Протягом 2-6 серпня 2021 року на Волині працювала розвідкова історична експедиція від Меморіального музею Голокосту США у Вашингтоні, метою якої був збір інформації про збереження пам’яті про Голокост у нашому регіоні, запис свідчень очевидців про праведників світу, наших земляків, що рятували євреїв під час ІІ світової війни. Дослідження проводили науковці Музею Другої світової війни у Гданську (Польща) доктор історії Дмитро Панто та Бартоломей Гарба у співпраці із науковцями Ківерцівського музею (Оксана Сущук, Степан Войчик), Камінь-Каширського музею (Наталія Пась), Маневицького музею (Петро Хомич), Іваничівського музею (Лариса Куль), волинськими дослідниками Артуром Альошиним, Іваном Цимбалюком та Олексієм Златогорським.
В рамках відвідування Луцька відбулася зустріч з іудейською релігійною ортодоксальною громадою міста Луцька Мойше Меіром Матусовським та його дружиною Ханною. Голова правління Луцької громади урочисто освятив приміщення Великої синагоги, нещодавно їм переданої, прикріпивши на двері мезузу і промовивши благословіння. Ханна Матусовська розповіла гостям про трагедію іудеїв Луцька.
«Нашою метою не було повноцінне дослідження регіону, - розповідає Дмитро Панто, - це швидше рекогносцировка, перевірка можливостей глибших досліджень і підтвердження факту, що на Волині є усні матеріали, важливі та цікаві для Меморіального музею Голокосту у Вашингтоні. Досить неочікувани
... Читати далі »
Рік тому, у січні 2020 року працівниками ТзОВ "Спеціалізованої установи "Волинські старожитності" було виявлено пограбовану мародерами могилу польських прикордонників, що загинули у вересні 1939 року від рук червоноармійців-"визволителів" у с.Кропивники Шацького району. Оглянута могила була спільно з представниками Генерального Консульства Республіки Польща у м. Луцьку. Протягом року ми намагалися провести дослідження на місці могили, ексгумувати останки чи, хоча б встановити хрест пам'яті... Протягом року відчували лише протидію нашій діяльності. Хоча все розпочалося набагато раніше...
2015 рік. Будівництво лісової дороги неподалік від Кропивників... Читати далі »
Виступ і презентація на онлайн конференції "Місця/місце пам'яті в польсько-українському діалозі порозуміння: (До 80-х роковин Катинського злочину)" 21 листопада 2020 року.
Окрім ґудзиків на місці поховання знайдено так званого "Жмудського ведмедя"
На поховання польських солдатів натрапили ще у 2015 році під час будівництва лісової дороги. Кістки, викинуті дорожньою технікою, зібрали та передали поліції.
– Коли викопали кістки, лісничий викликав поліцію. Ті приїхали і забрали кості. Видно, нічого з ними не робили, не віддавали на експертизу. Я був у відпустці, приходжу на роботу, а в мене в кабінеті сумка з тими кістьми. Привезли мені їх – що хоч, те роби. Видно, відмахнулися від тої справи. Ніяких документів щодо цього нам в сільську раду (тоді ми ще не входили в Шацьку ОТГ) нам не надходило. Я звернувся до батюшки щодо поховання на сільському кладовищі. Він дозволив і ми поховали ті рештки, – розповів виконувач обов’язків Прип’ятського старостинського округу Шацької ОТГ Іван Гінчук. – На тому місці колись йшла вузькоколійка, була залізнична станція. Коли появилися м
... Читати далі »
У «Кресовій книзі справедливих» згадується багатодітна польська родина Шишко з колонії Ведмежа Яма, матір яких трагічно загинула у липні 1943 року, а батько залишив дітей. Дітей прихистила українська родина, яку пізніше радянська влада заслала на Сибір. В джерелах по різному називається прізвище українців, але одна з дітей Шишко – Юлія у своїй розповіді впевнено називає їх Андрійчуками. Батько Родіон був старостою села при німецькій владі, син перебував у лавах УПА. Можливо це і врятувало дітей від смерті у буремному 1943 році. А далі – стало «прямим дороговказом» на Сибір. Повернення на рідну Волинь, життя за радянської влади – то вже інша історія. Та сама Юлія Костянтинівна у 1960-х роках навіть обиралася депутатом до обласної ради, а нині живе сама. «Бо я собі так живу і всьо…» - каже без гіркоти вона, але допомагають діти і родичі. Та то вже інша історія, сюжет для роману.
Тих польських та українсько-польських колоній і сіл між Кисилином та Холопичами було досить багато. Якщо поглянути на карту 1927 року, то крім Ведмежої Ями, бачимо колонію Журавець, Яхимовку, Яновець,
... Читати далі »
На території монастирського комплексу у селищі міського типу Підкамінь проводять археологічні дослідження. Минулого тижня науковці Рятівної археологічної служби розпочали попередні роботи: шурфування на території внутрішнього дворика та нагляд за земляними роботами у місцях планованого пониження рівня поверхні.
Фото Рятівної археологічної служби
«З історичних джерел відомо, що при монастирі тут довгий час існував цвинтар. Це підтверджують вже перші дні наших досліджень. Наше основне завдання - з’ясувати, на якій глибині знаходяться поховання та надати рекомендації виконавцям земляних робіт», - розповів керівник досліджень молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.
Про це "Волинь-нову" поінформував журавичіський сільський голова Віталій Сойко.
За його словами, на старій частині кладовища вирубали кущі та прибрали могили. Втім він зізнається, що це лише початок, адже кладовище має чималу площу. Участь брали місцеві жителі, в тому числі й сільський голова.
Кладовище прибрали від зайвої рослинності
Підтримку акції надало Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку, розповів волинський історик та археолог Олексій Златогорський, який також брав участь у прибиранні кладовища.
У Журавниках жило чимало поляків, які й поховані на місцевих могилках. Зокрема, останній довоєнний мер міста Познані Тадеуш Руґе.
Три нововиявлені пам’ятки археології дослідять науковці перед початком будівництва нової ділянки повітряної лінії електропередачі 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани.
Одна з них розташована поблизу села Добрівляни Жидачівського району на Львівщині, дві інші - на Івано-Францівщині: поблизу села Журів Рогатинського району та села Тенетники Галицького району.
Давні поселення потрапляють у межі будівництва опор лінії електропередачі і будуть частково зруйновані цими роботами. Пам’ятки виявили археологи Рятівної археологічної служби під час проведення розвідок у 2008 та 2011 роках, усі три поселення є багатошаровими, тобто були неодноразово заселені у різні часи протягом століть.
Участь в експедиції беруть волиняни Михайло Вашета, Тарас Верба, Сергій Шабловський, Олексій Златогорський.
