Старої Вижівки з інформацією, що неподалік села Борзова він випадково виявив останки солдата ІІ світової війни. |
Нещодавно відбулася спільна пошуково-розвідкова експедиція Спеціалізованої установи «Волинські старожитності», Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки, ГО «Пам’ять Вітчизни» на території Цуманської селищної ради та Берестянської сільської ради Волинської області, участь в якій взяли археологи, краєзнавці, студенти та школярі-скаути. Роботи проводилися на місцях боїв періоду І світової війни, коли тут стояв фронт у 1915 році (і навіть відомий Чапаєв перебував у Цумані) і відбувалися військові дії у 1916 році (під час Брусиловського прориву) та на місцях дислокації партизан періоду ІІ світової війни. |
3 квітня 1917 р. відбулася одна з трагічних подій Першої світової війни на Волині: використання німецьким командуванням забороненої усіма міжнародними конвенціями хімічної зброї, в результаті чого загинула велика кількість людей. |
На Горохівщині в селі Журавники археологи виявили митницю та військові поховання Днями у Журавниках, які межують із Львівщиною, археологи провели розвідкові дослідження. Як розповів директор спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, ще у 2015 році до них звернувся уродженець села, викладач Волинського національного технічного університету Іван Цимбалюк. |
А човен-довбанка то - давньоруський!
|
На Волині триває експедиція , присвячена подіям І світової війни – Брусиловського (Луцького) прориву. Організаторами пошуково-археологічної експедиції стали Спеціалізована установа «Волинські старожитності» та Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки під егідою ВГО «Союз Народна Пам’ять» та також за підтримки Фонда Анатолія Лісіцина в Україні. Експедиція проходить на території, де відбувалися кровопролитні бої у липні 1916 – квітні 1917 рр. за «Червищанський плацдарм» на р.Стохід і отримала таку ж умовну назву. У дослідженнях прийняли участь пошуковці (О.Златогорський, Д.Дем’янчук, В.Карпюк), скаути (К.Арбатов, Т.Вялкін, Б.Заланський), голова Олениненської сільської ради О.Сидорук, краєзнавець Валерій Андрушкевич, місцеві жителі. |
У Волинські області виявлено останки 21 польського легіонера У 1915 році біля с.Кукли Маневицького району Волинської області тривали запеклі бої між російською та австрійською армією. Поляки, як і українці, були у складі обох армій і відчули всі труднощі братовбивчої війни. Але, на відміну від нас, вони вийшли з цієї війни переможцями – отримали так довгоочікувану незалежність своєї держави. У с.Кукли загинуло до 50 польських легіонерів у складі австрійської армії, які тут же були поховані. За архівними даними у 1930-х роках частина з них була ексгумована і перепохована на Батьківщині, а 21 легіонер (імена їх відомі) залишені у землі волинського села. З часом, як це буває, навколо могили легіонерів виросло місцеве кладовище. В радянський час поховання поляків було свідомо забуте. Ніяких хрестів, насипів не залишилося. Більше 10 років пошуком могили земляків займався Ярослав Гурецкі і лише цього року польські дослідники спільно з українськими пошуковцями виявили місце поховання столітньої давнини. |
Нещодавно Луцьким міським управлінням юстиції Волинської області зареєстровано Громадську організацію «Чорний тюльпан. Волинь», куди увійшли волиняни – учасники гуманітарної місії «Евакуція-200» на Сході України з 2014 року. Громадська організація продовжить роботу «чорнотюльпанівців» відповідно до свого статуту та завдань місії, центральний офіс якої розташований у Києві. В першу чергу новозарєестрована громадська організація зосередить увагу на допомозі у пошуку інформації про військовослужбовців, які зникли безвісти чи потрапили в полон, проведенні пошуку, виявленні місць невідомих поховань, встановленні імен загиблих, перепохованні останків загиблих в зоні антитерористичної операції, а також – в увічненні пам’яті про них. Прикріплення: Малюнок 1
|
У четвер, 21 січня, Волинський краєзнавчий музей проводив круглий стіл на тему: «Проблеми та перспективи волинської археології». Робота круглого столу мала на меті обговорення особливо актуальних питань, що назріли на сьогоднішній день в нашій державі загалом та на Волині зокрема. Тому до участі були запрошені науковці, представники влади, краєзнавці, та всі кому не байдужа археологічна спадщина волинського краю, адже з кожним роком ми втрачаємо ту частину матеріальної культури котра могла би пролити світло на дописемний період нашої історії, а також підтвердити історичні дані з писемних джерел. В роботі круглого столу взяли участь археологи з Києва, Рівного, Луцька, волинські краєзнавці та історики, представники органів охорони культурної спадщини, та депутат Луцької міської ради Микола Собуцький. Він зокрема повідомив про початок робіт з консервації підвалів ХVІІ- ХVІІІ ст. на ділянці по вул. Кафедральній, 13. Заступником начальника управління культури Волинської ОДА Віталієм Стрільчуком була порушена проблема нормативної бази археологічних досліджень на території Волинської області, а також заявлено про всебічне сприяння проведенню подібних досліджень за умови подання відповідних програм. Серед обговорюваних тем пропонувалось створити загальну базу даних пам’яток археології з конкретизацією їх розміщення із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій. В тому контексті ... Читати далі » |