Під патронатом ректорату Східноєвропейського національного університету ім.Лесі Українки та за сприянням Литовезької об’єднанної територіальної громади у Литовежі Іваничівського району відбувся науково-практичний українсько-литовський семінар «Балтійський аспект в археологічних дослідженнях на Волині», в якому взяли участь науковий керівник проекту Сергій Панишко, координатор проекту Тетяна Мамчич, литовські археологи Елєна Пранцкенайте, Рокас Краняускас (Клайпедський університет), старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас, археолог Олексій Златогорський, краєзнавець Анатолій Швед, голова Литовезької ОТГ Іван Іванчук, секретар Олена Касянчук, депутат Іван Романюк.
Литовеж відомий своєї історією, і багато з дослідників пов’язають його з літописним Всеволожем та подіями так званої «волинської» війни 1097 року. Сама назва села від «литовської вежі» дає значний поштовх для спільних наукових досліджень українців та литовців. Ще у жовтні 2015 р. геофізичні дослідження на городищі Лито
... Читати далі »
У селі Грушвиця Перша біля Рівного завершено археологічні досліження на городищі давньоруського часу Х-ХІ ст.
Село відоме своїми археологічними пам’ятками: крем’янною майстернею трипільської культури, поселеннями ранньозалізного, римського, давньоруського, пізньосередньовічного часів, але, у першу чергу, – давньоруським городищем, яке вперше обстежив у 2003 році Богдан Прищепа. Городище частково знищене із західної сторони глиняним кар’єром 1930-х років.
Метою Рівненської археологічної експедиції Інституту археології НАН України було зачистити стінки кар’єру для виявлення присипаного і знищеного культурного шару давньоруського часу. У складі експедиції працювали Олексій Войтюк (керівник), заступник сільського голови Грушвицької ради Володимир Михальчин, луцькі археологи Михайло Вашета, Олексій Златогорський, Володимир Чопюк, студенти Максим Залу
... Читати далі »
З травня по червень 2018 р. Волинська археологічна експедиція Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України проводила дослідження давніх поселень в околицях сіл Марковичі та Роговичі Локачинського району Волинської області.
Рятівні археологічні розкопки проводилися в межах облаштування Локачинського газового родовища (підключення свердловини № 104) на замовлення Газопромислового управління «Львівгазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування».
«Ще під час розвідок 2016 р. у місця прокладання шлейфу майбутнього газогону ми виявили три об’єкта археології. Усі вони були на берегах ріки Луги», - розповів керівник експедиції Олександр Сілаєв.
За результатами попередніх досліджень, поселення Марковичі-І було датоване добою бронзи, на поселенні Роговичі-І зафіксовано матеріали ранньозалізного віку та княжої доби, культурний шар пам’ятки Роговичі ІІ містив матеріали доби бронзи, ранньозалізного віку, ранньослов’янського часу і княжої доби.
Під час цьогорічних досліджень пам’ятки Марковичі-І, археологи з’ясували, що мають справу з багатошаровим поселенням. Крім очікуваних знахідок доби ранньої бронзи, тут виявили об’єкти та артефакти римського часу. Загалом розкрито 14 археологічних об’єктів – решток давніх житлових та господарських споруд. На дні однієї із досліджених ям
... Читати далі »
У Гданську (Польща) відбулася наукова конференція, організована науковим відділом Музею Другої світової війни та управлінням охорони пам’ятників Поморського воєводства
Метою конференції, участь в якій взяли 23 науковці з академічних центрів Польщі та України, стала презентація найновіших результатів археологічних досліджень на місцях воєнних конфліктів чи злочинів (концентраційних таборів).
«Археологія сучасності» або «археологія сучасних конфліктів і злочинів» – це нова наукова дисципліна. Вона досліджує, а також консервує матеріальні сліди історичних конфліктів, популяризує суспільні цінності.
На конференції представлені виступи про методологію та історіографію «археології сучасності», дослідження Інституту національної пам’яті Польщі в Україні, Литві, Білорусі, археологічні дослідження в Польщі місць боїв та злочинів під час будівництва автострад, матеріальні сліди концатоборів в Черську, Плашуві, Гросс-Розені, Стуттнофі, сліди війни на території колишніх лемківських сіл, дослідження в районі Равки і Бзюри періоду І світової війни, пошук та дослідження збитих літаків 1939-1945 рр., 3-D модель польського підводного човна «Вічер» за результати підводних археологічних досліджень, археологічні дослідження поля битви під Вестерплятте, матеріальні сліди та могили на Вестерплятте, археологічно-ексгумаційні дослідження на Україні.
Виступ волинського археолога Олекс
... Читати далі »
Така пропозиція пролунала на науково-практичній конференції у Камені-Каширському
У Камені-Каширському відбулася науково-практична конференція, приурочена до 70-річчя масової депортації волинян у 1947 році та 75-річчя знищення єврейського населення у 1942 році на Волині на тему «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині».
Захід об’єднав близько 70 науковців та краєзнавців Волині та України, матеріали подані ними опубліковані у окремому збірнику.
Титульна сторінка збірника
Голова Камінь-Каширської РДА Валерій Дунайчук і голова Камінь-Каширської райради Віктор Сус (ліворуч)
Захід об’єднав близько 70 науковців та краєзнавців Волині та України, матеріали, подані ними, опубліковані у окремому збірнику.На пленарному засід
... Читати далі »
У Великій Яблуньці Маневицького району археологи дослідили поховання часів Першої світової
Перша світова війна залишила помітний слід на карті Волинського Полісся, мовчазними свідками якої є збережені або знищені могили. У 1920-х роках польський уряд створив так звані міжнародні меморіали, де захоронені останки солдатів усіх воюючих сторін. Такі меморіали відомі у Тоболах, Рудці-Червинській, Олениному Камінь-Каширського району.
Окреме місце серед поховань того часу займають могили та кладовища польських легіонерів, які воювали у складі австро-угорської армії. До них була прикута увага варшавського уряду і в міжвоєнний період ХХ століття, і нині. За джерелами, їх можна виявити у Ковелі, селищі Колки, селах Костюхнівка, Вовчицьк, Галузія, Карасин, Северинівка, Кукли, Велика Яблунька, Мала Яблунька Маневицького району, селі Стобихва Камінь-Каширського району. Не всі збереглися до нашого часу, знищені бездуховною радянською владою і нинішніми мародерами.
У 2015-2017 роках волинські археологи спільно з польськими колегами проводили пошуково-археологічні дослідження на захороненнях у селах Костюхнівка, Кукли та Велика Яблунька. Зокрема, в останньому пункті вдалося визначити приблиз
... Читати далі »
3-4 листопада 2017 р. у Маневичах відбулися заходи з нагоди 50-річчя створення Маневицького краєзнавчого музею.
В рамках заходів відбувся семінар-практикум директорів комунальних та громадських музеїв Волинської області, на якому були презентовані музейні проекти міжнародної організації «Українсько-єврейська зустріч», реконструкція історичних подій 1914 та 1942 років та круглий стіл «Стан і перспективи консервації і музеєфікації Маневицького човна».
З ювілеєм колектив Маневицького музею на урочистій академії привітали представники влади, духовенства, народний депутат України Ірина Констанкевич, працівники освіти, культури, музеїв, друзі та колеги. Директор музею Петро Хомич окрім різних подяк за поданням ГО «Сумління» отримав нагороду – медаль «За дослідження історії».
Двомовний альбом «Тисячоліття єврейської історії та культури в Україні» презентувала співголова міжнародної організації «Українсько-єврейська зустріч&raqu
... Читати далі »
25 жовтня 2017 року відбулася міжнародна краєзнавча конференція «Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії», організована Любомльською райрадою, Любомльською РДА, СНУ ім.Лесі Українки, Центром дослідів Волині при СНУ, Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти, Волинським краєзнавчим музеєм, Любомльським краєзнавчим музеєм і Волинською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України.
Участь у конференції взяли науковці з України та Польщі. Ще до початку заходу видано збірник його матеріалів, в якому розміщено більше 100 публікацій з історії краю.
Палітра виступів учасників тематично включала в себе, як давню, так і новітню історію краю. Про дослідження літописного Угровська спільними експедиціями Волинського краєзнавчого музею та Любомльського музею у своєму виступі розповів Юрій Мазурик (Луцьк), про археологічні рятівні розкопки на другому Любомльському городищі в урочищі «Шопи» - Михайло Кучинко (Луцьк), про давні коштовні скарби з Любомля і Волині – Олександр Остапюк (Любомль), Геннадій Гулько (Луцьк), Дорота Малярчик (Краків), про включення середнього Побужжя до складу давньоруської держави – Сергій Панишко (Луцьк).
Цікавим був виступ Бориса Берташа (Рівне) про міжнародну програму на теренах Польщі, Білорусі та України «Об’єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі» - подорожі штетлами – місцями компактного проживан
... Читати далі »
Учора відбулися урочисті заходи з відкриття монументу воякам УПА біля села Хотешів на Камінь-Каширщині. Були присутні голова районної державної адміністрації Валерій Дунайчук, заступник голови районної ради Сергій Дмитрук, представники інститутів громадянського суспільства району та області, ветерани визвольної боротьби, духовенство, громадськість, ЗМІ. Настоятель Свято-Миколаївського храму, декан Камінь-Каширського району отець Володимир звершив чин освячення пам’ятного знаку.
Присутні також поклали квіти до пам’ятного знаку борцям за волю України, що в місті Камені-Каширському, та до могили воїнів УПА, захоронених біля місцевої церкви у селі Хотешів.
У 1990-х роках поруч із базою УПА в урочищі Зарічки біля села Хотешів було поставлено символічний пам’ятний знак, який пізніше знищили вандали. У 2014 році за ініціативою Ростислава Кухтея розпочалися археологічні дослідження бази спільною експедицією «Волинських старожитностей» та Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки. Вже більше 20 років Ростислав Кухтей – заступник голови Спілки чорнобильців на Волині, член Громадської Ради при Волинської ОДА — опікується так званою Поліською державою, що ї
... Читати далі »
На гарячу лінію ВГО «Союз Народна Пам’ять» звернувся мешканець Старої Вижівки з інформацією, що неподалік села Борзова він випадково виявив останки солдата ІІ світової війни.
Борзова – відома локація боїв за Стару Вижівку у період з березня до 19 липня 1944 року. Тривалий час на цій території працює пошуковий загін «Відродження» під керівництвом полковника Вадима Дорофєєнко, який виявив вже декілька останків радянських воїнів. На жаль, і мародери добре знають це місце – місцевість «порепана» ямками.
На день визволення селища 19 липня на місце виїхала пошукова група Спеціалізованої установи «Волинські старожитності», до якої приєднався місцевий вчитель історії Ростислав Кінах. У невеликому шурфі розмірами 1,0х2,0 м виявлено фрагменти щелепи, кістки, шкіряний ремінь, гільзи від карабіна Мосіна, хвостовик від міни. Але внизу траншеї заблищали іржавим металом вибухонебезпечні предмети – 4 гранати із запалом періоду війни.
На місце досліджень викликали представники ДСНС – державної пожежно-рятувальної частини №16 Старої Вижівки. У той же день небезпечні знахідки були ліквідовані піротехніками.
Місцевість біля Борзової потребує подальших досліджень із залученням різних служб. Бо хоча війна давно закінчилась, та її сліди тут наявні і донині.
Нещодавно відбулася спільна пошуково-розвідкова експедиція Спеціалізованої установи «Волинські старожитності», Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки, ГО «Пам’ять Вітчизни» на території Цуманської селищної ради та Берестянської сільської ради Волинської області, участь в якій взяли археологи, краєзнавці, студенти та школярі-скаути. Роботи проводилися на місцях боїв періоду І світової війни, коли тут стояв фронт у 1915 році (і навіть відомий Чапаєв перебував у Цумані) і відбувалися військові дії у 1916 році (під час Брусиловського прориву) та на місцях дислокації партизан періоду ІІ світової війни.
Протягом 03-07 липня 2017 року було обстежено відомі австрійські окопи так званої «позиційної» війни 1915-1916 років, виявлено нові локації поховань військових, а також поховання невідомих періоду ІІ світової війни навколо Берестяне. Всі вони ще чекають свого дослідження.
На прохання цуманського селищного голови Анатолія Дорощука експедиція перевірила поховання невідомого, що перебувало в «аварійному» стані – вже було частково знищене. Як розповів Олександр Манюк (1942 року народження) у 1984 році невідомі поруч з його подвір’ям розкопали кістяк, забрали у нього шкіряний пас з пряжкою з австрійським гербом, а останки присипали землею.
На місці, вказаному господарем, археологи заклали невелику траншею розмірами 2х3 м і вже на глибині 0,20 м від
... Читати далі »
3 квітня 1917 р. відбулася одна з трагічних подій Першої світової війни на Волині: використання німецьким командуванням забороненої усіма міжнародними конвенціями хімічної зброї, в результаті чого загинула велика кількість людей.
Відомий в історії «Червищанський плацдарм», де відбувалися у липні 1916 – квітні 1917 рр. бойові дії, займав територію вздовж лівого берегу Стоходу між селами Тоболи і Оленіне. Ще й досі не відомо точну кількість загиблих, взятих у полон та зниклих безвісти, проте приблизна цифра втрат внаслідок бойових дій на плацдармі складає більше 8 тис. людей.
Восени 2016 р. на території с. Оленино спільною експедицією Спеціалізованої установи «Волинські старожитності» (що входить до складу ВГО «Союз Народна Пам’ять»), Волинського регіонального музею історії українського війська та військової техніки, Федерації скаутів «Галицька Русь» виявлено останки 3-х німецьких воїнів.
4 квітня 2017 року, на 100-річчя Червищанської трагедії та загибелі російських і українських воїнів від газових атак, у с.Тоболи відбулася низка заходів. У них прийняли участь краєзнавці, історики, вчені Волинської області, пошуковці-археологи СУ «Волинські старожитності», а також місцеві жителі навколишніх сіл.