Наприкінці 2015 року завершила свою роботу спільна розвідкова археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» (Олексій Златогорський, Дмитро Дем’янчук, Андрій Трофімук) та Волинського краєзнавчого музею (Михайло Вашета, Тарас Верба) у с. Любитів Ковельського району Волинської області. На прохання місцевої громади Свято-Покровської церкви і ієрея о.Василя проведено дослідження на місці перенесення церкви, що нині під тиском часом розвалюється і може завалитися. |
На початку вересня 1915 р. на Волинь прибули польські легіони у складі австрійсько-угорської армії. Від 17 вересня до 10 жовтня тривали бої поляків з російськими військами в районі сіл Троянівка-Колки-Велика Медвежка. 18 жовтня XL корпус 8 армії генерала О.Брусилова перейшов у наступ по лінії р.Стир і 19 жовтня зайняв села Кукли і Яблунька. Проте 21 жовтня польські легіонери відбили Кукли, а 29 жовтня зайняли Кам'януху. |
19 листопада 2015 року на комунальному кладовищі м.Володимира-Волинського відбулося урочисте перепоховання жертв політичних репресій 1939-1940 рр. Дослідження на території Володимир-Волинського городища, місця, де загинули тисячі людей від рук НКВС та гестапо, тривають з 2010 року. Цього року експедиція ДП "Волинські старожитності" працювала завдяки Фундації Незалежності (Люблін, Польща), Ради Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва та Генерального консульства Республіки Польща у м.Луцьку. Було виявлено сміттєву яму, в яку закинули 13 жертв, розстріляних у потилицю. У церемонії перепоховання взяли участь священнослужителі різних конфесій, віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Запур, представник Фундації Незалежності Ян Федірко, міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, директор ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський, директор Володимир-Волинського історичного музею Володимир Стемковський, директор Володимир-Волинського історико-культурного заповідника Володимир Пикалюк, працівники культурних і наукових установ міста, громадські активісти.
... Читати далі » |
27-28 жовтня 2015 р. працівниками ДП «Волинські старожитності» проводилось дослідження у Низкиничах.У саркофазі полковника Миколая Киселя з крипти Успенської церкви села Низиничі, було виявлено певну кількість фрагментів текстилю та шкіри. Фрагменти знаходилось в хаотичному порядку розкидані по усій площині труни, перемішані з кістками, рештками деревини та трухи. Краї фрагментів були в більшості нерівномірні зі слідами пошкоджень. Попередній огляд та часткова механічна очистка дозволила виділити кілька груп тканин за текстурою : оксамит, атлас та полотняного переплетення. |
Нещодавно відбулися дослідження на території давньоруського городища у с.Литовеж Іваничівського району. Дослідження проводилися працівниками ДП «Волинські старожитності» та геофізиками із Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Ксенією Бондар та Іриною Цюпою. Під час дослідження за допомогою геофізичних методів за допомогою магнітометра було виявлено вежу XV ст., низку археологічних об’єктів. На ділянці розміром 30,0х38,0 м в середній частині городища виявлено стару кладку фундаментів будівлі того часу. На ділянці розміром 30,0х30,0 м в західній частині городища виявлено об’єкти давньоруського часу. |
Нещодавно відбулося перепоховання вісьмох бійців Радянської Армії, які загинули визволяючи Ковельську землю від німецько-фашистських загарбників в квітні-липні 1944 році |
З 5.10 по 10.10.2015 проходили спільні українсько-польські розвідкові роботи по встановленню місць поховань вояків корпусу охорони прикордоння Другої Речі Посполитої. В експедиції приймали участь представники ДП "Волинські старожитності", ДП "Рівненська старовина", товариство ветеранів КОП, прикордонної служби Польщі, археологи з м. Торунь та інші. В результаті робіт було встановлено місце розташування братської могили розмірами 2х3 м., в якій знаходяться рештки як мінімум двох військовослужбовців Другої Речі Посполитої. Об'єкт потребує подальших досліджень та повної ексгумації. Серед виявлених матеріалів є 2 жетони з іменами військових (перший ADAM KNIEJA, другий потребує додаткових робіт по ідентифікації), кокарди до головних уборів, військові гудзики. |
Наприкінці вересня 2015 року експедиція ДП «Волинські старожитності» провела розвідкові дослідження на території Низкиницького Успенського монастиря. Роботи були проведені за сприянням архімандрита Вікентія – настоятеля монастиря та відомого нововолинського краєзнавця Анатолія Шведа.