Останки виявлених німецьких воїнів з усіма почестями перепоховали на меморіалі у с.Рудка-Червинська. Після чого, в Будинку культури сусід
... Читати далі »
Днями у Журавниках, які межують із Львівщиною, археологи провели розвідкові дослідження. Як розповів директор спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, ще у 2015 році до них звернувся уродженець села, викладач Волинського національного технічного університету Іван Цимбалюк.
Чоловік повідомив, що на території села є захоронення періоду І та ІІ Світових воєн. І справді, науковці виявили поховання, пов’язані з Луцьким проривом літа 1916 року та з визволенням Волині 1944 року. Окрім того, у Журавниках знайшли невідомі досі поховання угорських воїнів 1916 року.
– Могилу з пам’ятним знаком знищили мародери, але останки загиблих ще є. Погодні умови не дали можливості провести дослідження. Наразі зробили запити до угорської сторони, адже ні в літературі, ні в архівних джерелах інформації про ці захоронення не має, – розповідає Олексій Златогорський.
А поховання воїнів Вермахту 1944 року виявили на… орних землях.
– Необхідно домовлятися із власниками ділянок про проведення ексгумації останків, – зазначив Олексій Златогорський.
У цьому ж таки селі є козацький курган і захоронення періоду Визвольної війни Богд
... Читати далі »
Науковці датували довбанку, яку знайшли біля Старосілля Маневицького району
Відбувся круглий стіл на тему “Попередні дослідження давнього човна, знайденого біля села Старосілля щодо його музеєфікації (документування, експертизи матеріалу, заходів консервації та збереження). Як відомо, минулого року у серпні у Маневицькому районі було знайдено унікальний човен-довбанку. Його довжина сягала понад 12 метрів.
Точилося чимало розмов щодо віку знахідки, науковці висловлювали гіпотези. Під час засідання було оприлюднено інформацію про результати вуглецевого датування. Про це повідомила очільник ініціативної групи (до її складу входили археологи Юрій Мазурик, Сергій Панишко, Олексій Златогорський та директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич) доцент Тетяна Мамчич.
За результатами радіовуглецевих досліджень, які провели в Центрі підводних досліджень університету міста Клайпеди, човен датовано ХІІІ століттям. Він може бути зроблений у 1223-1295 роках (вірогідність 95,4 відсотка) або у
... Читати далі »
На Волині триває експедиція , присвячена подіям І світової війни – Брусиловського (Луцького) прориву. Організаторами пошуково-археологічної експедиції стали Спеціалізована установа «Волинські старожитності» та Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки під егідою ВГО «Союз Народна Пам’ять» та також за підтримки Фонда Анатолія Лісіцина в Україні. Експедиція проходить на території, де відбувалися кровопролитні бої у липні 1916 – квітні 1917 рр. за «Червищанський плацдарм» на р.Стохід і отримала таку ж умовну назву. У дослідженнях прийняли участь пошуковці (О.Златогорський, Д.Дем’янчук, В.Карпюк), скаути (К.Арбатов, Т.Вялкін, Б.Заланський), голова Олениненської сільської ради О.Сидорук, краєзнавець Валерій Андрушкевич, місцеві жителі.
На початку липня 1916 р. солдати російської 3-ї армії генерала Леша в кількох місцях прорвали оборону німецьких військ генерала Хауера. Внаслідок швидкого наступу вони переправились на лівий берег р.Стохід біля сіл Червище, Рудка, Тоболи і захопили між селами Оленине та Старі Червища спочатку трьохкілометровий плацдарм, а пізніше розширили його до 8,3 км по фронту та 3,2 км в глибину. Війська російських 8-ї та 3-ї армій вийшли на лінію р.Стохід і встановили фронт вздовж неї від селища Любешів до залізниці Ковель-Луцьк. В результаті бойових дій на Стоході лише з російської сторони загинуло до 10 000 солдатів. У 1920-х роках останки з
... Читати далі »
У Волинські області виявлено останки 21 польського легіонера
У 1915 році біля с.Кукли Маневицького району Волинської області тривали запеклі бої між російською та австрійською армією. Поляки, як і українці, були у складі обох армій і відчули всі труднощі братовбивчої війни. Але, на відміну від нас, вони вийшли з цієї війни переможцями – отримали так довгоочікувану незалежність своєї держави. У с.Кукли загинуло до 50 польських легіонерів у складі австрійської армії, які тут же були поховані. За архівними даними у 1930-х роках частина з них була ексгумована і перепохована на Батьківщині, а 21 легіонер (імена їх відомі) залишені у землі волинського села. З часом, як це буває, навколо могили легіонерів виросло місцеве кладовище. В радянський час поховання поляків було свідомо забуте. Ніяких хрестів, насипів не залишилося. Більше 10 років пошуком могили земляків займався Ярослав Гурецкі і лише цього року польські дослідники спільно з українськими пошуковцями виявили місце поховання столітньої давнини.
Останки солдатів виявлено під час роботи експедиції Волинського краєзнавчого музею, ДП «Волинські старожитності», Маневицького краєзнавчого музею та Громадської організації «Центр діалогу «Костюхнівка». Участь в роботах взяли археологи Олексій Златогорський, Михайло Вашета, Тарас Верба, Андрій Трофімук, професор Анджей Кола, доктор Домініка Сємінська, Адам Кучинські, Мечіслав Гура директор Маневицького музею
... Читати далі »
Нещодавно Луцьким міським управлінням юстиції Волинської області зареєстровано Громадську організацію «Чорний тюльпан. Волинь», куди увійшли волиняни – учасники гуманітарної місії «Евакуція-200» на Сході України з 2014 року. Громадська організація продовжить роботу «чорнотюльпанівців» відповідно до свого статуту та завдань місії, центральний офіс якої розташований у Києві. В першу чергу новозарєестрована громадська організація зосередить увагу на допомозі у пошуку інформації про військовослужбовців, які зникли безвісти чи потрапили в полон, проведенні пошуку, виявленні місць невідомих поховань, встановленні імен загиблих, перепохованні останків загиблих в зоні антитерористичної операції, а також – в увічненні пам’яті про них.
«Воскресити у людей пам’ять і повагу до загиблих – завдання пов’язане не лише з війною, а з набагато більш важливими проблемами – відродження моральності, боротьба з несправедливістю, жорстокістю, черствістю, підлістю і бездушністю, що захопили останнім часом українське суспільство, - заявляє голова правління громадської організації «Чорний тюльпан. В
... Читати далі »
У четвер, 21 січня, Волинський краєзнавчий музей проводив круглий стіл на тему: «Проблеми та перспективи волинської археології». Робота круглого столу мала на меті обговорення особливо актуальних питань, що назріли на сьогоднішній день в нашій державі загалом та на Волині зокрема. Тому до участі були запрошені науковці, представники влади, краєзнавці, та всі кому не байдужа археологічна спадщина волинського краю, адже з кожним роком ми втрачаємо ту частину матеріальної культури котра могла би пролити світло на дописемний період нашої історії, а також підтвердити історичні дані з писемних джерел.
В роботі круглого столу взяли участь археологи з Києва, Рівного, Луцька, волинські краєзнавці та історики, представники органів охорони культурної спадщини, та депутат Луцької міської ради Микола Собуцький. Він зокрема повідомив про початок робіт з консервації підвалів ХVІІ- ХVІІІ ст. на ділянці по вул. Кафедральній, 13. Заступником начальника управління культури Волинської ОДА Віталієм Стрільчуком була порушена проблема нормативної бази археологічних досліджень на території Волинської області, а також заявлено про всебічне сприяння проведенню подібних досліджень за умови подання відповідних програм.
Серед обговорюваних тем пропонувалось створити загальну базу даних пам’яток археології з конкретизацією їх розміщення із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій. В тому контексті
... Читати далі »
Наприкінці 2015 року завершила свою роботу спільна розвідкова археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» (Олексій Златогорський, Дмитро Дем’янчук, Андрій Трофімук) та Волинського краєзнавчого музею (Михайло Вашета, Тарас Верба) у с. Любитів Ковельського району Волинської області. На прохання місцевої громади Свято-Покровської церкви і ієрея о.Василя проведено дослідження на місці перенесення церкви, що нині під тиском часом розвалюється і може завалитися.
На території села дані про пам’ятки археології відсутні. Проте, в околицях відома так звана «Обухівська могила», яка згідно з переказами, насипана на честь загиблого в бою партизана 1812 року підполковника Обухова.
Село уперше згадується у 1545 році як маєток господарського боярина Ванька Білостоцького. У 1570 р. Любитів належав вже до відомої родини шляхтичів Гулевичів. Після 1569 р. велика земельна власність в селі переходить у польські руки і належить до багатьох землевласників. Наприкінці ХІХ ст. Любитів відвідувала Леся Українка, тут вона заприятелювала з родиною російських революціонерів-засланців Моровських.
Дерев’яна церква Св.Покрови побудована у 1794 році. При візуальному обстеженні території пам’ятки виявилося, що внаслідок нівелювання сере
... Читати далі »
На початку вересня 1915 р. на Волинь прибули польські легіони у складі австрійсько-угорської армії. Від 17 вересня до 10 жовтня тривали бої поляків з російськими військами в районі сіл Троянівка-Колки-Велика Медвежка. 18 жовтня XL корпус 8 армії генерала О.Брусилова перейшов у наступ по лінії р.Стир і 19 жовтня зайняв села Кукли і Яблунька. Проте 21 жовтня польські легіонери відбили Кукли, а 29 жовтня зайняли Кам'януху.
У ці дні група легіонерів полковника Казімєжа Сосновскі була переведена на фронт між Великою Медвежкою і Костюхнівкою. На початку листопада запеклі бої тривали як раз там.
Зимою у навколишніх лісах легіонери почали будувати землянки з доступних матеріалів - дощок знищених домів. У Вовчецьку з цією метою навіть розібрали церкву.
Надалі на Волинському Поліссі тривали лише позиційні бої. Активні дії розпочалися 4 червня 1916 р. наступом російської армії, відомим як Брусиловський прорив. 4 липня тривали бої під Костюхнівкою. В історії Польщі затятість польських легіонерів увійшла як своєрідна гордість. Кожного року на День Незалежності тут запалюється вогонь, який передається у Варшаву. Звідси і розпочала незалежність ІІ Речі Посполитої.
Нажаль, на сьогоднішній день Костюхнівка-Вовчечьк більше відомі як "клондайк" бурштину. Поховання того часу вимиваються і викопуються копачами без дослідників. Експедиція ДП "Волинські старожитності" виявила 2 таких поховання в районі
... Читати далі »
19 листопада 2015 року на комунальному кладовищі м.Володимира-Волинського відбулося урочисте перепоховання жертв політичних репресій 1939-1940 рр. Дослідження на території Володимир-Волинського городища, місця, де загинули тисячі людей від рук НКВС та гестапо, тривають з 2010 року. Цього року експедиція ДП "Волинські старожитності" працювала завдяки Фундації Незалежності (Люблін, Польща), Ради Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва та Генерального консульства Республіки Польща у м.Луцьку. Було виявлено сміттєву яму, в яку закинули 13 жертв, розстріляних у потилицю. У церемонії перепоховання взяли участь священнослужителі різних конфесій, віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Запур, представник Фундації Незалежності Ян Федірко, міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, директор ДП "Волинські старожитності" Олексій Златогорський, директор Володимир-Волинського історичного музею Володимир Стемковський, директор Володимир-Волинського історико-культурного заповідника Володимир Пикалюк, працівники культурних і наукових установ міста, громадські активісти.
27-28 жовтня 2015 р. працівниками ДП «Волинські старожитності» проводилось дослідження у Низкиничах.У саркофазі полковника Миколая Киселя з крипти Успенської церкви села Низиничі, було виявлено певну кількість фрагментів текстилю та шкіри. Фрагменти знаходилось в хаотичному порядку розкидані по усій площині труни, перемішані з кістками, рештками деревини та трухи. Краї фрагментів були в більшості нерівномірні зі слідами пошкоджень. Попередній огляд та часткова механічна очистка дозволила виділити кілька груп тканин за текстурою : оксамит, атлас та полотняного переплетення.
Фрагменти оксамиту прямокутної форми на момент огляду були темно-коричневого кольору, мали невисокий щільний ворс й відсутні сліди зшивання або поєднування між собою. Дно труни у головах та на рівні плечей було проложено зібганою тонкою шовковою тканиною палевого кольору полотняного переплетення з фрагментами приклеєної деревини (можливо від попередньої автентичної труни) та слідами речовини (по довшому краю). Найбільші 4 фрагменти мали прямокутну форму розміром приблизно 17 на 38см, також в наповненні труни зафіксовано велику кількість дрібних рваних клаптиків цієї ж тканини, яку попередньо можна окреслити як шовкову китайку. Варто зазначити, що не було знайдено жодних гвіздків, слідів тасьм якими би ця тканина фіксувалася до дерев"яних елементів труни. В той же час серед дерев"яних уламків було виявлено біля 3 дерев"яних фрагментів з слідами засти
... Читати далі »
Нещодавно відбулися дослідження на території давньоруського городища у с.Литовеж Іваничівського району. Дослідження проводилися працівниками ДП «Волинські старожитності» та геофізиками із Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Ксенією Бондар та Іриною Цюпою. Під час дослідження за допомогою геофізичних методів за допомогою магнітометра було виявлено вежу XV ст., низку археологічних об’єктів. На ділянці розміром 30,0х38,0 м в середній частині городища виявлено стару кладку фундаментів будівлі того часу. На ділянці розміром 30,0х30,0 м в західній частині городища виявлено об’єкти давньоруського часу.
Нещодавно відбулося перепоховання вісьмох бійців Радянської Армії, які загинули визволяючи Ковельську землю від німецько-фашистських загарбників в квітні-липні 1944 році
Пошук та ексгумацію тіл проводив пошуковий загін "Відродження" ДП "Волинські старожитності". Цей пошуковий загон створений однодумцями з числа офіцерів ЗСУ, силових структур, військовослужбовців запасу, проживаючих в даному регіоні. Багато хто із цього пошукового загону примйає участь у АТО.