|
5 вересня 2015 року експедицією ДП «Волинські старожитності» Інституту археології НАН України було проведено одноденні археологічні розвідки з пошуку місця розташування середньовічного монастиря у селі Яревище Кримненської сільської ради Старовижівського району Волинської області. Розвідка була організована за кошти меценатів після інформації, що пам’ятку активно руйнують так звані «чорні археологи». Панорама пам'ятки
|
Вже двадцять другий польовий сезон на багатошаровому поселенні біля села Хрінники Рівненської області працює Волинська рятівна археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Нажаль, не має з нами засновника експедиції, дослідника минувшини Волині Дениса Никодимовича Козака. Але ми пам'ятаємо про нього і продовжуємо його справу.
Денис Козак під час досліджень у Хрінниках 2012 року
Нещодавно на базу практики прибули студенти І курсу історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, які замінили львівських студентів. На сьогоднішній день під керівництвом Антона Панікарського відкрито два житла, що належать східногерманському племені готів, які проживали на цій території у ІІ-IV ст. н.е. Також було досліджено житло ранньослов'янського часу V-VI ст. н.е. із залишками печі. Серед знахідок на території поселення варто виділити готські застібки для плащів та прясло із рунічними знаками. Також трапляються керамічні форми епохи бронзи та ранньозалізного часу. Особливої уваги заслуговує кістяне долото скіфського часу. Серед найраніших матеріалів на Хрінницьк ... Читати далі » |
|
Завершено дослідження на місці будівництва (відновлення) церкви Святого Іллі у місті Камені-Каширському. Храм був побудований у 1700 році, неподалік від давньоруського городища і окольного міста середньовічного Каменя. У експедиції взяли участь Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Тарас Верба, Дмитро Дем'янчук, Назар Галабуз. Храм згорів на початку квітня 2015 року і вже тоді його настоятель отець Стефан (Михалюк) задумався над його відновленням. Для початку таких робіт на місці церкви необхідно було провести археологічні дослідження, тому отець звернувся до ДП "Волинські старожитності". Як розповів заступник директора з наукової роботи ДП "Волинські старожитності" Сергій Панишко археологи надіялись знайти на місці колишньої церкви сліди культурного шару давньоруського часу і, можливо, залишки храму того ж періоду. Адже лише за 50 м від території церкви розміщено городище, яке він досліджував на початку 1990-х років і виявив два періоди існування давньоруського Каменя: ХІІ - перша половина ХІІІ ст. і друга половина ХІІІ ст., так звана "післямонгольська доба". Проте в ході археологічних робіт виявлено культурний шар лише нової доби - XVIII - початку ХІХ ст., що представлений залишками фундаментів церкви 1700 р., фрагментами керамічних виробів, трьома мідними монетами та похованнями, які були знищені під час будівництва церкви на початку XVIII ст. Проте, серед знахідок, є і фрагме ... Читати далі » |
Голова райдержадміністрації Віктор Козак зустрівся з керівником пошукового загону «Відродження» Вадимом Дорофєєнком, директором ДП «Волинські старожитності» Олексієм Златогорським, археологами і пошуковцями. Зустріч пройшла за участю начальника відділу культури райдержадміністрації Тетяни Матяшук, спеціаліста відділу культури райдержадміністрації Оксани Омелянюк, представників засобів масової інформації. |
Цього року виповнюється 250 років з дня народження громадського та освітнього діяча, історика Тадеуша Чацького Прикріплення: Малюнок 1
|
ДП «Волинські старожитності», що входять до складу ВГО «Союз «Народна Пам’ять» спільно з польською Фундацією Незалежності (Люблін) розпочали пошукові дослідження на Володимир-Волинському городищі, де у 1997, 2010-2014 рр. виявлено і ексгумовано більше 2700 жертв НКВС та гестапо. Участь в експедиції беруть Сергій Панишко (керівник), Олексій Златогорський, Тарас Верба, Сергій Шабловський, Дмитро Дем’янчук, Ірина Витвицька, Назар Галабуз, Андрій Трофимук, Юрій Сковорода – з української сторони та Ян Федірко, Павел Боболович – з польської. |
12 травня 2015 року у приміщенні Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки відбулася презентація науково-популярного видання Олександра Дем’янюка та Геннадія Гулька «Волинський пантеон: Схід-2014». У книзі зібрано відомості про волинян, які загинули під час проведення антитерористичної операції на сході України у 2014 р. Автори намагалися опрацювати й максимально об’єктивно подати зібраний ними матеріал, що стало незначною краплиною в увічненні пам’ятні новітніх героїв Української держави. Видання здійснене за фінансової підтримки Благодійного фонду «Волинь 2014». Прикріплення: Малюнок 1