В день 71-ї річниці визволення України від страшної німецької навали до урочища Мар’їне знову привезли труни з останками загиблих у часи Другої світової війни. За словами керівника пошукового загону «Відродження» Вадима Дорофєєнка, вони віднайшли поховання чотирьох військових неподалік населеного пункту Дольськ, що в Турійському районі, трьох – в Ковельському районі, зокрема, біля Дубової та Радошина, та останки одного офіцера на території Ковеля. До речі, поряд із Радошином пошуковці підняли на гору жіночі рештки. Пізніше з’ясувалося, що це була зв’язкова одного з партизанських загонів.
Духовенство відслужило панахиду за загиблими, а присутні, зокрема й представники місцевої влади та району подякували пошуковцям, краєзнавцям за їхню непросту працю в ім’я світлої пам’яті тих, хто поклав своє життя за визволення України. Також вони висловили велику шану присутнім військови
... Читати далі »
З 5.10 по 10.10.2015 проходили спільні українсько-польські розвідкові роботи по встановленню місць поховань вояків корпусу охорони прикордоння Другої Речі Посполитої. В експедиції приймали участь представники ДП "Волинські старожитності", ДП "Рівненська старовина", товариство ветеранів КОП, прикордонної служби Польщі, археологи з м. Торунь та інші. В результаті робіт було встановлено місце розташування братської могили розмірами 2х3 м., в якій знаходяться рештки як мінімум двох військовослужбовців Другої Речі Посполитої. Об'єкт потребує подальших досліджень та повної ексгумації. Серед виявлених матеріалів є 2 жетони з іменами військових (перший ADAM KNIEJA, другий потребує додаткових робіт по ідентифікації), кокарди до головних уборів, військові гудзики.
Місце поховання знаходиться в районі незаконних розробок покладів бурштину і тому вимагає негайної ексгумації, через можливе руйнування.
Наприкінці вересня 2015 року експедиція ДП «Волинські старожитності» провела розвідкові дослідження на території Низкиницького Успенського монастиря. Роботи були проведені за сприянням архімандрита Вікентія – настоятеля монастиря та відомого нововолинського краєзнавця Анатолія Шведа.
Декілька років тому біля входу до церква провалилася земля. Монахи одразу засипали яму, але виникла думка – що на місці провалля могло розташовуватися підземелля. Адже до будівництва церкви у 1643 р. київським воєводою Адамом Киселем тут розташовувався його замок – городище так званого «бастіонного типу», характерне для XVII ст., коли виникає і розвивається вогнепальна зброя і змінюється тактика штурму укріплень. У склепі (крипті) церкви зберігається труна брата Адама – Миколая. Є ще дві крипти, але порожні – вичищені під час нищення церков в радянські часи.
Дослідження проводилися у південній частині городища на ескарпі та на місці засипаного провалля у церкви. Розвідковий шурф на південь від церкви закладено розмі
... Читати далі »
5 вересня 2015 року експедицією ДП «Волинські старожитності» Інституту археології НАН України було проведено одноденні археологічні розвідки з пошуку місця розташування середньовічного монастиря у селі Яревище Кримненської сільської ради Старовижівського району Волинської області. Розвідка була організована за кошти меценатів після інформації, що пам’ятку активно руйнують так звані «чорні археологи».
Панорама пам'ятки
Розвідкові дослідження у Яревище були проведені волинськими археологами ще у 2011 році. Тоді завданням науковців було обстеження стіжкового городища на лівому березі р.Прип’ять, яке з легкої руки Павла Раппопорта у 1962 році стало називатися літописним містом Рай. Проте літопис під 1255 роком чітко зазначає, що місто Рай знаходилось на березі озера, яке у Яревище споконвіку відсутнє. Дослідження 2011 року виявили слабкий культурний шар на городищі у селі, що дало можливість науковцям «розмістити» літописний Рай у Шацьку на березі озера Люцимер, де дослідження на городищі тривають з 2009 року і де виявлено вже 24 об’єкти (житла і споруди), князівські печ
... Читати далі »
Вже двадцять другий польовий сезон на багатошаровому поселенні біля села Хрінники Рівненської області працює Волинська рятівна археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Нажаль, не має з нами засновника експедиції, дослідника минувшини Волині Дениса Никодимовича Козака. Але ми пам'ятаємо про нього і продовжуємо його справу.
Денис Козак під час досліджень у Хрінниках 2012 року
Нещодавно на базу практики прибули студенти І курсу історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, які замінили львівських студентів. На сьогоднішній день під керівництвом Антона Панікарського відкрито два житла, що належать східногерманському племені готів, які проживали на цій території у ІІ-IV ст. н.е. Також було досліджено житло ранньослов'янського часу V-VI ст. н.е. із залишками печі.
Серед знахідок на території поселення варто виділити готські застібки для плащів та прясло із рунічними знаками. Також трапляються керамічні форми епохи бронзи та ранньозалізного часу. Особливої уваги заслуговує кістяне долото скіфського часу. Серед найраніших матеріалів на Хрінницьк
... Читати далі »
Серед інших незвичних знахідок поховання польських солдатів у селі Костюхнівка Маневицького району — шість православних іконок...
Рідкісний випадок: на раменах хреста увіковічили знаряддя вбивства — німецькі ручні гранати часів Першої світової війни
Одна з місій «Центру діалогу «Костюхнівка» (відділ Лодзької хоругви Союзу польських харцерів), що існує в однойменному селі Маневицького району, – відновлення могил польських легіонерів (це – добровольчі військові частини у складі австро-угорської армії, створені з ініціативи Юзефа Пілсудського під час Першої світової війни, які воювали проти російської армії. – Авт.) на Волині. Починаючи з 1997 року, харцери впорядкували кладовища легіонерів у Костюхнівці, Вовчицьку, Маневичах та могили на римо-католицькому цвинтарі у Ковелі. Вони відшукали та відновили так звані стовпи пам’яті, які встановлювали там, де з легіонерами зустрічався Юзеф Пілсудський. У Польщі харцери разом з українськими дітьми облаштували також могили вояків Армії УНР під командуванням Симона Петлюри. Адже
... Читати далі »
Завершено дослідження на місці будівництва (відновлення) церкви Святого Іллі у місті Камені-Каширському. Храм був побудований у 1700 році, неподалік від давньоруського городища і окольного міста середньовічного Каменя. У експедиції взяли участь Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Тарас Верба, Дмитро Дем'янчук, Назар Галабуз.
Храм згорів на початку квітня 2015 року і вже тоді його настоятель отець Стефан (Михалюк) задумався над його відновленням. Для початку таких робіт на місці церкви необхідно було провести археологічні дослідження, тому отець звернувся до ДП "Волинські старожитності".
Як розповів заступник директора з наукової роботи ДП "Волинські старожитності" Сергій Панишко археологи надіялись знайти на місці колишньої церкви сліди культурного шару давньоруського часу і, можливо, залишки храму того ж періоду. Адже лише за 50 м від території церкви розміщено городище, яке він досліджував на початку 1990-х років і виявив два періоди існування давньоруського Каменя: ХІІ - перша половина ХІІІ ст. і друга половина ХІІІ ст., так звана "післямонгольська доба".
Проте в ході археологічних робіт виявлено культурний шар лише нової доби - XVIII - початку ХІХ ст., що представлений залишками фундаментів церкви 1700 р., фрагментами керамічних виробів, трьома мідними монетами та похованнями, які були знищені під час будівництва церкви на початку XVIII ст. Проте, серед знахідок, є і фрагме
... Читати далі »
Голова райдержадміністрації Віктор Козак зустрівся з керівником пошукового загону «Відродження» Вадимом Дорофєєнком, директором ДП «Волинські старожитності» Олексієм Златогорським, археологами і пошуковцями. Зустріч пройшла за участю начальника відділу культури райдержадміністрації Тетяни Матяшук, спеціаліста відділу культури райдержадміністрації Оксани Омелянюк, представників засобів масової інформації.
В ході зустрічі обговорені питання роботи пошукового загону на теренах району, перепоховання останків воїнів в ур.«Мар’їне» протягом останніх років, питання щодо надання військовому захороненню офіційного статусу, його впорядкування.
Керівник пошукового загону «Відродження» Вадим Дорофєєнко проінформував про роботу загону, порядок здійснення робіт з пошуку, ексгумації та поховання останків воїнів, які загинули у війну, відповів на численні запитання учасників зустрічі.
Начальник відділу культури райдержадміністрації Тетяна Матяшук розповіла про проведену роботу стосовно подачі пропозицій щодо внесення даного об’єкту до переліку об’єктів культурної спадщини району, виготовлення облікової документації місця перепоховання воїнів в ур.«Мар’їне» біля с.Мощена та зупинилася на проблемних питаннях.
В свою чергу директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський надав роз’яснення та підтвердив наявність документів, що дозволяют
... Читати далі »
Цього року виповнюється 250 років з дня народження громадського та освітнього діяча, історика Тадеуша Чацького
Він народився в містечку Порицьк (нині село Павлівка Іваничівського району), помер у Дубні 8 лютого 1813 року. Вже наступного дня викладачі заснованої ним Кременецької гімназії звернулися до дружини, аби вона дозволила поховати серце чоловіка в гімназійному костелі. Серце помістили в урну з написом «Де скарб твій, там і серце твоє» перед вівтарем у костелі. Тіло ж Чацький заповів поховати у Порицьку.
У Державному архіві Волинської області збереглася метрична книга Порицького костелу за 1786–1819 роки, де є запис про смерть Чацького: «Року тисяча вісімсот тринадцятого 20 лютого преподобний пан Казимир Колюмна-Цєцішовський, єпископ Луцький і Житомирський, поховав у могилі на порицькому парохіальному кладовищі пана Тадея Чацького, Його Величності Імператора старосту новогродського, який у восьмий день того ж місяця і року був причащений святих таїнств і помер у віці сорок сім років і шість місяців». Іншим чорнилом дописано: «Він залишив дружину на ім’я Барбара, дочку Маріанну, першого сина Йозефа та другого Віктора». Такий додаток у метричних книгах про те, хто залишився з родини
... Читати далі »
ДП «Волинські старожитності», що входять до складу ВГО «Союз «Народна Пам’ять» спільно з польською Фундацією Незалежності (Люблін) розпочали пошукові дослідження на Володимир-Волинському городищі, де у 1997, 2010-2014 рр. виявлено і ексгумовано більше 2700 жертв НКВС та гестапо. Участь в експедиції беруть Сергій Панишко (керівник), Олексій Златогорський, Тарас Верба, Сергій Шабловський, Дмитро Дем’янчук, Ірина Витвицька, Назар Галабуз, Андрій Трофимук, Юрій Сковорода – з української сторони та Ян Федірко, Павел Боболович – з польської.
Протягом двох тижнів закладено 18 траншей різних розмірів і глибини у східній, центральній та південній частині давньоруського городища. В одній із траншей виявлено поховальну яму, в якій знаходиться від 300 до 1000 людських останків. Попередньо дослідники визначили цю яму як середньовічне кладовище, але відсутність будь-якого супровідного матеріалу і подальші дослідження цієї ями дадуть точне хронологічне датування. Зі спогадів колишнього головного лікаря лікарні, яка діяла в приміщенні колишньої в’язниці, Миколи Ваврисевича у 1973 році у північно-східній частині городища було вирішено облаштувати сміттєзбірну яму. Під час її копання виявлено людські останки, різн
... Читати далі »
12 травня 2015 року у приміщенні Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки відбулася презентація науково-популярного видання Олександра Дем’янюка та Геннадія Гулька «Волинський пантеон: Схід-2014».
У книзі зібрано відомості про волинян, які загинули під час проведення антитерористичної операції на сході України у 2014 р. Автори намагалися опрацювати й максимально об’єктивно подати зібраний ними матеріал, що стало незначною краплиною в увічненні пам’ятні новітніх героїв Української держави. Видання здійснене за фінансової підтримки Благодійного фонду «Волинь 2014».
На заході були присутні представники військоматів, яким було передано 12 примірників книги, волонтерів, широкої громадськості. Директор музею Ігор Пасюк передав також 12 примірників Олексію Златогорському для поширення їх на сході серед воїнів, вчителів та небайдужої громадськості. Олександр Дем’янюк, співавтор видання, зазначив, що написання і збирання матеріалів давалося досить важко у плані моральному. Він не впевн
... Читати далі »
10 травня 2015 року на військовому меморіалі біля с. Мощена Ковельського району відбулося урочисте перепоховання останків 19 невідомих червоноармійців, що були виявлені під час пошукових робіт та ексгумовані членами пошукового загону «Відродження» ДП «Волинські старожитності». Останки були виявлені ще минулого року у селах Городилець, Миляновичі Турійського району, Гішин Ковельського району, Мовчанів Локачинського району та Кадище Ківерцівського району та тимчасово депоновані, оскільки керівник пошукового загону – Дорофєєнко Вадим Сергійович та ще декілька пошуковців були відкликані до діючої армії. Пошукові роботи проводилися відповідно до відкритого листа Інституту археології, дозвілу Міністерства культури України, Дозволу на здійснення ексгумації та перепоховання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, виданих на ім’я Златогорського Олексія.
Перепоховання здійснили у дні Перемоги. Участь у перепохованні взяли голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, блогочинний храмів УПЦ м. Ковель протоієрей Володимир Ровінський, генерал-майор СБУ у відставці, краєзнавець Олександр Булавін, краєзнавець Геннадій Гулько, пошуковці, представники громади села Мощене.
Пошуковий загін «Відродження» ДП «Волинські ста
... Читати далі »
27 квітня завершилось десятиденне перебування волинських волонтерів місії «Чорний тюльпан» Олексія Златогорського, Миколи Собуцького, Андрія Трофімука та Юрія Сковороди у зоні АТО. За цей період волиняни обстежили місця боїв у Пісках, Дебальцево, Мариновці, Іловайську, Ольховатці, на Савур-Могилі та інші.