|
10 травня 2015 року на військовому меморіалі біля с. Мощена Ковельського району відбулося урочисте перепоховання останків 19 невідомих червоноармійців, що були виявлені під час пошукових робіт та ексгумовані членами пошукового загону «Відродження» ДП «Волинські старожитності». Останки були виявлені ще минулого року у селах Городилець, Миляновичі Турійського району, Гішин Ковельського району, Мовчанів Локачинського району та Кадище Ківерцівського району та тимчасово депоновані, оскільки керівник пошукового загону – Дорофєєнко Вадим Сергійович та ще декілька пошуковців були відкликані до діючої армії. Пошукові роботи проводилися відповідно до відкритого листа Інституту археології, дозвілу Міністерства культури України, Дозволу на здійснення ексгумації та перепоховання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, виданих на ім’я Златогорського Олексія. |
27 квітня завершилось десятиденне перебування волинських волонтерів місії «Чорний тюльпан» Олексія Златогорського, Миколи Собуцького, Андрія Трофімука та Юрія Сковороди у зоні АТО. За цей період волиняни обстежили місця боїв у Пісках, Дебальцево, Мариновці, Іловайську, Ольховатці, на Савур-Могилі та інші. На кордоні Донецької області < ... Читати далі » Прикріплення: Малюнок 1 ·Малюнок 2 ·Малюнок 3 ·Малюнок 4 ·Малюнок 5 ·Малюнок 6 ·Малюнок 7 ·Малюнок 8 ·Малюнок 9 ·Малюнок 10 ·Малюнок 11 ·Малюнок 12 ·Малюнок 13
|
22 квітня о 12.00 годині у приміщені Волинського краєзнавчого музею відбулося відкриття виставки «Волинський слід археолога Дениса Козака (із фондів Рівненського краєзнавчого музею)». |
20 квітня 2015 року у приміщені Волинської обласної ради відбулось засідання Комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій. |
Протягом 10 днів у зоні АТО в складі місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») перебували волиняни Олексій Златогорський, Андрій Трофімук, Микола Собуцький та Юрій Сковорода.
|
Давньоруські князівські печатки опинились в колі інтересів істориків ще з кінця ХІХ ст., коли їх зростаюча кількість надала можливість зробити перші спроби узагальнень. З цього часу атрибуція та класифікація печаток почали відігравати роль цінного історичного джерела. Інші назви печаток – булли, молівдовули, привісні печатки. Використовувались вони для закріплення важливих документів чи грамот, які часто відсилались на віддалені території. Зображення на буллі сприяли ідентифікації власника, а неможливість прочитання документу до зірвання печатки гарантувало конфіденційність.
Прикріплення: Малюнок 1
|
12 лютого о 12.00 годині у приміщенні Волинського краєзнавчого музею у м. Луцьку по вул. Шопена, 20 відбулося відкриття виставки «Колесо історії: дослідження ДП «Волинські старожитності» у 2014 році». Виставка створена працівниками відділів давньої історії Волині та охорони пам’яток історії та культури Волинського краєзнавчого музею і ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України, що входить до складу ВГО «Союз «Народна Пам'ять» за матеріалами розвідок, розкопок, ексгумаційних робіт на території Волинської, Рівненської, Донецької областей України та Угорщини. |
5 лютого, 2015 Микола Собуцький, старший науковий співробітник державного підприємства “Волинські старожитності”, ніколи й подумати не міг, що буде колись причетним до повернення на Волинь останків односельчанина і друга з дитинства. Олександр загинув ще минулого літа в одній з гарячих точок на Сході України, був похований як невідомий солдат, і родина майже півроку встановлювала істину про місцезнаходження його тіла. Хоча, звісно, до кінця вірили, що повернеться живим... І саме Миколі та його керівнику, директору ДП “Волинські старожитності” Олексію Златогорському, довелося стати тією інстанцією, котра посприяла таки і розширеному аналізу ДНК у родини та знайденого тіла, і тому, що рідні таки матимуть могилку, до якої зможуть прийти. Ще на початку військових дій на Сході Златогорський, пригадую, казав, що за років 50 шукатимуть археологи останки і тут. Адже пошуковці тільки на Волині відшукали поховання не одної сотні загиблих тут під час Другої світової війни радянських воїнів, їх прах достойно перепоховали. Наразі волиняни першими із Західної України здійснили експедицію у зону недавніх бойових дій на Сході України. На Волині створено і представ ... Читати далі » |