Завдяки допомозі Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» місія «Чорний тюльпан» отримала рефрижератор-мерседес, що досить вчасно замінив наші «втомлені» машинки. За що дуже дякуємо меценатам.
В останні дні перебування волинян у ЗМІ з’явилися повідомлення, що денееровцями захоплена українська диверсійна група, яка їздить на машинах «Груз 200» з червоними хрестами. «Це заставило нас трохи похвилюватися, - говорить один із волонтерів. – Адже нас знають з двох сторін конфлікту. І налагоджені контакти розвалити такими повідомленнями досить легко. Та все минулося добре».
Волинських волонтерів чекають нові виїзди. Адже війна, нажаль, триває...
22 квітня о 12.00 годині у приміщені Волинського краєзнавчого музею відбулося відкриття виставки «Волинський слід археолога Дениса Козака (із фондів Рівненського краєзнавчого музею)».
Урочисто відкрив виставку директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, відзначивши великий внесок Козака Д.Н. в розвиток археології Волині.
Директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига у своєму виступі наголосив, що всі експедиції Дениса Никодимовича в Хрінники значно поповнили фонди Рівненського музею безцінними археологічними знахідками, про які відомо в Європі. А також звернув увагу на результативну співпрацю з Волинським краєзнавчим музеєм.
Поділився з присутніми на виставці своїми спогадами про спільну роботу під час розкопок Григорій Охріменко, відзначивши, що ДП «Волинські старожитності» є послідовниками методів проведення розкопів Дениса Никодимовича. Звернув увагу на амфору із зображенням найдавнішого землеробського знаряддя – рала.
Науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба відзначив успішні експедиції ДП «Волинські старожитності» на чолі з Денисом Никодимовичем та його великий внесок щодо охорони археологічної спадщини.
На завершення старший науковий працівник Олексій Войтюк пред
... Читати далі »
20 квітня 2015 року у приміщені Волинської обласної ради відбулось засідання Комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій.
У засіданні взяли участь представники від Дочірнього підприємства «Волинські старожитності» та обласних громадських організацій та установ.
В ході розгляду робочих питань, комісією були прийнято наступні рішення:
1. Відповідно до звернення обласної організації ветеранів, комісією погоджено встановлення в м. Ковелі пам’ятної таблиці та напису на ній на місці, де у роки Другої світової війни знаходився нациський табір «Шталаг-301», та напису на ній у такій редакцій: «На цьому місці у роки Другої світової війни знаходився нацистський табір «Шталаг-301», у якому з вересня 1941 по вересень 1942 років загинули понад 11 тисяч радянських полонених. Вічна їм пам’ять!».
2. Відповідно до звернення обласної організації ветеранів, комісією погоджено встановлення пам’ятного знака (металевого хреста) та напису на ньому на місці загибелі у червні 1941 року генерал-майора Червоної Армії Кондрусьова Семена Михайловича поблизу с. Мовчанів Локачинського району.
8 квітня археологами ДП «Волинські старожитності» під керіництвом Олексія Златогорського під час пошукових робіт, ініційованих місцевими пошуковцями біля міс
... Читати далі »
Протягом 10 днів у зоні АТО в складі місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») перебували волиняни Олексій Златогорський, Андрій Трофімук, Микола Собуцький та Юрій Сковорода.
Як повідомляє сайт ВГО «Союз «Народна пам’ять» їм на зміну виїхала нова команда пошуковців, які продовжать евакуацію тіл
... Читати далі »
Давньоруські князівські печатки опинились в колі інтересів істориків ще з кінця ХІХ ст., коли їх зростаюча кількість надала можливість зробити перші спроби узагальнень. З цього часу атрибуція та класифікація печаток почали відігравати роль цінного історичного джерела. Інші назви печаток – булли, молівдовули, привісні печатки. Використовувались вони для закріплення важливих документів чи грамот, які часто відсилались на віддалені території. Зображення на буллі сприяли ідентифікації власника, а неможливість прочитання документу до зірвання печатки гарантувало конфіденційність.
Важливими знахідками з Шацького городища є три вислі печатки, опис яких проведений в хронологічній послідовності їх появи.
Перша печатка на лицевій стороні має погрудне зображення святого Андрія, на звороті напис «WT АНДРЕЯ». Стилістично вона близька до печаток Ратібора, що може бути свідченням їх синхронності. Можна припустити, що вона належала комусь з княжих намісників рубежу ХІ-ХІІ століть.
Варто відзначити, що боярин Ратібор був довіреною особою князя Всеволода Андрія Ярославовича, який задля контролю віддалених князівств призначає боярина удільним к
... Читати далі »
12 лютого о 12.00 годині у приміщенні Волинського краєзнавчого музею у м. Луцьку по вул. Шопена, 20 відбулося відкриття виставки «Колесо історії: дослідження ДП «Волинські старожитності» у 2014 році».
Виставка створена працівниками відділів давньої історії Волині та охорони пам’яток історії та культури Волинського краєзнавчого музею і ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України, що входить до складу ВГО «Союз «Народна Пам'ять» за матеріалами розвідок, розкопок, ексгумаційних робіт на території Волинської, Рівненської, Донецької областей України та Угорщини.
Директор Волинського краєзнавчого музею Силюк Анатолій Михайлович, представник Волинської обласної державної адміністрації Кравчук Олександр Федорович , голова Волинського відділення Національної Спілки краєзнавців України Бондаренко Генадій Васильович та представник Фундації незалежності з Любліна Ян Федірко, під час відкриття виставки високо оцінили звітну роботу волинських археологів, щодо охорони пам'яток археології та історії на території Волинської та Рівненської областей.
Пре
... Читати далі »
Микола Собуцький, старший науковий співробітник державного підприємства “Волинські старожитності”, ніколи й подумати не міг, що буде колись причетним до повернення на Волинь останків односельчанина і друга з дитинства. Олександр загинув ще минулого літа в одній з гарячих точок на Сході України, був похований як невідомий солдат, і родина майже півроку встановлювала істину про місцезнаходження його тіла. Хоча, звісно, до кінця вірили, що повернеться живим... І саме Миколі та його керівнику, директору ДП “Волинські старожитності” Олексію Златогорському, довелося стати тією інстанцією, котра посприяла таки і розширеному аналізу ДНК у родини та знайденого тіла, і тому, що рідні таки матимуть могилку, до якої зможуть прийти.
Ще на початку військових дій на Сході Златогорський, пригадую, казав, що за років 50 шукатимуть археологи останки і тут. Адже пошуковці тільки на Волині відшукали поховання не одної сотні загиблих тут під час Другої світової війни радянських воїнів, їх прах достойно перепоховали. Наразі волиняни першими із Західної України здійснили експедицію у зону недавніх бойових дій на Сході України. На Волині створено і представ
... Читати далі »
